Справа № 128/5265/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Васильєва Т.Ю.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
04 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Боровицький О. А.
судді: Граб Л.С. Совгира Д. І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 01 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі про визнання дій протиправними та нарахування і виплату державної пенсії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними та нарахування і виплату державної пенсії згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вінницький районний суд Вінницької області постановою від 01 грудня 2014 року позов задовольнив частково. Визнав неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області щодо не проведення нарахування і виплати з 28.04.2014 по 02.08.2014 включно ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статтей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату державної пенсії, згідно із частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно із статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, згідно положень, встановлених частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 28.04.2014 по 02.08.2014 включно, з урахуванням раніше проведених виплат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Вінницького районного суду Вінницької області по справі №128/5265/14-а та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.
Позивач не скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України щодо надання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції відповідно до положень статтей 197, 183-2 КАС України проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивач є особою, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та інвалідом другої групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач вважає, що їй призначена та виплачується державна та додаткова пенсія в розмірі меншому як це передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що спонукало його звернутись з цим позовом до суду.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача, які полягали в не проведенні нарахування і виплати пенсії позивачу відповідно до статтей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період часу з 28.04.2014 по 02.08.2014 включно, оскільки протягом даного часу Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено обмежень у застосуванні даних статей Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Згідно з приписами частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи визнання неконституційними внесених 28.12.2007 змін, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до положень статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах: інвалідам ІІ групи - 75 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії, встановлений частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначається із розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки інший розмір мінімальної пенсії законами України не встановлений.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Нормою Законів України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", "Про Державний бюджет України на 2013 рік" було обмежено у 2012-2013 роках пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при обчисленні даних пенсій.
З 01.01.2014 набув чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", яким такого обмеження при обчисленні пенсій згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не було встановлено.
03.08.2014 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік", яким доповнено Прикінцеві положення вказаного закону пунктом 6-7, де зазначено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином, враховуючи, що станом на час виникненні спірних відносин дія статтей 50, 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не призупинялись та не змінювались, суд апеляційної інстанції вважає, що в період з 28.04.2014 по 02.08.2014 нарахування та виплата державної та додаткової пенсій повинна була здійснюватися у відповідності до статтей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи викладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що позивач має право на виплату державної пенсії, згідно із частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно із статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, згідно положень, встановлених частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 28.04.2014 по 02.08.2014 включно, з урахуванням раніше проведених виплат.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах, визначених законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі залишити без задоволення, а постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 01 грудня 2014 року - без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Граб Л.С.
Совгира Д. І.