03680, м. Київ, вул.. Солом'янська, 2-а,
26 січня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року, -
за участю
особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_5
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року повернута скарга ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження.
Місцевий суд мотивував своє рішення тим, що скарга ОСОБА_5 подана на постанову прокурора прокуратури Голосіївського району м. Києва, місце розташування якого не відноситься до Печерського району м. Києва.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що постанова про закриття кримінального провадження винесена слідчим відділом слідчого управління прокуратури м. Києва, місце розташування прокуратури м. Києва відноситься до Печерського району м. Києва, а тому його скарга повинна розглядатися в Печерському районному суді м. Києва.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 , дослідивши матеріали судового провадження та документи, долучені до апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню з постановленням нової ухвали, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, за заявою ОСОБА_5 щодо неправомірних дій старшого слідчого ГСУ МВС України ОСОБА_6 внесені дані в ЄРДР 24 березня 2013 року за № 12014100060001586 за ч. 2 ст. 162 КК України, та матеріали кримінального провадження скеровано до слідчого управління прокуратури м. Києва (ас. 21).
27 листопада 2014 року за результатами досудового розслідування прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 винесена постанова про закриття кримінального провадження, яка листом прокуратури м. Києва від 3 грудня 2014 року направлена ОСОБА_5 (ас. 4-18).
Більш того, із самої постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проводилося слідчим відділом прокуратури м. Києва, юридична адреса якої зазначена на бланку: м. Київ, вул.. Предславинська, 45/9, тобто, територіально прокуратура м. Києва відноситься до Печерського району м. Києва.
Слідчий суддя, зазначаючи в ухвалі про те, що скарга ОСОБА_5 подана на постанову прокурора прокуратури Голосіївського району м. Києва ОСОБА_7 , місце розташування якого не відноситься до Печерського району м. Києва, не звернув уваги, що в даному кримінальному провадженні, ОСОБА_7 , який займає посаду прокурора Голосіївського району м Києва, у даному кримінальному провадженні, по якому досудове розслідування проводилося саме слідчим відділом прокуратури м. Києва, має процесуальний статус - прокурор у кримінальному провадженні.
Разом з тим, не з'ясувавши належним чином статус особи, яка винесла постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя прийняв помилкове рішення про порушення ОСОБА_5 територіальної підсудності при зверненні зі скаргою на зазначену постанову до Печерського районного суду м. Києва.
З огляду на викладене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про задоволення скарги ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження, виходячи з наступного.
Згідно ст..ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставинсправи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання,які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття,що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги судом апеляційної інстанції неодноразово направлялися до прокуратури м. Києва та прокуратури Голосіївського району м. Києва листи з вимогою надати матеріали закритого кримінального провадження. Проте, матеріали кримінального провадження суду не надані, у зв'язку з чим колегія суддів розглядає скаргу ОСОБА_5 на підставі наявних матеріалів.
Так, з наявних у матеріалах документів вбачається, що заява ОСОБА_5 , подана до Печерського РУ ГУ МВС України, містить дані щодо неправомірних дій старшого слідчого ГСУ МВС України ОСОБА_6 , і ці відомості внесені дані в ЄРДР 24 березня 2013 року за № 12014100060001586 за ч. 2 ст. 162 КК України.
Разом з тим, як вбачається з наявної у матеріалах судового провадження копії постанови про закриття кримінального провадження № 12014100060001586, в ній викладені обставини, пов'язані із проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012110000000592 від 11 грудня 2012 року (ас. 15-18), і взагалі відсутнє будь-яке обґрунтування прийнятого рішення у кримінальному провадженні № 12014100060001586, не викладені докази на підтвердження прийнятого рішення та відсутній їх аналіз.
Крім того, посилання у постанові, як єдине обґрунтування прийнятого рішення, на те, що ОСОБА_5 викликався до слідчого відділу прокуратури м. Києва для допиту у якості свідка, але на виклик не відреагував та про свою відсутність ніяких коментарів не надав, в подальшому на телефонні дзвінки не відповідав та не передзвонював, не може бути підставою для закриття кримінального провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий, зробивши висновки щодо обставин, які обумовлюють закриття провадження у справі, прийняв рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, без належної перевірки викладених у заяві ОСОБА_5 обставин та за відсутності належного обґрунтування таких висновків, без вказівки, в чиїх же діях відсутній склад кримінального правопорушення.
Таким чином постанова прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена без всебічного, повного та об'єктивного дослідження даних, на які посилався у заяві ОСОБА_5 , а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 376, 303-307,404, 405, 407, 409, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року, якою повернута скарга ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження, - скасувати.
Постановити нову ухвалу: скаргу ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Постанову постановою прокурора у кримінальному провадженні № 12014100060001586 від 24 березня 2014 року про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - скасувати, матеріали кримінального провадження повернути для відновлення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________________ ______________________ ______________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3