Справа: № 750/12573/14 Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнев В.О. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
05 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради у м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради у м. Чернігові до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, -
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання виконавчого листа № 2506/1714/2012, виданого 31 березня 2014 року Деснянським районним судом міста Чернігова, державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 42885777.
Судом першої інстанції встановлено, що управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради виконано рішення суду лише в частині здійснення перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення. Рішення суду в частині зобов'язання здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради не виконано у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.
05.11.2014 року державним виконавцем направлено вимогу про виконання рішення суду в повному обсязі та надання копій підтверджуючих документів (а.с.7).
На вимогу державного виконавця управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради надало відповідь № 9339/10 від 11.11.2014 року (а.с.8), в якій зазначило про відсутність коштів на рахунку управління.
19.11.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову про накладення штрафу ВП № 4288577 в сумі 1360 грн. (а. с. 2).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).
Згідно з ч.1 ст. 5 Закону № 606-XIV вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Приписами ч.1 ст. 17 Закону № 606-XIV встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
За правилами ст. 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно з ст. 89 Закону № 606-XIV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем надано допустимі та належні докази в обґрунтування правомірності прийнятого ним рішення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що посилання апелянта на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не можуть прийматися до уваги судом при постановленні судового рішення. Відсутність грошових коштів для їх виплати може бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення на підставі ст. 36 Закону № 606-XIV, проте не є підставою для ухилення від виконання судового рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо скасування постанови про накладення штрафу ВП №42885777 від 19.11.2014 року у розмірі 1360 грн.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.