06 лютого 2015 року м. Київ К/800/4415/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 січня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 січня 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Тернопільського міськрайонного центру зайнятості щодо зняття ОСОБА_1 з обліку для надання статусу безробітного; зобов'язано надати ОСОБА_1 статус безробітного та провести виплату допомоги по безробіттю. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції, а позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 17 липня 2012 року № НТ 120717 про зняття ОСОБА_1 з обліку для надання статусу безробітного. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судами встановлено, 12 липня 2012 року ОСОБА_1 відвідав центр зайнятості. Наступне відвідування йому було призначено на 16 липня 2012 року.
17 липня 2012 року Тернопільським міськрайонним центром зайнятості прийнято наказ № НТ 120717, яким позивача знято з обліку у зв'язку з неявкою до центру зайнятості 16 липня 2012 року.
Разом з тим, позивач був відсутній на семінарі 16 липня 2012 року о 12 годині, оскільки з 12 по 20 липня 2012 року з 10 по 16 годину перебував у прокуратурі міста Тернополя, де ознайомлювався з матеріалами кримінальної справи № 1673337, що підтверджено довідкою прокуратури м. Тернополя від 20 липня 2012 року (наявна в матеріалах справи).
Суди дійшли висновку, що ця обставина об'єктивно перешкоджала позивачу відвідати семінар у центрі зайнятості і є поважною причиною, що зумовила його неявку, а тому підстав для зняття його з обліку не було.
У касаційній скарзі Тернопільський міськрайонний центр зайнятості, посилаючись на недостовірність довідки прокуратури м. Тернополя від 20 липня 2012 року, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 січня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак