м. Вінниця
28 січня 2015 р. Справа № 802/4158/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крапівницької Н. Л.,
суддів: Дончика В.В.,
Заброцької Л.О.,
секретаря судового засідання Мельника В.С.,
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_2,
відповідача: Рибака Ю.І.,
третьої особи: Скляра О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вінниці адміністративну справу за позовом
ОСОБА_5
до Державної реєстраційної служби України,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_5 з позовом до Державної реєстраційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача реєстраційна служба Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2014 наказом Державної реєстраційної служби України за №66/14 начальнику реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницькій області ОСОБА_5, за не належне виконання службових обов'язків, оголошено догану. Оскільки, на думку представника позивача, в основі зазначеного дисциплінарного проступку лежать незначні порушення та відповідачем не враховано ряд обставин в їх спростування, тому позивач звернувся до суду з позовом щодо його скасування.
Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити на підставі, в межах заявлених вимог та з урахуванням поданих додаткових пояснень. Також зазначив, що порушення допущене у зв'язку відсутністю необхідного реєстратора, адже фактично реєстраційні дії здійснювала одна особа. Крім того, акцентував увагу суду, що в ході винесення оскаржуваного наказу відповідачем не дотримано "Порядку проведення Державною реєстраційною службою України перевірки діяльності реєстраційних служб територіальних органів міністерств юстиції України" затвердженого наказом Міністерством юстиції від 28.03.2013 №569/5.
Представник відповідача пояснив, що позивачем визнано допущені порушення, про що свідчить надані письмові пояснення ОСОБА_5 від 25.09.2014 №8-7/16. Окрім того, звернув увагу суду на необґрунтованість пояснень щодо вчинення реєстраційних дій однією особою, адже за штатним розписом реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницькій області реєстраційні дії фактично здійснювали два реєстратора, на основі зазначеного, просив відмовити в задоволенні позову з огляду та їх безпідставність та з урахуванням наданих до суду письмових заперечень .
Представник третьої особи в судовому засіданні позицію представника відповідача підтримав, також просив відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на надані до суду письмові заперечення (а.с.19-20).
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що наказом головного управління юстиції у Вінницькій області від 19.02.2014 №177/6 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника реєстраційної служби Барського управління юстиції Вінницької області (а.с.65).
22.09.2014 на адресу реєстраційної служби Барського управління юстиції за підписом начальника реєстраційної служби у Вінницькій області направлено лист за вих. №3.21/1242-14 про надання позивачем письмових пояснень, з підстав порушення вимог наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" (а.с.66).
Листом від 23.09.2014 за вих. №2/08-11-11 Державна реєстраційна служба України проінформувала реєстраційну службу головного управління юстиції у Вінницькій області, що в ході проведеного аналізу та співставлення даних встановлено порушення норм "Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5, зокрема, за результатами розгляду заяв державним реєстратором територіального органу (ОСОБА_5) прийнято 30 рішень в порушення пункту 1 Порядку. На підставі чого, доручено провести перевірку та вирішити питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності (а.с.67).
З приводу виявлених порушень позивачем, згідно з листом за вих.№8-7/16 від 25.09.2014, повідомлено (надано пояснення), що на час вчинення реєстраційних дій стосовно земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею понад 1 га працював один державний реєстратор речових прав на нерухоме майно, тому з великим перенавантаженням реєстраційних справ та за відсутності практики вчинення аналогічних реєстраційних дій був порушений порядок взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб. Додатково просив надати дозвіл на скасування реєстраційних дій, адже заявник за отриманням витягів до реєстраційної служби не звертався (а.с.68).
В свою чергу, реєстраційна служба головного управління юстиції у Вінницькій області, за наслідками наданих письмових пояснень, проінформувала відповідача листом від 29.09.2014 за вих. № 8173/30-14 про факти визнання посадовою особою порушень та підготовку подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с.69).
З урахуванням чого, 30.09.2014 на адресу відповідача за підписом начальника реєстраційної служби головного управління юстиції у Вінницькій області направлено лист, яким запропоновано начальника реєстраційної служби Барського управління юстиції Вінницької області ОСОБА_5 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с.70).
Враховуючи зазначене вище, 24.10.2014 наказом Державної реєстраційної служби України за №66/14 начальнику реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницькій області ОСОБА_5, за не належне виконання службових обов'язків, оголошено догану (а.с.71).
Позивач ОСОБА_5 вважає, що оскільки, відповідачем не дотримано "Порядку проведення Державною реєстраційною службою України перевірки діяльності реєстраційних служб територіальних органів міністерств юстиції України" затвердженого наказом Міністерством юстиції від 28.03.2013 №569/5, а в основі дисциплінарного проступку лежать незначні порушення, тому наявні підстави щодо скасування оскаржуваного наказу.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, колегія суддів виходила з наступного.
Приписи п.1 "Положення про Державну реєстраційну службу України", затвердженого Указом Президента України 06.04.2011 №401/2011 передбачають, що державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
За змістом п.п.3 п.5 "Положення про Державну реєстраційну службу України" затвердженого Указом Президента України 06.04.2011 №401/2011, Укрдержреєстр з метою організації своєї діяльності контролює діяльність структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту України, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.
