05.02.2015 Справа № 907/1285/14
за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр", с.Крисовичі, Мостиський район, Львівська область
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Елікорм",, с. Завидово, Мукачівський район, Закарпатська область
про стягнення суми 66995,73 грн.
Суддя О.В. Васьковський
Представники:
від позивача - Голдрич В.В. (дов. 21.01.15 №03)
від відповідача - Лендєл О.В. (дов. від 01.02.15 №1/15)
СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 66995,73 грн., у т. ч. 59978,50 грн. основної заборгованості, 6351,72 грн. інфляційних втрат та 665,51 грн. трьох процентів річних, згідно договору купівлі-продажу б/н від 14.07.14, з урахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог від 04.02.15 №10.
Представник позивача у судовому засіданні подав до господарського суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог від 04.02.15 №10, у якій просить: стягнути з відповідача суми 66995,73 грн., у т. ч. 59978,5 грн. основної заборгованості, 6351,72 грн. інфляційних втрат та 665,51 грн. трьох процентів річних. Вказана заява на підставі ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду.
Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений у договорі купівлі-продажу строк та у повному обсязі не оплатив товар, внаслідок чого у нього виникла та рахувалася прострочена заборгованість, яка в свою чергу стала підставою нарахування, згідно відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з повної сплатою суми основного боргу, у підтвердження чого подав платіжні доручення №27 від 08.01.15,№46 від 12.01.15, №59 від 13.01.15,№67 від 14.01.15,№76 від 15.01.15 на загальну суму 60000,00 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між позивачем (продавець по договору) та відповідачем (покупець по договору) укладено договір купівлі-продажу №б/н від 14.07.14 (далі - договір), згідно якого позивач зобов'язався передати у власність (повне господарське відання), а відповідач належним чином і оплатити товар, по кількості, в асортименті і по ціні, які вказані в рахунку, що являється складовою частиною) договору (п. 1.1. договору).
На виконання вказаного договору позивач, згідно видаткової накладної №44 від 12.09.14 поставив відповідачу товар на загальну суму 90675,00 грн., а відповідач прийняв вказаний товар.
Вказаний договір є за своєю цивільно-правовою (господарсько-правовою) природою є договором поставки. Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідач у встановлений у п. 2.3. договорі строк та у повному обсязі товар не оплатив, внаслідок чого у нього виникла та рахувалася станом на момент звернення позивача з позовом прострочена заборгованість у сумі 59978,50 грн. У ході розгляду справи відповідач погасив вказану заборгованість, у підтвердження чого позивач подав платіжні доручення №27 від 08.01.15,№46 від 12.01.15, №59 від 13.01.15,№67 від 14.01.15,№76 від 15.01.15 на загальну суму 60000,00 грн., у зв'язку з чим заявив про припинення провадження у справі у зв'язку з повною сплатою основної заборгованості.
Таким чином, у частині позовних вимог у сумі 59978,50 грн. основної заборгованості між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження у справі у цій частині позовних вимог підлягає припиненню, відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті товару позивач нарахував відповідачу три проценти річних на суму заборгованості в період з 23.09.14 по 04.02.15, сума яких згідно поданого розрахунку станом на 04.02.15 становить 665,51 грн. та та інфляційні втрати, сума яких згідно поданого розрахунку становить 6351,72 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 665,51 грн. трьох процентів річних та суми 6351,72 грн. інфляційних втрат, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1827,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 1, 15, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
у частині позовних вимог у сумі 59978,50 грн. основної заборгованості припинити провадження у справі.
В іншій частині позов задоволити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Елікорм",, (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Завидово, вул.Миру, 62, код 36732108) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр", (Львівська область, Мостиський район, с.Крисовичі, код 04950193):
- суму 7017,23 грн., у т.ч. суми 665,51 грн. трьох процентів річних та суми 6351,72 грн. інфляційних втрат;
- суму 1827,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 09.02.15.
Суддя О.В. Васьковський