03 лютого 2015 р. Справа № 623/5260/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25.12.2014р. по справі № 623/5260/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, в якому просив суд: скасувати рішення відповідача від 03 вересня 2014 року щодо відмови в призначенні йому пільгової пенсії за віком згідно пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язати відповідача призначити йому з 27 квітня 2014 року пенсію на пільгових умовах на підставі пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", включивши до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди його роботи з 01 січня 1992 року по 11 серпня 1992 року підземним горноробочим та з 12.08.1992 року по 14.02.1997 року підземним електрослюсарем.
Постановою Ізюмського міськрайонного суду в Харківській області від 25.12.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області від 03 вересня 2014 року, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Включено в пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 01.01.1992 року по 11.08.1992 року підземним горноробочим та період роботи з 12.08.1992 року по 14.02.1997 року підземним електрослюсарем.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25.12.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Під час судового розгляду справи встановлено, що у період з 10.02.1989 року по 12.08.1992 року позивач - ОСОБА_1, працював підземним горно-робочим очисного забою з повним робочим днем, в період з 12.08.1992 року по 14.02.1997 року - підземним електрослюсарем з повним робочим днем, що підтверджується копією трудової книжки позивача ( а.с.7-9). Позивач має загальний стаж роботи 20 років 2 місяці 16 днів.
14.05.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області із заявою про призначення пенсії за віком згідно п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", надавши до заяви наступні документи:
- трудову книжку; довідку від 18.02.2014. № 86 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 23. 05.1984р. по 28.03.1985р. за професію гірничий працівник підземний, підземний електрослюсар, учень гірничого, наданої Державним підприємством "Луганськвугілля"; довідку від 18.06.2014 № 305 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 30.05.1988р по 12.08.1992р. за професією гірничий працівник підземний, підземний машиніст, підземним гірничим очисного забоя, наданої Державним підприємством "Луганськвугілля"; витяг з наказу від 31.10.1994р. № 206-11 про результати проведення атестації робочого місця гірничого по шахті "Луганська"; довідку від 18.06.2014р № 305 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 12.08.1992 р. по 14.02.1997р. за професією підземний електрослюсар, наданої Державним підприємством "Луганськвугілля"; витяг з наказу від 31.10.1994р. № 206-11 про результати проведення атестації робочого місця підземного електрослюсаря по шахті "Луганська"; довідку від 18.02.2014р. за № 92 про підземні виходи, надана Державним підприємством "Луганськ вугілля"; довідку від 18.06.2014 р. № 306 про передачу на збереження документів шахти "Луганська" до Державного підприємства "Луганськвугілля".
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області від 03 вересня 2014 року позивачу відмовлено ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Підставою для прийняття зазначеного рішення слугувало наступне. Так, згідно наказу № 422 від 03.08.2006 р. МУП України ДП "Луганськвугілля" документи ліквідованої шахти "Луганська" були передані в архів ліквідованих шахт "Луганськвугілля". Згідно довідки від 18.06.2014року № 306 "Луганськ вугілля" не є правонаступником шахти "Луганська". Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб 01.09.2014 року серія АГ № 599722 ДП шахта "Луганська" не припиняло своєї діяльності. Таким чином, на думку відповідача, довідки № 86 від 18.02.2014року, № 305 від 18.06.2014 року уточнюючі особливий характер роботи для призначення пільгової пенсії за списком № 1 ДГІ "Луганськвугілля" видані безпідставно. До стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 відповідачем зараховано 5 років 5 міс. 08 днів, а саме: з 23.05.1984року по 28.03.1985рік, з 30.05.1988 року по 31.12.1991рік. До пільгового стажу роботи також зараховано час проходження служби в лавах армії з 05.05.1982 року по 26.04.1984 року - 1 рік 11 місяців 22 дні. За таких обставин, відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 право на пенсію за списком № 1 набуде по досягненню 54 років, або при надання витягу з єдиного державного реєстру про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника, чи уточнюючої довідки ДП шахти "Луганська" ( а.с.13,14).
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на включення періоду його роботи з 01.01.1992 року по 11.08.1992 року підземним горноробочим та період роботи з 12.08.1992 року по 14.02.1997 року підземним електрослюсарем до пільгового стажу безпосередньо пов'язано із роботою на посаді, яка включена до Списку № 1, і яка за своїм характером та звичайними умовами праці пов'язана із зайнятістю повний робочий день на підземних роботах та роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язаня відповідача призначити йому з 27 квітня 2014 року пенсію на пільгових умовах на підставі пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", включивши до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди його роботи з 01 січня 1992 року по 11 серпня 1992 року підземним горноробочим та з 12.08.1992 року по 14.02.1997 року підземним електрослюсарем, рішення суду першої інстанції не вмотивоване.
Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
01 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 09 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого особам, які набули право на пенсію після 1 січня 2004 року, пенсія обчислюється за нормами вказаного Закону.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюються згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року "Про пенсійне забезпечення".
Згідно п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 зазначеного Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Відповідно до постанови Верховної Ради України № 1931-XII від 06.12.1992 року «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" - до затвердження Кабінетом Міністрів України Списків виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діяли відповідні Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.
Відповідно до Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких в дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, Розділом І "Горні роботи" підрозділом І "Підземні роботи" вказаного Списку №1 передбачено право на пільгове пенсійне забезпечення робочим з повним робочим днем під землею.
У відповідності до вимог ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року N 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що уточнюючі довідки мають надаватися у тому разі, коли у трудовій книжці відсутні відомості про роботу особи у спірний період, що визначає її право на пільгову пенсію.
З трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що останній у період з 10.02.1989 року по 12.08.1992 року працював підземним горно-робочим очисного забою з повним робочим днем, в період з 12.08.1992 року по 14.02.1997 року - підземним електрослюсарем з повним робочим днем, що вже є достатнім для включення цього періоду до пільгового стажу позивача. ( а.с.7-9)
Крім того, стаж роботи позивача, який надає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, підтверджується довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.02.2014 року і 18.06.2014 року державного підприємства "Луганськвугілля" ( а.с.10-12).
Доводи відповідача про те, що ДП "Луганськ вугілля" не є правонаступником ДП шахта "Луганська", а отже довідки № 86 від 18.02.2014року, № 305 від 18.06.2014 року уточнюючі особливий характер роботи для призначення пільгової пенсії за списком № 1 ДП "Луганськвугілля" видані безпідставно, колегія суддів не приймає, оскільки на виконання наказу Міністерства вугільної промисловості України від 3 серпня 2006 року N 422 "Про передачу архівів шахт", ДП шахта "Луганська" передало документи ДП "Луганськвугілля", яким і виконується видача необхідних довідок стосовно стажу роботи на шахті "Луганська". На день звернення позивача до пенсійного органу іншого порядку видачі довідок стосовно питань умов праці на шахті "Луганська" не існувало.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем були надані всі необхідні документи, передбачені Порядком підтвердження періодів роботи, для зарахування до трудового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, а отже має достатньо спеціального трудового стажу для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи рішення від 03 вересня 2014 року, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування такого рішення є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Разом з цим, надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в частині включення в пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" спірного періоду роботи позивача на посадах підземного горноробочого та підземного електрослюсаря та відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача призначити йому з 27 квітня 2014 року пенсію на пільгових умовах на підставі пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", включивши до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди його роботи з 01 січня 1992 року по 11 серпня 1992 року підземним горноробочим та з 12.08.1992 року по 14.02.1997 року підземним електрослюсарем, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 2 статті 162 КАС України, в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Суд за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову у випадках, встановлених законом.
Таким чином, приймаючи рішення про включення в пільговий стаж позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах спірного періоду роботи та відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду призначити позивачу пенсію на пільгових умовах на підставі пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", включивши до пільгового стажу спірного періоду роботи, не обґрунтовуючи підстав такої відмови, з урахуванням того, що під час судового розгляду справи встановлено неправомірність рішення відповідача та факт того, що позивач має достатньо спеціального трудового стажу для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неналежного і неповного способу захисту прав позивача у спірних правовідносинах.
Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 43 Порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування" та п. "а" ч. 1 ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З огляду на те, що позивач досяг пенсійного віку 26.04.2014 року, із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах звернувся до відповідача 14.05.2014 року, тобто в межах трьохмісячного строку з дня досягнення пенсійного віку, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі та необхідність зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області призначити позивачу з 27 квітня 2014 року пенсію на пільгових умовах на підставі пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", включивши до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди його роботи з 01 січня 1992 року по 11 серпня 1992 року підземним горноробочим та з 12.08.1992 року по 14.02.1997 року підземним електрослюсарем.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки вона ухвалена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції внаслідок порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області задовольнити частково.
Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25.12.2014р. по справі № 623/5260/14-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області від 03 вересня 2014 року щодо ОСОБА_1 в призначенні йому пільгової пенсії за віком згідно пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області призначити ОСОБА_1 з 27 квітня 2014 року пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", включивши до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди його роботи з 01 січня 1992 року по 11 серпня 1992 року підземним горноробочим та з 12.08.1992 року по 14.02.1997 року підземним електрослюсарем.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
Повний текст постанови виготовлений 09.02.2015 р.