03.02.2015 р. Справа № 914/4625/14
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів, Львівська область
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКФОР МАРКЕТ», м. Харків
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮС-ТРИ», м. Львів
про: стягнення заборгованості
Суддя Ділай У.І.
За участю представників:
Від позивача: Лазор М.О.- представник ( довіреність б/н від 24.02.2014р.);
Від відповідача-1,2: не з'явився
Права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів, Львівська область до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКФОР МАРКЕТ», м. Харків до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮС-ТРИ», м. Львів про стягнення 10 394,99грн. основного боргу, 210,78грн. 3% річних, 1 101,74грн. пені та 1 552,09грн. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду від 31.12.2014р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.01.2015р.
Ухвалою суду від 20.01.2015р. розгляд справи відкладено на 03.02.2015р., з підстав зазначених в ухвалі.
Представник позивача в судовому засіданні 03.02.2015р. позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.
Відповідач-1 та відповідач-2 в судове засідання 03.02.2015р. явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджується копією реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням № 1526 від 31.12.2014р. та № 46 від 21.01.2015р. господарського суду Львівської області.
Докази вручення ухвал суду від 31.12.2014р. та від 20.01.2015р. станом на 03.02.2015р. в матеріалах справи відсутні.
За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Отже, відповідачі-1,2 вважаються повідомленими про час та місце судового розгляду справи.
Господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідачі-1,2 не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
У зв'язку з тим, що відповідачі-1,2 не використали наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідачів не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 16.10.2014р. ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ» перебуває в процесі припинення.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України, суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.
Пленумом Вищого господарського суду України у п.4.7 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що за наявності відомостей про припинення діяльності суб'єкта господарювання, який є стороною у справі, господарському суду, слід враховувати, що саме лише прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання не позбавляє його статусу юридичної особи, і до внесення до названого державного реєстру запису про припинення його діяльності він, зокрема, може виступати учасником судового процесу в загальному порядку.
В процесі розгляду справи судом встановлено наступне.
07.11.2011р. між позивачем та відповідачем-1: ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ» укладено Договір поставки № 107111, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язувався поставляти товари та/або продукцію відповідачу-1: ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ», а відповідач-1: ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ» зобов'язується приймати такий товар і оплачувати.
У п. 6.2. договору сторони узгодили, що оплата поставленого товару здійснюється покупцем в строк 21 день з моменту постачання товарів відповідачу-1: ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ».
На виконання умов Договору поставки № 107111 від 07.11.2011р. позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: № ГАЛ00056037 від 15.02.2014р., № ГАЛ00058593 від 18.02.2014р., № ГАЛ00061705 від 20.02.2014р., № ГАЛ00064172 від 22.02.2014р., № ГАЛ00066445 від 25.02.2014р., № ГАЛ00069278 від 27.02.2014р., № ГАЛ00071175 від 01.03.2014р., № ГАЛ00074138 від 04.03.2014р., № ГАЛ00076978 від 06.03.2014р., № ГАЛ00077742 від 08.03.2014р., № ГАЛ00080813 від 11.03.2014р., № ГАЛ00084063 від 13.03.2014р., № ГАЛ00085193 від 15.03.2014р., № ГАЛ00087287 від 18.03.2014р., № ГАЛ00091592 від 20.03.2014р., № ГАЛ00093762 від 22.03.2014р., № ГАЛ00095753 від 25.03.2014р., № ГАЛ00099049 від 27.03.2014р., № ГАЛ00099617 від 29.03.2014р., № ГАЛ00103365 від 01.04.2014р., № ГАЛ00105968 від 03.04.2014р., № ГАЛ00106223 від 05.04.2014р., № ГАЛ00110466 від 08.04.2014р., № ГАЛ00113024 від 10.04.2014р., № ГАЛ00114557 від 12.04.2014р., № ГАЛ00117471 від 15.04.2014р., № ГАЛ00120189 від 17.04.2014р., № ГАЛ00121413 від 19.04.2014р., № ГАЛ00124036 від 22.04.2014р. на загальну суму 10 394,99 грн., долученими до матеріалів справи.
Проте, як стверджує позивач: ПАТ «Галичина» відповідач-1: ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ» порушив умови договору поставки № 107111 від 07.11.2011р. та в обумовлені п. 6.2 договору строки не розрахувався з позивачем за поставлений товар. На дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача-1 перед позивачем згідно первинних бухгалтерських документів становить 10 394,99 грн.
