22 січня 2015 р. Справа № 804/20744/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юркова Е.О.
при секретарі - Шпота Я.С.
за участю: представник позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - Кравченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій, рішення його скасування та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі - позивач) до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (далі - КЕВ м. Дніпропетровська, відповідач) в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії КЕВ м. Дніпропетровська щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_3 займає разом з членами його родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р. на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення КЕВ м. Дніпропетровська № 106 від 12.01.2015р. щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_3 займає разом з членами його родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р. на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р.;
- зобов'язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити належних та достатніх заходів щодо приватизації квартири, яка використовується ОСОБА_3 та членами його родини на умовах найму на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990 р. згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р., в відкритому військовому містечку за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 12.12.2014р., керуючись Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» звернувся з заявою до начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, про передачу в приватну власність квартири АДРЕСА_1, в якій проживає спільно з членами родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р., проте начальником КЕЧ м. Дніпропетровська було прийнято рішення № 106 від 12.01.2015р., яким відмовлено в передачі в приватну власність вищенаведеної квартири. Зазначає, що рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, всупереч норм чинного законодавства, у зв'язку з чим позивач просить суд захистити його право на приватизацію квартири.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав до суду письмові заперечення в обґрунтування яких зазначив, що згідно з п. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не підлягають приватизації квартири, розташовані на територіях закритих військових поселень. Згідно Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України», військові містечка є військовим майном, яке знаходиться в оперативному управлінні військових частин і КЕВ м. Дніпропетровська. Начальником Генерального штабу Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-полковником Замана В.М. в серпні 2013 року був затверджений перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд. В даний перелік увійшли смт. Черкаське та смт. Гвардійське. Також, у примітках до цього переліку вказано, що житловий фонд зазначених військових містечок не підлягає передачі органам місцевого самоврядування та приватизації. Крім того, в листі від 11 вересня 2013 року №303/4/15/1183 Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, підписаного полковником С.Т. Прогонюк також зазначено, що до числа закритих військових містечок включені наступні військові містечка: військове містечко №4 смт. Гвардійське, військове містечко №3 смт. Черкаське, військове містечко №6 смт. Орловщина Дніпропетровської області. Згідно Розпоряждення Начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/4/17/418 від 28.07.2014 року військові містечка № 3 смт. Черкаське та № 4 смт. Гвардійське залишено в Переліку закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1.
Вселення в квартиру відбулося на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р., виданого начальником КЕВ району.
Так, 12.12.2014р. ОСОБА_3 звернувся з заявою (вх. № 3118) до начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська ОСОБА_6, про передачу в приватну власність квартири АДРЕСА_1, в якій він проживає спільно з членами родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р.
12.01.2015р. начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська ОСОБА_6 прийнято рішення № 106 про відмову в оформлені передачи в приватну власність квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3. В обґрунтування рішення зазначено, що житловий фонд військових містечок селиш Гвардійське, Черкаське у комунальну власність територіальних громад не передано; згідно з Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військові містечка є військовим майном, яке знаходиться в оперативному управлінні військових частин і КЕВ м. Дніпропетровська; управлінням військовим майном, згідно з законом, здійснює Міністерство оборони; згідно листа квартирно - експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/22/1/850 від 05.09.2013р., військове містечко в якому мешкає ОСОБА_3 включено до числа закритих і які не підпадають під приватизацію житлового фонду; інших керівних документів щодо надання повноважень КЕВ м.Дніпропетровська розпоряджатися житловим фондом військових містечок не надходило.
Суд зазначає, що згідно із ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Правовий режим власності визначається виключно законами (п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України).
Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду», який прийнято 19.06.1992р. за №2482-XXII (далі - Закон України №2482-XXII).
Закон України №2482-XXII передбачає порядок набуття права власності на житло громадянами України, які користуються державним житловим фондом на законних підставах, з обмеженням на приватизацію, визначеним п. 2 ст. 2 цього Закону.
Згідно ст. 2 Закону України №2482-XXII не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Судом встановлено, що в законодавстві України відсутнє визначення «закрите військове містечко», тому суд керуючись частиною сьомою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) виходить із конституційних принципів і загальних засад права.
