02 лютого 2015 р. Справа № 818/2828/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на додаткову постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2014р. по справі № 818/2828/14
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просила суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сумах від 29 вересня 2014 року
- № 0039771701/51038 про сплату суми грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб у загальному розмірі 195481,54 грн.;
- № 0000502202 про сплату суми фінансової санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 39096,31 грн.;
- № 0039781701/51041 про сплату суми штрафних санкцій за несвоєчасне не нарахування єдиного внеску у розмірі 8387,39 грн.;
- № 0039791701/51040 про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 115068,82 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 року зазначений адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0000502202 від 29 вересня 2014 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в розмірі 305000 (триста п'ять тисяч) грн. В задоволенні вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0039771701/51038 від 29 вересня 2014 року відмовлено.
Додатковою постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 року в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2014 року № 0039781701/51041 та № 0039791701/51040 відмовлено.
Позивач не погодившись з додатковою постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 27.08.2014 р. по 03.09.2014 р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1, за наслідками якої 11.09.14 р. складено акт перевірки № 3690/18-19-17-01/17/НОМЕР_1/173 (том 1 а.с. 8-44).
Під час перевірки встановлено порушення платником податків вимог п. 138.1 ст. 138, п. 140.1 ст. 140, п. 177.3, п. 177.4 ст. 177 ПК України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 156385,23 грн., в тому числі за 2012 р. у сумі 64832,51 грн., за 2013р. у сумі 91552,72 грн.; п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2. ч. 1 ст. 7, ч. 3 ст. 3 п. 4 ч. 1 ст. 1, п. 11 ст. 8 п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до його заниження у сумі 115068,82 грн., у тому числі за 2012 р. у сумі 47154,51 грн., за 2013 р. - 67914,31 грн. та п. 8 цього Закону, що призвело до нарахування штрафних санкцій у сумі 200,15 грн. та пені у сумі 76,07 грн.; п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.
29.09.2014 р. ДПІ у м. Сумах на підставі цього акту перевірки прийнято рішення № 0039781701/51041 про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого платником єдиного внеску у розмірі 8387,39 грн., та № 0039791701/51040 про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 115068,82 грн. (том 1 а.с. 47, 48).
Як вбачається з додаткової постанови, суд першої інстанції, керуючись п.1 ч.1 ст. 168 КАС України визнає, що у задоволенні вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2014 року № 0039781701/51041 та № 0039791701/51040 необхідно відмовити, оскільки вони прийняті ДПІ у м. Сумах на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Проте, з такими висновками суду не можна погодитися з наступних підстав.
Згідно з п. 177.4 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III Податкового кодексу України.
За пп. 140.1.7 ст. 140 Податкового кодексу України, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, як витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах із платником податку або є членами його керівних органів, у межах фактичних витрат відрядженої особи на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і в місці відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на наймання інших житлових приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, у тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.
Згідно з Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 13.03.98 р. №59 (із змінами та доповненнями), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його-постійної роботи.
До матеріалів справи додано авансові звіти, які були включені позивачем до складу витрат при складанні податкової звітності - річної декларації про майновий стан фізичної особи підприємця за 2013 рік, з яких вбачається, що загальна сума виплачених добових найманим працівникам - водіям, що виконували транспортні перевезення вантажів на замовлення, які включено до складу витрат ПП ОСОБА_1 становить 27800грн. - за 2013 рік, тоді як в 2012 році добові до складу витрат не включались.
Натомість, відповідач без посилання на первинні документи вказав в акті перевірки суму добових: за період з 01.04.2012 року - 388800грн., в 2013 році - 549500грн. На цю суму під час перевірки безпідставно було зменшено витрат позивача, в наслідок чого донараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок згідно податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2014 року:
- №0039771701/15038 - на суму 195481,54грн. - з податку на доходи фізичних осіб, в т.ч. - основного платежу - 156385,23грн., фінансової санкції - 39096,31грн.;
- №0039791701/51040 - на суму 115068,82грн. - єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в т.ч. - основного платежу - 115068,82грн.;
- рішення від 29 вересня 2014 року №0039781701/51041 - на суму 8387,39грн. штрафної санкції за своєчасне не нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 8387,39грн.
Право на включення вказаних вище витрат до складу витрат приватного підприємця передбачене п. 140.1.7 ст. 140 Податкового кодексу України.
За 2-4 квартали 2012 року: по декларації - 948073,42 грн. , згідно первинних документів, наданих до матеріалів справи - 948073,45 грн..
За 2013 рік: по декларації - 1539083,37 грн., згідно первинних документів, наданих до матеріалів справи - 1539089,29 грн.
З врахуванням вимог Податкового кодексу України всі включені до витрат господарські операції - підтверджені первинними бухгалтерськими документами, копії яких залучено до матеріалів справи в якості доказів, а тому висновок податкового органу про донарахування податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску є необґрунтованим та безпідставним.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2014 року № 0039781701/51041 та № 0039791701/51040 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, за таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції, в даному випадку, було порушено норми матеріального і процесуального права, що, в свою чергу, призвело до неправильного вирішення питання, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів, діючи виключно в межах вимог апеляційної скарги, відповідно до ч.2 ст.11 та ст.202 КАС України, приходить до висновку про наявність усіх законних підстав для скасування додаткової постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, , 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Додаткову постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 року - скасувати.
Доповнити резолютивну частину постанови Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 року абзацом наступного змісту: "Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 вересня 2014 року № 0039781701/51041 та № 0039791701/51040".
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.