Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" лютого 2015 р.Справа № 922/5745/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши справу
за позовом Заступника міжрайонного прокурора Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі : 1. Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків 2. Пісочинської селищної ради, с. Пісочин
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод дискових колес", смт. Пісочин
про стягнення 134 883,21 грн.
за участю представників:
прокурора - Хряк О.О., службове посвідчення № 028256 від 15.08.2014 року;
першого позивача - Сосіна І.О., довіреність № 01/01-24/05-14 від 08.01.2014 року;
другого позивача - не з'явився;
відповідача - Макаренко О.М., довіреність № 1 від 05.01.2015 року
Заступник міжрайонного прокурора Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі: 1. Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків; 2. Пісочинської селищної ради, с. Пісочин (позивачі) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод дискових колес", смт. Пісочин, в якому просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані останнім внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовлені наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 134883,21 грн. Окрім того, в п. 3 прохальної частини позовної заяви прокурор клопоче перед судом про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки, що належать відповідачу, перелік яких надано прокурором. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 грудня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/5745/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 13 січня 2015 року об 11:20.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 січня 2015 року зазначено, що клопотання прокурора про забезпечення позову буде розглянуто в наступному судовому засіданні та розгляд справи № 922/5745/14 відкладено на 26 січня 2015 р. о 11:00год., у відповідності до приписів ст. 77 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 січня 2015 року клопотання прокурора про забезпечення позову залишено без розгляду на підставі відповідного клопотання (вх. № 2692/15 від 26.01.2015р.), усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи №922/5745/14 відкладено на 02 лютого 2015 р. об 11:00 год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.
02.02.2015 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від першого позивача надійшли письмові пояснення (вх. №3835) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
02.02.2015 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшли пояснення (вх. №3834) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Прокурор в призначене судове засідання з'явився, заявлений позов підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві.
Перший позивач в призначене судове засідання з'явився, заявлений прокурором позов підтримав повністю та надав пояснення по суті спору.
Другий позивач в призначене судове засідання не з'явився.
Відповідач в призначене судове засідання з'явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених в наданому відзиві на позов.
За висновками суду, в матеріалах господарської справи №922/5745/14 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та які є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, судом встановлено наступне.
Прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому зазначив про те, що проведеною Державною екологічною інспекцією у Харківській області перевіркою в діяльності відповідача - ТОВ "Харківський завод дискових колес" виявлені порушення вимог чинного природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря.
Згідно з матеріалами перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області №7646/01-25/08-14 від 01.11.2013 ТОВ "Харківський завод дискових колес" здійснювало виробничу діяльність з виробництва металевих дискових колес.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємством отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 17.05.2013 №6325157900-355, виданий Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області зі строком дії до 26.04.2018.
Разом з цим, зазначене підприємство здійснювало виробничу діяльність у період з 01.11.2012 по 16.05.2013, що підтверджується довідками про час роботи кожного джерела викиду за періоди з 01.11.2012 року по 16.06.2013, наданими на вимогу Державної екологічної інспекції у Харківській області.
Таким чином, прокурором наголошено, що відповідач - ТОВ "Харківський завод дискових колес", у період з 01.11.2012 по 16.05.2013 здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що є порушенням ст. 11 закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Так, прокурором зазначено, що у зв'язку з виявленим порушенням посадовими особами Державної екологічної інспекції у Харківській області на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 639 від 10.12.2008, розраховано суму збитків, спричинених державі та направлено претензію № 271 від 22.10.2013, щодо їх відшкодування в розмірі 134964,68 грн., вимоги якої відповідачем добровільно не виконані, а збитки, завдані державі, відповідачем не відшкодовані.
Прокурором наголошено, що відповідно до матеріалів перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області в період з 01.11.2012 по 16.05.2013 дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у відповідача - ТОВ "Харківський завод дискових колес" був відсутній, на підставі чого, прокурором зазначено, що відповідачем не виконано обов'язку щодо отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Враховуючи вищенаведені обставини, прокурор наголошує, що внаслідок порушення службовими особами ТОВ "Харківський завод дискових колес" вимог чинного законодавства у сфері охорони охорону атмосферного, завдано державі збитків у зв'язку з наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря на загальну суму 134883,21 грн., несплата вказаної шкоди спричиняє ненадходження до бюджету коштів, чим завдається істотна шкода державним інтересам які підлягають захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.
Згідно з приписами статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлені обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря.
Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено вимоги щодо регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел.
Згідно з Порядком проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосфері повітря стаціонарними джерелами, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 (в редакції від 16.06.2004, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного дозволі терміну.
Приписами статей 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що особи, винні, зокрема у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464, акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю, яка має цивільний характер.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно встановити повний склад правопорушення, як-от: неправомірність поведінки особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
При цьому у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Тобто на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд зазначає, що позивачем - Державною екологічною інспекцією не доведено склад правопорушення в частині визначення розміру збитків завданих відповідачем внаслідок допущення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Так, Державною екологічною інспекцією розраховано суму збитків, спричинених державі та направлено претензію відповідачу №271 від 22.10.2013р., щодо їх відшкодування в розмірі 134964,68 грн.