Відповідно до частини сьомої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
На підтвердження відкритості військового містечка №3 позивач посилається на Наказ Міністра оборони України №569 від 15.09.2011р. «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад». Додатком №2 зазначеного наказу затверджено Перелік військового майна (військове містечко №3, №2), що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади с. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, а тому військове містечко не може бути закритим, адже статус закритого виключає можливість перебування на території містечка цивільних громадян.
Проте, як зазначено відповідачем, начальником Генерального штабу Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-полковником Замана В.М. 19.08.2013р. був затверджений перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд. В даний перелік ввійшли смт. Черкаське та смт. Гвардійське. Також, у примітках до цього переліку вказано, що житловий фонд зазначених військових містечок не підлягає передачі органам місцевого самоврядування та приватизації.
Крім того, в листі від 11 вересня 2013 року за №303/4/15/1183 Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, підписаного полковником С.Т. Прогонюк також зазначено, що до числа закритих військових містечок включені наступні військові містечка: військове містечко №4 смт. Гвардійське, військове містечко №3 смт. Черкаське, військове містечко №6 смт. Орловщина Дніпропетровської області.
Згідно Розпорядження Начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/4/17/418 від 28.07.2014 року віськові містечка № 3 смт. Черкаське та № 4 смт. Гвардійське залишено в Переліку закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд.
В зв'язку з тим, що Перелік від 19.08.2013р., лист від 11.09.2013р. за №303/4/15/1183 та Розпорядження № 303/4/17/418 від 28.07.2014р. суперечать Наказу Міністра оборони України №569 від 15.09.2011р. «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад», а КЕВ м. Дніпропетровська не було надано підтвердження щодо втрати чинності наведеного наказу, який має вищу юридичну силу - тому суд не застосовує: Перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд від 03.09.2013р., до якого увійшло військове містечко №3 с.м.т. Черкаське Новомосковського району, затверджено Начальником Генерального штабу - Головнокомадувачем Збройних Сил України; лист від 11.09.2013р. за №303/4/15/1183; Розпоряждення № 303/4/17/418 від 28.07.2014р.
Суд приймає Наказ Міністра оборони України №569 від 15.09.2011р., як належний доказ відкритості військового містечка.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого у разі не відповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З метою повного та всебічного розгляду справи, додатково судом досліджено визначення правового режиму майна закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном, які закріпленні в Законі України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».
Згідно ст. 1 зазначеного Закону, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Однак процедуру вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил (далі - військові частини), та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони (далі - самоврядні установи і організації), та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність регулює Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1282 від 29.08.2002р. (далі - Порядок). Лише в зазначеному Порядку є визначення військового містечка.
Згідно абз. 3 п. 2 Порядку військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом із житловим фондом, об'єктами соціальної та інженерної інфраструктури, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.
Відповідно до 2-1 Порядку об'єктами передачі згідно з цим Порядком є:
1) військові містечка, що вивільняються в процесі реформування Збройних Сил і не плануються до використання за цільовим призначенням;
2) нерухоме майно (будівлі, споруди, об'єкти незавершеного будівництва, приміщення, інше нерухоме майно);
3) інше окреме індивідуально визначене (рухоме) майно;
4) житловий фонд, інші об'єкти соціальної та інженерної інфраструктури, що перебувають в оперативному управлінні військових частин і передаються не у складі майнових комплексів.
Повноваження для передачі військового майна передбачено пунктом 4 Порядку згідно до якого передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням:
1) Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 2-1 цього Порядку;
2) Міноборони - щодо об'єктів, визначених у підпунктах 3 і 4 пункту 2-1 цього Порядку.
Отже право передати житловий фонд, інші об'єкти соціальної та інженерної інфраструктури (військове містечко №4) в комунальну власність має Міноборони.
Крім того судом встановлено, що згідно пунктів 3, 7, 8 Доручення Президента України за підсумками робочої поїздки до Дніпропетровської області 12.10.2010р. для вирішення проблемних питань, що стримують соціально-економічний розвиток регіону доручено (http://www.president.gov.ua/documents/12474.html):
- Прийняти рішення стосовно доцільності передачі житлового фонд об'єктів соціально-культурної сфери та інженерних мереж селищ міського типу Гвардійське та Черкаське в комунальну власність територіальних громад Новомосковського району Дніпропетровської області. (Термін - 10.12.2010 р. - ОСОБА_7);
- Вжити заходів щодо забезпечення мешканців селищ міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області безперебійним постачанням якісної питної води, здійснити заходи щодо розвитку системи водовідведення. (Термін - серпень 2011 р. - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12);
- Забезпечити проведення капітальних ремонтів гарнізонних будинків офіцерів та дошкільних дитячих закладів, розташованих у селищах міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області. (Термін - грудень 2011 року - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14).
