05 лютого 2015 року Справа № 912/2362/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбова Т.В.
суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Іванкіна Ю.Б. - дов. від 18.04.14, відповідача: Авшарян С.В. - дов. від 01.12.14,
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.14
у справі№912/2362/14 Господарського суду Кіровоградської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі"
простягнення 122763,20 грн.
Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 04.02.15 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" 0,01 грн. боргу, 2277,43 грн. інфляційних втрат, 52127,65 грн. пені, 57850,55 грн. - 7% штрафу, 10507,56 грн. - 3% річних. Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо проведення розрахунків за отриманий природний газ за договором від 03.10.12 №12/898-ТЕ-18.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 06.10.14 (суддя Змеул О.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 0,01 грн. боргу, 2277,43 грн. інфляційних втрат, 10507,56 грн. - 3% річних, 13031,91 грн. пені, 14462,64 грн. штрафу. У задоволенні решти позову відмовлено. Місцевий господарський суд виходив з факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу в частині повної та своєчасної оплати його вартості. Суд установив наявність виняткових обставин, за яких можливе зменшення спірних сум пені і штрафу, та керувався приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України і статті 551 Цивільного кодексу України.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.14 (судді: Чус О.В., Березкіна О.В., Дармін М.О.) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі в частині зменшення пені на 39096,65 грн. і штрафу на 43387,91 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення зазначених вимог. Скаржник посилається на порушення судами приписів статті 233 Господарського кодексу України, статей 549-552 Цивільного кодексу України, статей 4, 42, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України. Товариство вважає безпідставним зменшення судом заявлених до стягнення сум пені і штрафу. При цьому, скаржник посилається на недоведеність відповідачем виняткових обставин, за яких можливе зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій. Він також зазначає, що зменшення судом розміру штрафних санкцій призводить до понесення ним збитків.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм чинного законодавства, колегія суддів відзначає наступне.
В ході розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що 03.10.12 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" - продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" - покупцем укладено договір купівлі-продажу природного газу №12/898-ТЕ-18. За умовами цього договору продавець зобов'язався передати покупцеві в 2012 році природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійним організаціям, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити його. Згідно з пунктом 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом стопроцентної поточної оплати упродовж місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюються до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Пунктом 7.2 договору встановлена відповідальність покупця за невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. За прострочення понад 30 днів - додатково у вигляді сплати штрафу в розмірі 7% від суми простроченого платежу. Суди установили, що упродовж жовтня 2012 року - грудня 2012 року позивач за актами приймання-передачі від 27.11.12, від 30.11.12, від 31.12.12 поставив відповідачу природний газ, загальною вартістю 1212221,02 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" за отриманий газ перерахувало на рахунок позивача 1212221,01 грн. Отже, сума боргу відповідача становить 0,01 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" 0,01 грн. боргу, 2277,43 грн. інфляційних втрат, 52127,65 грн. пені, 57850,55 грн. - 7% штрафу, 10507,56 грн. - 3% річних. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, визнав доведеним факт порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості газу отриманого за договором від 03.10.12 №12/898-ТЕ-18, у зв'язку з чим стягнув з відповідача 0,01 грн. боргу, 2277,43 грн. інфляційних втрат, 10507,56 грн. - 3% річних, 13031,91 грн. пені, 14462,64 грн. штрафу. Зменшуючи розмір пені і штрафу на 25%, господарські суди, виходили з приписів пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України. Між тим, скаржник не погоджується та вважає таке зменшення штрафних санкцій неправомірним. Отже, рішення і постанова у справі переглядаються в оскарженій частині. За приписами статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Разом з тим, згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Як убачається зі змісту судових рішень у справі, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, зменшуючи на 25% розмір заявлених позивачем до стягнення штрафу і пені, на підставі повного та об'єктивного розгляду усіх обставин справи та оцінки зібраних у справі доказів, установив наявність тих виняткових обставин, з якими законодавство пов'язує можливість зменшення розміру штрафних санкцій. Господарські суди установили, що невиконання відповідачем договірних зобов'язань виникло з об'єктивних причин, зокрема, через невідшкодування йому з бюджету різниці в тарифах, значну заборгованість населення і його неплатоспроможність; важкий фінансовий стан боржника. Враховано судами і ступінь виконання боржником зобов'язань за договором; незначний період прострочення у виконанні зобов'язань; те, що поставлений за спірним договором газ використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для потреб населення. Разом з цим, суди не установили і наявності у позивача збитків, які б були спричинені саме простроченням відповідачем грошового зобов'язання, що, в свою чергу, спростовує довід касаційної скарги про зворотнє. Виходячи з того, що можливість використання судом права на зменшення розміру штрафних санкцій, як і визначення розміру, до якого вони підлягають зменшенню, законодавством віднесено на розсуд суду, та враховуючи установлені господарськими судами обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність підстав для зменшення пені і штрафу. Наведене узгоджується з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та стосуються переоцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.14 у справі №912/2362/14 залишити без змін.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Т.Дроботова