У відповідь на вищенаведену Претензію Державної екологічної інспекції відповідач повідомив, що надані ним дані під час перевірки містять у собі недостовірні дані стосовно роботи твердопаливного котла "Булерьян" (арк.с. 70). Відповідач у листі вих. №64 від 29.10.2013 року навів свої доводи і просив позивача здійснити перерахунок заподіяної шкоди.
Державна екологічна інспекція у Харківській області листом від 29.11.2013 року №8338/01-24/08-20 відмовила у перегляді розрахунків. (арк.с.89, т.1).
У своїх запереченнях на претензію, звертаючись до позивача відповідач просив врахувати, що у наданій довідці помилково було відображено планові очікування роботи, які автоматично прирівнювалися до повного навантаження протягом 24 годин на добу, та всі розрахунки було проведено саме з таким хибним врахуванням. Однак, в об'єктивній дійсності, котел "Булерьян" не працював та не міг працювати цілодобово без перерв, без врахування кількості та наявності працівників на підприємстві.
Також відповідачем було надано новий коректний розрахунок тривалості роботи котла, однак нові данні щодо часу роботи котла враховані першим позивачем не були з невідомих причин, що на думку відповідача свідчить про необ'єктивність в формуванні висновків акту перевірки.
Як наголошував відповідач у судовому засіданні, факт скороченої роботи котла підтверджується, зокрема, обсягом продукції, що випускалася в зимовий період (з листопада по березень включно), а також її порівнянням з обсягами продукції, що випускалася в літній період (з квітня по вересень включно).
Так, відповідно до довідки про випуск продукції (а.с. 112), випуск дисків колісних за п'ять місяців в період з листопада 2012 року по березень 2013 року включно складає:1368 +289 + +1904 +2501 + 3012 = 9074 шт.
Випуск дисків колісних за шість місяців в період з квітня 2013 року по вересень 2013 року включно складає: 6166 + 429 + 1392 + 4138 + 2670 + 4455 = 19250 шт.
Як вбачається з вищенаведеного та з інформації щодо випуску продукції, її виробництво влітку 2013 року значним чином відрізнялось від обсягу виробництва взимку 2012-2013 року.
Достовірність відомостей про кількість виробництва на думку відповідача підтверджується, зокрема, накладними на продукцію, за якими вона передається на фарбування.
Крім того, відповідно до податкової накладної, що була виписана продавцем котла - 07.12.2014 року, даний котел був придбаний лише в грудні 2012 року.
Відповідач зазначає, що згідно з наказом по підприємству №9 від 19.12.2012 року відповідальними за експлуатацію (операторами) печі "Булерьян" призначено електрогазозварювальника Сілігея І.В. та охоронця Перестюка В.П.
Відповідно до пояснень Сілігея І.В., в період експлуатації печі "Булерьян" з 15.01.2013 року по 12.02.2013 року, завантаження печі з метою економії дров, з урахуванням технічних характеристик котла, в зв'язку з позитивними температурними показниками, велося один раз на добу. З 12.02.2013р. температура навколишнього середовища була позитивною і необхідність в експлуатації печі була взагалі відсутня. Піч, з моменту її придбання в грудні 2012 року до 15.01.2013 року знаходилася в стадії монтажу, а тому не використовувалася. Початок експлуатації печі - 15.01.2013р.
З огляду на вищевикладене, а також на наданий до суду наказ директора №39 від 20.12.2012 року про час роботи котла (а.с.72), відповідач наголошує, що наведене доводить, що за таких умов піч "Булерьян" не працювала 24 години на добу, як зазначено першим позивачем.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд зазначає, що Міністерство охорони навколишнього природного середовища України наказом від 10.12.2008 року N 639 затвердило Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика).
Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Методики наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря це, зокрема, - викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики).
Так, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п. 2.7 пп. 2.7.1 Методики).
Відповідно до п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Отже враховуючи, що розрахунок суми збитків здійснюється за даними суб'єкта господарювання, першим позивачем під час розрахунку безпідставно не прийнято до уваги дані відповідача щодо часу фактичної роботи джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що призвело до невірного розрахунку суми збитків.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.
При розподілі господарських витрат, суд керується приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, витрати зі сплати судового збору в даному разі покладаються на першого та другого позивачів.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під"їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 37999518) на користь державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача коштів 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) - 1349,00грн. судового збору.
Стягнути з Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області (62416, Харківська область, с. Пісочин, пров. Транспортний, 2, код ЄДРПОУ 37999633) на користь державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача коштів 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) - 1349,00 грн. судового збору.
Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 09.02.2015 р.
Суддя Є.М. Жиляєв