05 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві шляхом проведення відеоконференцзв'язку між Апеляційним судом м. Києва та Миколаївським СІЗО апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2014 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стальне Джанкойського району, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 21.01.2010 року Джанкойським міськрайонним судом АР Крим за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 28.09.2012 року по відбуттю покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Вироком Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2014 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів.
Справа №11-кп/796/492/2015 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_1 .
Як встановив суд у вироку, наприкінці червня 2013 року ОСОБА_6 , знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу з приміщення літньої кухні таємно викрав набір ключів для автомобіля, вартістю 150 грн., молоток, вартістю 30 грн., та дві викрутки, вартістю 10 грн. кожна, чим заподіяв ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 200 грн.
Він же, наприкінці жовтня 2013 року, знову знаходячись на території вказаного домоволодіння, що належить ОСОБА_8 , шляхом вільного доступу з приміщення літньої кухні таємно викрав шкіряні чоловічі чоботи, чим заподіяв тому матеріальний збиток на суму 450 грн.
На вказаний вирок суду обвинувачений подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просить пом'якшити призначене судом покарання, при цьому не заперечуючи проти виду та розміру призначеного йому судом покарання, термін відбуття якого спливає 07.02.2015 року.
Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_6 на вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2014 року здійснюється Апеляційним судом м. Києва на підставі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року, якою визначено, що, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, забезпечується розгляд кримінальних проваджень, підсудних Апеляційному суду Автономної Республіки Крим та Апеляційному суду міста Севастополя, - Апеляційним судом міста Києва.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, а також прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на перевірених судом, за згодою учасників судового провадження, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, доказах і як вказав в суді апеляційної інстанції апелянт ним не заперечуються.
А тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.
За встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.
Що стосується призначеного судом першої інстанції ОСОБА_6 покарання, то, всупереч тверджень апелянта, міра покарання призначена обвинуваченому з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України.
Зокрема, як вбачається з вироку, при призначенні ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції, відповідно до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а також дані про особу ОСОБА_6 , який раніше судимий та посередньо характеризується за місце проживання. Належним чином враховано судом і пом'якшуючі покарання ОСОБА_6 обставини, такі як: щире каяття, а також - відсутність обтяжуючих його покарання обставин.
З урахуванням всіх цих даних, колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку про необхідність призначити ОСОБА_6 покарання саме у виді позбавлення волі, так як його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства, та обґрунтовано визначив розмір покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, що передбачає покарання за вчинений злочин та є мінімальною межею, передбаченою загальною частиною Кримінального кодексу України для даного виду покарання.
Отже, призначене ОСОБА_6 покарання за своїм видом та розміром є справедливим, відповідає тяжкості вчиненого злочину та його особі, і є необхідним для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення ним нових злочинів, та в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України.
За викладеним вище, не маючи інших приводів та підстав для скасування чи зміни вироку, визнаючи його законним та обґрунтованим, колегія суддів вважає за необхідне залишити вирок суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2014 року відносно ОСОБА_6 - без змін.
Судді:
_____________________ _____________________ _____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3