На виконання зазначеного Доручення Президента України та відповідно до повноважень Міністром оборони України прийнято вищезгаданий Наказ №569 від 15.09.2011р. «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад», яким зобов'язано Головне КЕУ Збройних сил України організувати безоплатне вилучення з балансу Гвардійської КЕЧ району військового майна та його безоплатну передачу в комунальну власність територіальних громад згідно з Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області (додаток 1 до наказу), Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області (додаток 1 до наказу), Переліком військового майна, що безоплатно передається в спільну власність Новомосковської районної ради Дніпропетровської області (додаток 3 до наказу).
Так, згідно з Додатком №2 зазначеного наказу затверджено Перелік військового майна (військове містечко №3, №2), що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади с. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.
До Переліку входять: житлові будинки; будинкоуправління; котельні; каналізаційно-насосна станція, дитячі садки, школа; мережі водопостачання; мережі каналізації; мережі теплопостачання та інше.
Як наслідок прийняття зазначеного Наказу та з метою його виконання частину об'єктів передано в комунальну власність, однак передача житлових будинків не відбулася через відсутність інвентаризаційних справ.
Отже, з огляду на Доручення Президента України від 12.10.2010р. та враховуючи фактичну передачу об'єктів соціальної та інженерної інфраструктури, що перебували в оперативному управлінні Гвардійської КЕВ району, суд вважає, що військове містечко №3 має ознаки відкритого.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до абз. 4 п. 9 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України №406/2011 від 06.04.2011р. Міністр у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Накази Міноборони України, прийняті в межах його повноважень, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.
З огляду на зазначену норму Наказ Міністра оборони України №569 від 15.09.2011р. «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад» та Додаток №2, яким затверджено Перелік військового майна (військове містечко №3, №2), що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади с. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, є обов'язковим для виконання КЕЧ м. Дніпропетровська, тому суд вважає відмову в оформлені передачі в приватну власність квартири з посиланням на не визначеність статусу військового містечка протиправною.
З огляду на викладене, рішення КЕВ м. Дніпропетровська № 106 від 12.01.2015р. щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_3 займає разом з членами його родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р. на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1 є протиправними та підлягає скасуванню.
Щодо позовним вимог в частині визнання протиправними дій КЕВ м. Дніпропетровська щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_3 займає разом з членами його родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р. на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1 суд зазначає, що законодавством не обмежено право відповідача у можливості прийняття рішення про відмову в передачі в приватну власність квартири, а тому, з огляду на відсутність порушення порядку прийняття рішення, в даному випадку належним способом захисту є саме скасування прийнятого рішення.
Отже, оскільки належним та достатнім захистом порушеного права в даному випадку є саме скасування прийнятого за розглядом заяви позивача рішення, суд відмовляє ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій КЕВ м. Дніпропетровська щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_3 займає разом з членами його родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р. на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1.
З огляду на протиправність рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 106 від 12.01.2015р. щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_3 займає разом з членами його родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р. на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1 суд зобов'язує квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити належних та достатніх заходів щодо приватизації квартири, яка використовується ОСОБА_3 та членами його родини на умовах найму на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990 р., згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністарства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 69 КАСУ визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Водночас, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАСУ).
Згідно приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій, рішення його скасування та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 106 від 12.01.2015р. щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_3 займає разом з членами його родини на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990р. на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністарства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р.
Зобов'язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити належних та достатніх заходів щодо приватизації квартири, яка використовується ОСОБА_3 та членами його родини на умовах найму на підставі ордеру № 294 від 09 липня 1990 р. згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністарства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р., в відкритому військовому містечку за адресою: АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови викладений протягом п'яти днів.
Суддя (підпис) Е.О. Юрков