ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 січня 2015 року 16:57 № 826/19256/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Савченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К»
про стягнення заборгованості в розмірі 25556,34 грн.
за участю:
від позивача - Українець М.С.;
від відповідача - не з'явився
05 грудня 2014 року Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 25556,34 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Вказана заборгованість відповідачем у повному обсязі у встановлені законом строки погашена не була.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2014 року відкрито скорочене провадження у справі.
22 грудня 2014 року до суду від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов, згідно яких позовні вимоги відповідач не визнає з підстав їх недоведеності, а також зазначаючи про пропуск позивачем встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства строку для звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 13 січня 2015 року.
Судове засідання, призначене на 13 січня 2015 року, відкладено судом на 27 січня 2015 року, враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 27 січня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях від 13 січня 2015 року, залучених до матеріалів справи. При цьому зазначав, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є спеціальним у спірних правовідносинах й, отже, мають застосовуватись положення даного Закону стосовно відсутності строку давності стягнення страхових внесків.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 27 січня 2015 року не забезпечив, подавши клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено у зв'язку з його необґрунтованістю та ненаданням суду жодних доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, як і не надходження до суду будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про відкладення судового розгляду, призначеного на 13 січня 2015 року.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 січня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року №2240-ІІІ (далі по тексту - Закон №2240-ІІІ) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
Згідно абзацу 2 частини 1 статті 10 Закону №2240-ІІІ управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К» перебуває на обліку як платник страхових внесків в Голосіївській міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону №2240-ІІІ.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 27 Закону №2240-ІІІ страхувальник зобов'язаний вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем до Фонду було подано звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2006 рік за формою Ф4-ФСС з ТВП, в якому відображено заборгованість на кінець звітного періоду в сумі 66192,49 грн.
Водночас у період з 01.01.2007 по 20.11.2014 відповідачем сплачено частину страхових внесків у розмірі 40636,15 грн., що підтверджується наданими позивачем до позовної заяви картками організації за період з 01.01.2007 по 30.09.2009 та з 22.12.2009 по 20.11.2014.
Частиною 3 статті 30 Закону №2240-ІІІ встановлено, що своєчасно не сплачені та невідшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону і фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду у дохід Фонду в порядку, встановленому законом.
Згідно частини 2 статті 30 Закону №2240-ІІІ не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. При цьому строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Згідно з положеннями абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Таким чином, на підставі належних та допустимих доказів судом встановлено, що внаслідок порушення відповідачем вимог Закону №2240-ІІІ утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 25556,34 грн., яка станом на день звернення позивача до суду та станом час розгляду справи судом відповідачем не сплачена.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Оскільки Закон №2240-ІІІ є спеціальним у спірних правовідносинах, відповідно строки давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовуються.
Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К» (код ЄДРПОУ 22909018; 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 84/86, офіс 25, р/р 26009014038828 в Філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 380333) на користь Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 53-а, р/р 25605292576003 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, Центр, МФО 380764, код ЄДРПОУ 26080410) кошти у сумі 25556,34 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість грн. 34 коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя В.П. Катющенко