27 січня 2015 року Справа № 917/1007/14
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. - головуючого,
Корнілової Ж.О. - доповідача,
Цвігун В.Л.,
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Укртатнафта"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014
у справі№ 917/1007/14 Господарського суду Полтавської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Укртатнафта"
про стягнення 188038,41 грн.
за участю представників сторін
від позивача: Кімлик І.В. (довіреність № б/н від 09.01.2015),
від відповідача: Любарець А.Ю. (довіреність № б/н від 14.01.2015),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" у травні 2014 року звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Укртатнафта" про стягнення 188038,41 грн. збитків у розмірі оплати вартості товару, на підставі статей 22, 1166 Цивільного кодексу України та судових витрат.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.07.2014 у справі № 917/1007/14 (суддя Іваницький О.Т.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено, що відповідачем порушено зобов'язання щодо відвантаження скрапленого вуглеводного газу, не доведено факт передачі відповідачем перевізнику скрапленого вуглеводного газу в кількості, меншій, ніж зазначено у перевізних документах.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 917/1007/14 (у складі колегії суддів: Черленяк М.І. - головуючого, Бондаренко В.П., Ільїн О.В.) рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2014 року у справі № 917/1007/14 скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Укртатнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" 188038,41 грн. збитків.
Постанову мотивовано тим, що недостача товару у розмірі 21950 кг сталась з вини відповідача, який належним чином не виконав своїх обов'язків та умов наливу, вантаж надійшов у технічно справних залізничних цистернах з непошкодженими пломбами, що є підставою для відшкодування збитків у розмірі 188038,41 грн.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 917/1007/14, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Укртатнафта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 917/1007/14 скасувати, а рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2014 у справі № 917/1007/14 Господарського суду Полтавської області залишити без змін.
У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" (покупець) та Публічним акціонерним товариством " Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (продавець) 31.03.2014 укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 667/2/2118.
Відповідно до пункту 1.2 договору, покупець зобов'язується оплатити, та в строк з 31.03.2014 по 10.04.2014 прийняти товар на умовах договору, а продавець зобов'язується передати покупцю у власність товар - газ вуглеводневий скраплений паливний для комунально-побутового споживання марк и БТ ДСТУ 4047-2001; газ вуглеводневий скраплений паливний для комунально-побутового споживання СПБТ ДСТУ 4047-2001.
Пунктом 3.13 договору встановлено, що якщо під час приймання товару буде виявлено невідповідність кількості і/або якості товару даним, вказаних у супроводжувальних документах продавця, покупець (вантажоотримувач) зобов'язаний викликати телеграмою представника продавця для складання акта приймання з якості, вантажовідправника - з кількості. Претензії з нестачі пред'являються до вантажовідправника.
На виконання зобов'язань, Публічним акціонерним товариством "Укртатнафта" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" 01.04.2014 направлено партію товару залізничним транспортом у чотирьох залізничних цистернах № 77236099, № 57475014, № 57475626 (залізнична накладна МІ № 43282946) №57472987 (залізнична накладна МІ № 43282904) станція призначення - Каховка Одеської залізниці. Товар, що поставлявся за залізничними накладними № 43282904, № 43282946 оплачено ТОВ "Пропан Трейд" попередньою оплатою у повному обсязі на поточний рахунок ПАТ "Укртатнафта", що підтверджується платіжним дорученням № 12646 від 31.01.2014.
Партію товару у залізничних цистернах № 77236099, № 57475014, № 57475626 (залізнична накладна МІ № 43282946), № 57472987 (залізнична накладна МІ № 43282904) 05.04.2014 доставлено на станцію Каховка Одеської залізниці.
Судом першої інстанції встановлено, що недостача газу виникла під час перевезення цистерн залізницею, що підтверджується актом від 10.04.2014.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що недостача газу підтверджується вказаним актом. Представником позивача внесено доповнення до акта, що під час огляду цистерн не виявлено порушення цілісності ЗПП за № Б 319022, Б 319024, Б 319025.
З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено відповідачу вимогу № 106 від 16.04.2014, в якій позивач просить відшкодувати завдані збитки. Проте претензію позивача залишено відповідачем без задоволення.
Суди дійшли до передчасних висновків, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Згідно зі статтею 669 Цивільного кодексу України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутністю хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. У всіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Відповідно до пункту 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності з підстав відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками;
У даному випадку єдиним належним доказом невідповідності маси вантажу, відсутності або пошкодження пломб запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП) є комерційний акт чи акт загальної форми.
Згідно з частиною 3 статті 129 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Судами не досліджено та не надано належну оцінку пункту 3.1 договору № 6672/2118 від 31.03.2014 щодо умов поставки товару; пункту 3.2 договору щодо залучення третьої особи - ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" для відвантаження товару (вантажовідправник); пункту 3.14 вказаного договору щодо покладення відповідальності за недостачу товару у вагоно-цистернах, які прибули без пломб відправника, з порушенням пломб, з порушенням цілісності цистерн; акта від 10.04.2014, складеного покупцем та вантажовідправником щодо недостачі товару у вагоно-цистернах, які прибули з порушенням цілісності пломб та щодо відповідності акта вимогам Правил складання акта; договору № 10118 (2088/10/2119) від 01.07.2011, укладеного між ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" (виконавець) та ПАТ "Укртатнафта (замовник) щодо надання послуг з оформлення, приймання та відвантаження вантажів за договорами замовника з третіми особами по території України; висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України на Одеській залізниці № 230 від 26.06.2014 щодо порушення цілісності пломб після початкового опломбування.
Крім цього, судом апеляційної інстанції помилково застосовано статтю 1166 Цивільного кодексу України, яка застосовується у позадоговірних відносин.
Аналіз наведених доводів у їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.
Згідно з частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.
Керуючись статями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Укртатнафта" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 917/1007/14 Господарського суду Полтавської області частково задовольнити.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2014 у справі № 917/1007/14 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 917/1007/14 Господарського суду Полтавської області скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддяОвечкін В.Е.
Судді:Корнілова Ж.О.
Цвігун В.Л.