Справа: № 381/6273/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Ковалевська Л.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
05 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання протиправними дії та зобов'язання призначити пенсію, -
Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ. Зокрема, ч. 1 ст.183-2 КАС України, яка є імперативною нормою, встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.
Крім того, зазначені у ч. 1 ст.183-2 КАС України адміністративні справи, щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому ч. 4 ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.
При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у ч. 1 ст.183-2 КАС України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостій цієї статті.
Тому порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому ч.ч. 8-10 ст.183-2 КАС України.
Крім того, порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2014 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
12.11.2014 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Фастові та Фастівському районі з заявою щодо призначення, нарахування та виплати йому пенсії із зниженням пенсійного віку, однак отримав відмову.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій до 10 років. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим у встановленому порядку, вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки.
Частиною 2 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів встановляється категорія 2, як особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».
Судом першої інстанції правильно встановлено, що документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».
Разом з тим, управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області, відмовляючи позивачу у призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах, посилається на те, що в наданих позивачем документах не зазначено періоду роботи, відсутня інформація про населені пункти чи об'єкти зон відчуження, де проводилися ним роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто зводить спір до встановлення статусу громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відноситься до компетенції відповідача.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції було про те, що відмова відповідача в призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправною, неправомірною та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.