Справа № 2а-10992/10/1570
04 лютого 2015 року м. Одеса
16год.50хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
За участю секретаря - Терещука С.Ю.
За участю сторін:
Від позивача: Бевза К.І. - за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси № 0007882360 від 19 липня 2010 року,-
У листопаді 2010 року Товариство звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.07.2010 № 0007882360, згідно з яким позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафних санкцій у сумі 308 956,40 грн. за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок податкового органу про допущені Товариством порушення, які, на думку відповідача, полягають у не проведенні розрахункових операцій через РРО та не видачі відповідних розрахункових документів при поверненні покупцям коштів за повернутий товар, не ґрунтується на законі та суперечить фактичним обставинам справи.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012, у позові відмовлено з посиланням на доведеність порушення позивачем правил здійснення розрахункових операцій при поверненні коштів покупцям у зв'язку з відмовою від послуги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.10.2014р. скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012р., зазначено при цьому, що суди дійшли вмотивованого висновку стосовно необхідності використання позивачем у перевіряємий період при проведенні розрахункових операцій РРО модифікацій ІКС-Е260Т, МІНІ-ФП, DATECS FP3530Т, які забезпечують можливість окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних розрахунків, позивач порушив законодавчо установлений порядок здійснення розрахункових операцій при поверненні коштів покупцям у зв'язку з відмовою від послуги, при цьому, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення правил здійснення розрахункових операцій на момент виникнення спірних правовідносин були адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а тому такі санкції можуть застосовуватися виключно у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу, а саме за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.. Отже, судам слід було перевірити дотримання податковим органом строку, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України, під час притягнення позивача до відповідальності за відповідне правопорушення.
У зв'язку з чим справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. справу №2а-10992/10/1570 прийнято до провадження судді Аракелян М.М.
В процесі нового розгляду справи представник позивача підтримав доводи та вимоги позовної заяви.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, заперечень з урахуванням вказівок, що їх навів в ухвалі від 22.10.2014р. Вищий адміністративний суд України, суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 14.05.2010 року №322/23-80 та від 14.06.2010 року №371/23-80, виданих ДПА в Одеській області, фахівцями податкового органу на підставі п. 1 ч.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 року №509-ХІІ проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік.
За результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, складено акт від 09.07.2010 року № 332/23-80/30109015, в якому зазначено про порушення Товариством пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: непроведення розрахункових операцій на суму 61791,28грн. при поверненні товару через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а також не видача особі, яка повертає товар або послугу чи відмовляється від неї, розрахункового документу встановленої форми.
На підставі даного акту відповідачем прийнято рішення № 0007882360 від 19.07.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 308 956,40 грн. на підставі ст.15, п.1 ст.17 Закону про РРО.
Не погодившись з оскаржуваним рішенням, позивач 29.07.2010 року звернувся з первинною скаргою до ДПА в Одеській області. За результатами розгляду первинної скарги позивача ДПА в Одеській області прийняла рішення про результати розгляду скарги від 27.08.2010 року №31464/10/25-0007, яким залишила без задоволення скаргу ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації», а оскаржуване рішення без змін.
Не погодившись із рішенням ДПА в Одеській області про результати розгляду первинної скарги, позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА України. За результатами розгляду повторної скарги позивача, ДПА України винесла рішення про відмову в задоволенні повторної скарги ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації», а оскаржуване рішення без змін.
Позивач оскаржив рішення ДПІ в Приморському районі м.Одеси до суду, вказуючи на його протиправність.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".
З наведених законодавчих положень випливає, що видача готівкових коштів за повернений товар (послугу) є розрахунковою операцією, яка має бути проведена через РРО. У той же час порядок повернення коштів через касовий апарат залежить від технічних особливостей такого РРО, у зв'язку з чим можливим є два варіанти оформлення розглядуваної розрахункової операції:
у випадку, якщо алгоритм роботи РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, то вказана здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми у фіскальній пам'яті РРО з роздрукуванням фіскального касового чека про видачу коштів;
у випадках, коли РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, повернення коштів здійснюється за допомогою операції "Службова видача".
У періоді, що перевірявся, Товариство використовувало при проведенні розрахункових операцій РРО модифікацій ІКС-Е260Т, МІНІ-ФП, ДАТЕКС, FР353ОТ, які забезпечують можливість окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних розрахунків.
Судом встановлено, що при проведенні планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року було виявлено порушення пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: непроведення розрахункових операцій при поверненні товару на суму 61791,28грн. через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а також невидача особам, які повертають товар або послугу чи відмовляється від неї, розрахункового документу встановленої форми.
Суд вважає вказаний висновок ДПІ обґрунтованим, оскільки мало місце порушення позивачем вимог п.п.1,2 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та позивач не спростував наявність цього порушення в ході судового розгляду.
Такого висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22.10.2014р. у даній справі, направляючи справу на новий розгляд з підстав неврахування судами положень ст.250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, якими і є застосовані оскарженим рішенням фінансові санкції за ст.ст.15,17 Закону про РРО.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону про РРО (в редакції, чинній станом на дату перевірки) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно із п.1 ч.1 ст.17 Закону (в редакції, чинній станом на 19.07.2010р., дату прийняття рішення) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Застосовані до ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» санкції за своєю природою є адміністративно-господарськими, відповідно до ст.238 Господарського кодексу України.
Згідно із ст.250 ГК України (в редакції, до внесення доповнень Законом України від 02.12.2010р. №2756-VI) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Закон про РРО не передбачав (ст.17) спеціальних строків застосування фінансових санкцій.
Тобто, штрафні санкції за порушення правил здійснення розрахункових операцій на момент виникнення спірних правовідносин були адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а тому такі санкції можуть застосовуватися виключно у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.
Судом встановлено з даних про повернення товару, оформлених як додаток до Акту ДПІ за підписами податківців (т.3, а.с.160-166), що у період з 20.07.2009р. по 31.12.2009р. (включно) ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» повернуто товару (послуг) на суму 22808,98грн. за розрахунком суду. Незважаючи на вимоги суду відповідного розрахунку не надано ані позивачем, ані відповідачем.
Як вбачається з обставин справи, період перевірки охоплює час з 01.01.2009 по 31.12.2009; отже, за рішенням від 19.07.2010 № 0007882360 накладення штрафних (фінансових) санкцій є можливим лише за протиправні діяння, вчинені не раніше, ніж 19.07.2009.
Отже за період з 19.07.2009 року по 31.12.2009 року відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 22808, 98 грн. * 5 = 114 044, 90 грн. за порушення законодавчо установленого порядку здійснення розрахункових операцій при поверненні коштів покупцям у зв'язку з відмовою від товару (послуг).
Оскільки різниця складає 308956, 40 грн. - 114044, 90 грн. = 194911, 50 грн., в цій частині рішення підлягає скасуванню як протиправне, у зв'язку із неможливістю застосування санкцій за період, що перевищує 6 місяців згідно ст.250 ГК України.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підтримуючи позовні вимоги, позивач не навів доводів,які б доводили невідповідність нарахування йому штрафних санкцій оскарженим рішенням за період з 19.07.2009р. по 31.12.2009р.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 19.07.2010 р. №0007882360 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 194911 грн. 50 коп прийняте необґрунтовано, а тому в цій частині підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Керуючись ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси № 0007882360 від 19 липня 2010 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 194911 грн. 50 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" 3 грн. судового збору.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 09.02.2015р.
Суддя М.М. Аракелян
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси № 0007882360 від 19 липня 2010 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 194911 грн. 50 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" 3 грн. судового збору.
09 лютого 2015 року