Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
Іменем України
"27" січня 2015 р. Справа № 911/5080/14
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гала-Торг», м. Дніпропетровськ
до Підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг у м. Броварах», м. Бровари
про стягнення 221002,18 грн.
за участю представників:
позивача:Бондаренко І.І. - дов. від 12.01.2015р.
відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гала-Торг» (далі - позивач) до Підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг у м. Броварах» (далі - відповідач) про стягнення 221002,18 грн., з яких 203402,18 грн. основний борг, 7100 грн. інфляційні втрати, 1100 грн. 3% річних та 9400 грн. пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 20.09.2013р. № 68/2013 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у визначені договором строки.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 20.09.2013р. № 68/2013 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язався поставляти, а відповідач - покупець приймати та оплачувати товар, на умовах даного договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору найменування, асортимент, ціна товару, що поставляється, і строк надання замовлення на їх поставку зазначається у специфікації (прайс-листі) (додаток № 1), яка являється невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що товар поставляється постачальником окремими партіями у відповідності з замовленнями покупця.
Згідно з п. 2.8 договору зобов'язання по поставці вважаються виконаними постачальником з моменту передачі покупцю товару та повного пакету товаросупровідних документів, оформлених належним чином відповідно до умов цього договору та чинного законодавством України.
Згідно з п. 6.1 договору в редакції додаткової угоди (протокол розбіжностей) до договору поставки, ціна на товар визначається на підставі погодженої сторонами специфікації і може бути змінена виключно за попереднім погодженням з покупцем не раніше ніж за 21 робочих днів до внесення таких змін, виключно за письмовою згодою сторін.
Згідно п. 6.5 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 50 календарних днів з дня поставки товару за наявності рахунку постачальника та повного пакету документів (у тому числі з урахуванням коригування), передбаченого цим договором та законодавством. Датою оплати визначається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014р. та до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань. Якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону за 30 календарних днів до закінчення дії договору про припинення договірних відносин, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.п. 11.1, 11.2 договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар по наступним видатковими накладними: від 30.06.2014р. № 11Я/8889103 на суму 20124,09 грн., від 30.06.2014р. № 11Я/8901250 на суму 3053,70 грн., від 01.07.2014р. № 11Я/8907579 на суму 14959,32 грн., від 01.07.2014р. № 90-Т/299998 на суму 12047,40 грн., від 03.07.2014р. № 90Т/302124 на суму 10317,33 грн., від 09.07.2014р. № 11Я/8959015 на суму 20880 грн., від 10.07.2014р. № 90Т/303837 на суму 22352,52 грн., від 31.07.2014р. № 11Я/9124838 на суму 65860,74 грн., від 26.08.2014р. № 11Я/9286954 на суму 33816,42 грн. які підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.
Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений товар по переліченим накладним в повному обсязі в строки встановлені договором не розрахувався, в зв'язку з чим, за ним рахується заборгованість в сумі 203402,18 грн.
Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі за період 9 місяців 2014р., відповідно до якого, за даними позивача сальдо на його користь станом на 30.09.2014р. складає суму 203402,18 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар по переліченим накладним у строки визначені договором, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 203402,18 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 203402,18 грн. заборгованості.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочки з 20.08.2014р. по 17.11.2014р. складають 7100 грн.
Згідно розрахунку позивача 3% річних з прострочених сум за період прострочки з 20.08.2014р. по 17.11.2014р. складають 1100 грн.
Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.
На підставі п. 1.6 додаткової угоди від 20.09.2013р. № 1 до договору позивач просить стягнути з відповідача за порушення строку оплати товару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, від суми заборгованості за кожен день порушення строків оплати, яка за розрахунком позивача з прострочених сум за загальний період прострочки з 20.08.2014р. по 17.11.2014р. складає 9400 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 203402,18 грн. основного боргу, 7100 грн. інфляційних втрат, 1100 грн. 3% річних та 9400 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг у м. Броварах» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 127, ідентифікаційний код 01740064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гала-Торг» (49000, м. Дніпропетровськ, бульвар Зоряний, 1, кв. 78, ідентифікаційний код 38835563) 203402 (двісті три тисячі чотириста дві) грн. 18 коп. основного боргу, 7100 (сім тисяч сто) грн. інфляційних втрат, 1100 (одну тисячу сто) грн. 3% річних, 9400 (дев'ять тисяч чотириста) грн. пені, 4420 (чотири тисячі чотириста двадцять) грн. 04 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Ю.В. Подоляк
Дата підписання рішення 02.02.2015р.