Справа № 751/13049/14 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/110/2015
Категорія - ч. 1 ст. 368 КК України Доповідач ОСОБА_2
05 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270000000280, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тимоновичі Семенівського району Чернігівської області, громадянина України, одруженого, працюючого лікарем-ортопедом-травматологом Чернігівського протезно-ортопедичного цеху Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, інваліда 3 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 грудня 2014 року,
за участю прокурора ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_6
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 грудня 2014 року клопотання трудового колективу Чернігівського протезно-ортопедичного цеху Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства від 10 грудня 2014 року задоволено.
ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі частини 1 статті 47 Кримінального кодексу України у зв'язку з передачею останнього на поруки трудового колективу Чернігівського протезно-ортопедичного цеху Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства строком на 1 рік, якщо він протягом вказаного строку виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Як вбачається з ухвали суду, ОСОБА_6 відповідно до наказу № 14-К від 16.03.1987 року зарахований на посаду за професією лікаря-ортопеда до Чернігівської дільниці протезно-ортопедичних виробів Київського експериментального виробничого об'єднання протезно-ортопедичних виробів (відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 987 від 30.06.1998 року підприємство перетворене у Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство, наказом по підприємству № 233-К від 22.11.2011 року назву професії з лікаря-ортопеда замінено на лікаря-ортопеда-травматолога), відповідно до посадової інструкції наділений зобов'язаннями забезпечення своєчасного замовлення, отримання та зберігання комплектуючих і матеріалів до протезно-ортопедичних виробів, лікарських засобів медичного оснащення, засобів догляду за хворими, обіймаючи таким чином посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, тобто будучи службовою особою, а також маючи відповідно до посадової інструкції повноваження щодо забезпечення особистого прийому інвалідів, приймання замовлень на виготовлення технічних засобів реабілітації і ортопедичного взуття, правильності призначення на технічні засоби реабілітації та ортопедичне взуття, медичного контролю якості виробів та взуття на технологічних операціях та готових виробів, своєчасне, раціональне і якісне протезно-ортопедичне забезпечення інвалідів, організацію якісного і своєчасного надання протезно-ортопедичної допомоги населенню згідно з сучасним рівнем досягнень науки і техніки у протезуванні і протезобудуванні, отримав від громадянина ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США за наступних обставин:
Відповідно до положення «Про Чернігівський протезно-ортопедичний цех», затвердженого директором Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства 03.01.2012 року, метою діяльності цеху є задоволення потреб населення у технічних засобах реабілітації та виробах медичного призначення, виробництво технічних засобів реабілітації, протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття, напівфабрикатів до протезно-ортопедичних виробів.
Затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 року № 321 Порядком забезпечення технічними засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення визначено механізм безоплатного забезпечення інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації; перерахування коштів підприємствам, що виконали індивідуальні заявки інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення на виготовлення технічних та інших засобів реабілітації та надання послуг з їх ремонту.
16.09.2014 року ОСОБА_9 в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради отримав передбачене Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 року № 321 направлення № 372 для забезпечення протезними виробами : системою протезів нижніх кінцівок (на ліву ногу), засобів для особистого догляду і захисту та ортопедичного взуття , для чергової (один раз на три роки) заміни встановленого раніше протезу на лівій нижній кінцівці.
З вказаним направленням 17.09.2014 року ОСОБА_9 звернувся до Чернігівського протезно-ортопедичного цеху, де був оглянутий лікарем-ортопедом-травматологом ОСОБА_6 , котрий відповідно до п. 31 Постанови КМУ від 05.04.2012 року № 321 визначає шифр індивідуального засобу реабілітації та функціональні можливості інваліда в замовленні та картці протезування на підставі переліку діагнозів відповідно до кваліфікаційних шифрів технічних та інших засобів реабілітації.
Підчас огляду ОСОБА_9 у власному службовому кабінеті ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, використовуючи зазначені вище повноваження, надані йому як службовій особі, достовірно знаючи про необхідність та намір заміни раніше встановленого протезу на новий та бажаючи використати цю обставину для отримання можливості протиправного збагачення, повідомив ОСОБА_9 , що готовий у бланку замовлення на виготовлення протезно-ортопедичних виробів зазначити високий ступінь мобільності інваліда та здійснити призначення на виготовлення протезу з матеріалів та комплектуючих високої якості за умови сплати йому особисто неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 2000 гривень, на що ОСОБА_9 погодився.
