04 лютого 2015 року м. Київ К/800/4337/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Конюшко К.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року
у справі № 398/3399/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області
про визнання неправомірними дій зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання дій УПФУ в м. Олександрії та Олександрійському районі та відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Кіровоградській області неправомірними щодо невиконання рішення Олександрійського міськрайонного суду від 02.08.2010 та визначення способу, строків і порядку виконання зазначеного рішення, покладення на суб'єктів владних повноважень конкретних обов'язків щодо забезпечення виконання рішення, зобов'язавши їх у визначений строк подати до суду звіти про виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду від 02.08.2010.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.06.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014, у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
Проте, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
За змістом пункту 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Конюшко