26 січня 2015 року м. Київ В/800/353/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Цвіркуна Ю.І. - суддя-доповідач,
Костенка М.І., Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г.,
розглянувши заяву Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.10.2014 року у справі №3/1-07/5018
за позовом Приватного підприємства «Фірма Драйв»
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішен,
встановив:
Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.10.2014 року у справі №3/1-07/5018, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Державної податкової служби відхилено, а постанову Господарського суду Полтавської області від 20.02.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року залишено без змін.
У відповідності до статті 55 КАС України відповідач у цій справі - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Державної податкової служби підлягає заміні на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме п.п. 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого ДПА України від 30.05.1997 року №165, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник додає ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 року №К/9991/26540/11.
Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).
З огляду на зміст відповідних судових рішень, у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, колегія суддів не вбачає подібність правовідносин.
Тож у судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.
Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.
Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Допустити заміну Державної податкової інспекції у м. Полтаві Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
Відмовити Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.10.2014 року у справі №3/1-07/5018.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.
Судді Ю.І.Цвіркун
М.І.Костенко
Л.В.Ланченко
А.М.Лосєв
Н.Г.Пилипчук