Після цього ОСОБА_6 у анкеті по визначенню рівня рухового навантаження користувачів протезів нижніх кінцівок та рівня функціональних та косметичних властивостей для користувачів протезів верхніх кінцівок залежно від соціально побутових умов на ім'я ОСОБА_9 зробив відмітку про високий рівень рухового навантаження на протез нижньої кінцівки; у замовленні на виготовлення протезно-ортопедичних виробів для ОСОБА_9 виконав призначення лікаря: «протез на ліве стегно по моделі із ортокрила, вузол З R 60, ступня 1 Д10, ПН 65 90.02, що відповідно до затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 18.06.2012 року Переліку технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечуються інваліди, діти-інваліди та інші окремі категорії населення, віднесено до засобів реабілітації підвищеної функціональності (термін експлуатації засобів реабілітації підвищеної функціональності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 року № 321 продовжений до 4 років), а також вніс відповідні записи до картки протезування ОСОБА_9 .. На підставі вказаного направлення лікаря механіком протезно-ортопедичних виробів було виготовлено протез нижньої кінцівки для ОСОБА_9 , який 29.09.2014 року здійснив його примірку.
14.10.2014 року, близько 10 годині 30 хвилин ОСОБА_6 перебуваючи в своєму службовому кабінеті у приміщенні Чернігівського ортопедичного цеху Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 9, під час особистої зустрічі видав ОСОБА_9 протез нижньої кінцівки, після чого за виконання вказаних дій отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США, що по курсу Національного Банку України станом на 14.10.2014 року складає 2590,29 гривень.
Задовольняючи клопотання трудового колективу Чернігівського протезно-ортопедичного цеху Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства обвинуваченого про передачу його на поруки трудовому колективу суд першої інстанції посилався на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро кається у скоєному діянні, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, оскільки вчинений ОСОБА_6 злочин має підвищену суспільну небезпеку, викликає значний резонанс та передбачає застосування додаткового покарання у виді обмеження щодо зайняття певними видами діяльності. Судом не враховано, що вчинення даного злочину пов'язано з роботою ОСОБА_6 на підприємстві та займаною ним посадою. Крім того, не зважаючи на тривалий термін роботи обвинуваченого, трудовий колектив не зміг позитивно вплинути на нього та запобігти вчиненню ним корупційного злочину. Тобто, рішення суду суперечить положенням ст. 50 КК України щодо мети покарання, яке передбачає не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню нових злочинів.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого, який просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 47 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням.
Виходячи з аналізу вище вказаної статті, звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу (з нереабілітуючих підстав) є однією з форм реалізації кримінальної відповідальності і в кінцевому підсумку повинно слугувати виправленню особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння, та запобігати скоєнню нових посягань, а також таке звільнення є правом, а не обов'язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.
Суд першої інстанції, мотивуючи рішення про звільнення від кримінальної відповідальності, послався лише на те, що ОСОБА_6 вчинив злочин середньої тяжкості, до кримінальної відповідальності притягається вперше, щиро розкаявся та характеризується виключно позитивно.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, тобто, в проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення дій в інтересах того, хто надає таку вигоду, з використанням наданого йому службового становища.
На думку колегії суддів, при звільненні ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності судом не враховано вище вказаних вимог Закону та не звернуто уваги на характер і обставини вчинення злочину, особливість службового статусу особи, якій інкриміновано злочин, а також наслідки цього злочину та його значимість. Також судом першої інстанції не взято до уваги, що ОСОБА_6 вчинив злочин, який безпосередньо пов'язаний з його професійною діяльністю, завдяки займаній посаді останній одержав неправомірну вигоду, а з передачею ОСОБА_6 на поруки трудовому колективу йому надається можливість і надалі обіймати займану посаду та користуватися наданими повноваженнями
Крім того, судом не в повній мірі оцінені реальні можливості колективу позитивно вплинути на особу, за яку він ручається, та не враховано те, що ОСОБА_6 тривалий час працює на даному підприємстві, а трудовий колектив не зміг позитивно вплинути на нього та запобігти вчиненню ним корупційного злочину.
Виходячи з конкретності обставин даного кримінального провадження, враховуючи, що вчинений ОСОБА_6 злочини безпосередньо пов'язані з його професійною діяльністю, його скоєння відбулося завдяки займаній обвинуваченим посаді і одержання неправомірної вигоди відбулося з використанням службового становища, тому, на думку колегії суддів, звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та передача його на поруки трудового колективу Чернігівського протезно-ортопедичного цеху Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, пов'язаного із займаною посадою, є недоцільним, оскільки не може служити засобом запобігання вчиненню обвинуваченим нових аналогічних злочинів і досягнення цілей і мети покарання, передбачених ст. 50 КК України.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування місцевим судом кримінального закону та необхідність скасування ухвали суду щодо ОСОБА_6 та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, під час якого суд має розглянути кримінальне провадження щодо останнього з дотриманням вимог чинного законодавства та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 415, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 грудня 2014 року щодо ОСОБА_6 - скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3