03680, м. Київ, вул.. Солом'янська, 2-а,
28 січня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2
- ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12014100050005525 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_5 в інтересах особи, щодо якої застосовані примусові заходи медичного характеру, - ОСОБА_6 та законного представника ОСОБА_7 в інтересах особи, щодо якої застосовані примусові заходи медичного характеру, - ОСОБА_6 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 4 листопада 2014 року,
за участю сторін судового провадження
прокурора - ОСОБА_8
захисника - ОСОБА_5
законного представника - ОСОБА_7
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 4 листопада 2014 року задоволено клопотання прокурора прокуратури Оболонського району м. Києва ОСОБА_9 про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано до останньої примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, а саме, до Української психіатричної лікарні з суворим наглядом.
Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, захисник ОСОБА_5 в інтересах особи, щодо якої застосовані примусові заходи медичного характеру, - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає, що судом не перевірені обставини, які могли бути підставою, що виключають кримінальну відповідальність ОСОБА_6 . Зокрема, не взято до уваги те, що остання захищалась від неправомірних дій ОСОБА_10 , тобто належним чином не перевірені показання ОСОБА_6 .
Крім того, захисник посилається на порушення права на захист ОСОБА_6 , які допущені судом першої інстанції, а саме, на незаконну відмову у задоволенні клопотань про залучення до кримінального провадження законного представника, а також виклику в судове засідання для допиту свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з метою встановлення фактичних обставин справи.
Більше того, на думку захисника, судовий розгляд кримінального провадження відбувався поверхнево, про що свідчить той факт, що під час судового засідання був допитаний лише один свідок ОСОБА_14 .
При цьому, апелянт зазначає, що судом не встановлено у ОСОБА_6 наявності умислу на вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, про що також свідчать матеріали справи.
Законний представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, у якій наведені ті ж доводи, на які посилається захисник, та, крім того, зазначає, що судом першої інстанції не звернуто уваги на обставини спільного проживання ОСОБА_6 та потерпілого, які вбачаються з матеріалів кримінального провадження, не перевірені дані щодо того, що ОСОБА_6 захищалася від дій потерпілого.
Більше того, апелянт звертає увагу на те, що смерть потерпілого могла наступити внаслідок халатного відношення лікарів до своїх обов'язків, оскільки ОСОБА_10 був доставлений до лікарні 11 липня 2014 року, а помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак така версія кримінального правопорушення органом досудового розслідування та судом не розглядалася, в тому числі, і у зв'язку з тим, що до кримінального провадження незаконно та необґрунтовано не був залучений законний представник, який має право, в т.ч. давати пояснення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та законного представника особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, - ОСОБА_6 , які підтримали вимоги апеляційних скарг у повному обсязі, висновок прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відповідно до акту стаціонарної комісійної комплексної судової психолого-психіатричної та наркологічної експертизи № 198 від 23 вересня 2014 року, ОСОБА_6 у період правопорушення, в якому вона підозрюється, під час проведення слідчих дій, та на час проведення експертизи страждала та страждає на хронічний психічний розлад шизофренію параноїдну, безперервний тим перебігу, та за своїм психічним станом не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з суворим наглядом.
У зв'язку з цим постановою слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 27 вересня 2014 року змінено порядок досудового розслідування (ас. 26-28).
Відповідно до ч. 1 ст. 506 КПК України особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.
При цьому, згідно з вимогами ч. 5 ст. 44 КПК України, законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику.
Разом з тим, суд першої інстанції, прийнявши рішення про судовий розгляд справи за відсутності ОСОБА_6 у зв'язку із станом її здоров'я, в порушення вимог кримінального процесуального закону, за наявності клопотань захисника та матері ОСОБА_6 про залучення останньої у провадженні як законного представника, відмовив у задоволенні зазначених клопотань (ас. 116, 117, 121 ), тим самим порушивши право на захист ОСОБА_6 , оскільки згідно з положеннями ч. 5 ст. 22 КПК України захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником.
Таким чином, суд першої інстанції здійснив судове провадження за відсутності законного представника особи, щодо якої розглядалося клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, участь якого є обов'язковою, що в силу ст.. 412 КПК України є безумовною підставою для скасування ухвали місцевого суду з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Крім того, відповідно до вимог ст.. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Разом з тим, зазначені вимоги закону не в повному обсязі дотримані судом першої інстанції під час судового розгляду.
Так, відповідно до ст.. 505 КПК України, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються, серед іншого, поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього.
Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом за наявності клопотання захисника про допит під час судового розгляду справи свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , саме з метою встановлення вищевказаних обставин, в задоволенні клопотання відмовлено (ас. 138-139, 145), чим порушені вимоги ст..7, 22 КПК України.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевим судом під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, скасовуючи вирок та призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому при новому судовому розгляді місцевому суду належить з'ясувати усі фактичні обставини справи у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, та, перевіривши інші доводи, зазначені у поданих апеляційних скаргах, прийняти законне та обґрунтоване рішення, давши належну оцінку всім зібраним у справі доказам в їх сукупності.
Колегія суддів вважає необхідним продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, з метою запобігання вчиненню нею суспільно-небезпечних діянь, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на час вчинення діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_6 за своїм психічним станом не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час страждає на хронічний психічний розлад шизофренію параноїдну, безперервний тип перебігу, за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419, 508 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_7 в інтересах особи, щодо якої застосовані примусові заходи медичного характеру, - ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 4 листопада 2014 року, якою задоволено клопотання прокурора прокуратури Оболонського району м. Києва ОСОБА_9 про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_6 та застосовано до останньої примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, а саме, до Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, - скасувати, призначити новий розгляду в суді першої інстанції.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, а саме, Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1, - залишити без зміни, продовживши строк до 27 лютого 2015 року.
______________________________ ________________________________ ____________________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3