Крім цього, суд встановив, що 01.04.2014р. між позивачем: ПАТ «Галичина» та відповідачем-2: ТзОВ «ЛЮС-ТРИ» договір поруки №3, відповідно до якого відповідач-2: ТзОВ «ЛЮС-ТРИ» зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1: ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ» зобов'язань за Договором поставки № 107111 від 07.11.2011р., укладеним між позивачем: ПАТ «Галичина» та відповідачем-1: ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ».
За умовами п. 2.1. договору поруки у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань із оплати, поставленого згідно договору поставки № 107111 від 07.11.2011р. товару, поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього шляхом сплати кредитору відповідних сум, з урахуванням положень п. 1.3. договору на поточний рахунок кредитора протягом десяти днів з моменту повідомлення кредитором про невиконання договору поставки № 107111 від 07.11.2011р. боржником.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов'язань щодо своєчасної сплати вартості товару, ПАТ «Галичина» звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 394,99 грн. основного боргу. На підтвердження наявності заборгованості позивачем долучено до позовної заяви акт звірки станом на 31.05.2014р. між позивачем та відповідачем-1: ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ».
Крім того, позивач згідно умов п. 8.10 договору поставки № 107111 від 07.11.2011р. нарахував відповідачу 1 101,74грн. пені та відповідно до положень ст. 625 ЦК України 210,78грн. 3% річних та 1 552,09грн. інфляційних втрат.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач-1: ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ» уклали договір поставки № 107111 від 07.11.2011р., у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за Договором поставки № 107111 від 07.11.2011р. виконав повністю, відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 394,99 грн. Відповідач-1: ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ» дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.
Крім того, про наявність заборгованості у розмірі 10 394,99 грн. зі сторони ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ» перед позивачем підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, долученим до матеріалів справи.
Отже, відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Розглянувши позовні вимоги позивача: ПАТ «Галичина» до відповідача-2: ТзОВ «ЛЮС-ТРИ» про стягнення 10 394,99 грн. солідарно, суд прийшов до висновку відмовити в цій частині з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно із умовами п. 3.2. договору поруки №3 від 01.04.2014р., даний договір припиняється у випадку, зокрема, не пред'явлення кредитором вимоги поручителя протягом десяти календарних днів з моменту настання строку виконання зобов'язання боржником.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до договору поруки №3 від 01.01.2014р., в ньому не встановлено строку, відтак позивач повинен був пред'явити вимогу до відповідача-1 протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Строк виконання основного зобов'язання настав 13.11.2014р. (за останньою поставкою згідно накладної №ГАЛ00124036 від 22.04.2014р. та враховуючи умови п. 6.2 договору), в межах шестимісячного строку позивач не пред'явив вимоги до відповідача-2, позивач не подав таких доказів, відтак, порука припинилася 13.11.2014р. (згідно останньої поставки за накладною №ГАЛ00124036 від 22.04.2014р.), отже позовні вимоги до відповідача-1 є безпідставними.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 101,74грн. пені суд зазначає наступне.
У п. 8.10 договору поставки № 107111 від 07.11.2011р. сторони узгодили, що за несвоєчасне виконання обов'язку відповідачем по оплаті отриманого товару від позивача, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 8.10. договору поставки № 107111 від 07.11.2011р. та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 1 101,74грн.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми 210,78грн. 3% річних та 1 552,09грн. інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивач просить правомірно стягнути з відповідача 210,78грн. 3% річних та 1 552,09грн. інфляційних втрат.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в ході судового розгляду позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем-1: ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ» зобов'язань за Договором поставки № 107111 від 07.11.2011р.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню частково.
Судовий збір покладається на відповідача-1: ТзОВ «РОКФОР МАРКЕТ».
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 265 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-84 ГПК України суд, -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКФОР МАРКЕТ» (61044, м. Харків, пр. Московський, 257, ідентифікаційний код 37658078) на користь Приватного акціонерного товариства "Галичина" (80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120, ідентифікаційний код 25553579) 10 394,99грн. основного боргу, 210,78грн. 3% річних, 1 101,74грн. пені та 1 552,09грн. інфляційних втрат та 1 827,00 грн. судового збору.
3.В задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮС-ТРИ» відмовити повністю.
4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.02.2015р.
Суддя Ділай У.І.