Приписи пп. 9 п.4 зазначеного Положення передбачають, що Укрдержреєстр здійснює керівництво та контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Пункт 1 Положення про реєстраційну служу Барського районного управління юстиції Вінницької області, затвердженого 25.10.2013 передбачає, що реєстраційна служба Барського районного управління юстиції Вінницької області діє у складі Барського районного управління юстиції Вінницької області, є його структурним підрозділом, що забезпечує реалізацію повноважень державної реєстраційної служби. Реєстраційна служба підпорядкована реєстраційній службі головного управління юстиції та безпосередньо Укрдержреєстру (а.с.59-66).
В контексті зазначеного, колегією суддів встановлено, що Укрдержреєстром на виконання наданих обов'язків проведено аналіз дотримання територіальними органами державної реєстрації прав норм "Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5. В ході проведення якого виявлено порушення з боку начальника реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області зазначених приписів, адже за результатами розгляду 30 заяв про державну реєстрацію прав прийнято ОСОБА_5 відповідні рішення.
Так, рішеннями від 24.08.2014 за №15349794, №15349846, №15349904, №15349926, №15349939, №15349960, №15349973, №15350002, №15350025, №15350058, №15350093, №15350114, №15350135, №15350155, №15350174, №15350207, №15350230, №15350247, від 25.08.2014 №15350531, №15350574, №15350646, №15350759, №15350843, №15350887, №15350936, №15350987, №15351537, №15351565, №15351619, №15351678 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5 реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області за наслідками подання заяв ОСОБА_8 та головного управління Держземагенства у Вінницькій області, здійснено державну реєстрацію прав постійного користування земельними ділянками на території Матейківської сільської ради, Митківської сільської ради, Копайгородської сільської ради, Антонівської сільської ради, Войнашівської сільської ради, Поповецької сільської ради, Підлісноялтушівської сільської ради, Володієвоцької сільської ради Барського району Вінницької області (а.с.72-101).
Поняття "державної реєстрації речових прав на нерухоме майно" закріплює ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема, це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Права на нерухоме майно та їх обтяження, у відповідності до ч.3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
За змістом п.2 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, на підставі ст.15 зазначеного закону, проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Тобто, факту проведення державної реєстрації передує факт встановлення відсутності обставин для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.
Аналіз даного нормативного положення, на думку суду, зобов'язує позивача як посадову особу, надати належну оцінку всім обставинам, що лежать в основі рішення про державну реєстрацію прав, в тому числі врахувати приписи "Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" (надалі - Порядок №607/5).
Так, процедуру взаємодії системи органів державної реєстрації прав та державних реєстраторів прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав під час проведення державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, що виникають на новосформовані земельні ділянки лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду загальною площею понад 1 га врегульовано п.1 Порядку №607/5.
За змістом п.2 Порядку №607/5 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868.
Відповідно до п.п.4,5 Порядку №607/5 орган державної реєстрації прав у день прийняття відповідної заяви у випадках, передбачених пунктом 1 наказу, та виконання дій, передбачених пунктом 3 цього Порядку, за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передає таку заяву на розгляд до Укрдержреєстру. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на 17.10.2013 №868, розглядає заяву, подані до неї електронні копії документів, поданих для державної реєстрації прав, та приймає відповідне рішення.
Здійснивши аналіз зазначених норм через призму наданих до суду доказів, колегією суддів встановлено, що рішення про державну реєстрацію прав постійного користування земельними ділянками на території Матейківської сільської ради, Митківської сільської ради, Копайгородської сільської ради, Антонівської сільської ради, Войнашівської сільської ради, Поповецької сільської ради, Підлісноялтушівської сільської ради, Володієвоцької сільської ради Барського району Вінницької області, загальна площа яких складає понад 1га, необхідно приймати саме державними реєстраторами прав на нерухоме майно, натомість, в порушення зазначеного, ці рішення прийнято позивачем - державним реєстратором реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області.
Тобто, позивачем при винесені рішень про державну реєстрацію прав постійного користування порушено приписи Порядку №607/5, що свідчить про не дотримання встановлених обов'язків посадової особи начальника реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницькій області ОСОБА_5
Згідно з ст. 139 Кодексу законів про працю в Україні працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 10 Закону України "Про державну службу в Україні" закріплено основні обов'язки державних службовців, зокрема, додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Положення ст.147 Кодексу законів про працю України передбачають, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Зі змісту ст.14 Закону України "Про державну службу в Україні" слідує, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Трудова дисципліна це встановлений нормами права порядок взаємовідносин учасників трудового процесу, що визначає точне виконання ними своїх трудових функцій.
Під "дисциплінарним проступком" розуміють винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього законодавством про працю, колективним і трудовим договорами трудових обов'язків.
Імперативність зазначених норм полягає в тому, що державний службовець зобов'язаний точно, неухильно виконувати закріплені обов'язки, недотримання яких свідчить про порушення трудової дисципліни, та як наслідок, є правовою підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Як встановлено судом в ході судового розгляду, позивачем, за відсутності на те законних підстав, 24 серпня 2014 у святковий (вихідний) день прийнято рішення про державну реєстрацію прав постійного користування земельними ділянками на території Матейківської сільської ради, Митківської сільської ради, Копайгородської сільської ради, Антонівської сільської ради, Войнашівської сільської ради, Поповецької сільської ради, Підлісноялтушівської сільської ради, Володієвоцької сільської ради Барського району Вінницької області, що в контексті Порядку свідчить про порушення трудової дисципліни та є правовою підставою для застосування інституту дисциплінарної відповідальності.
Частиною 1 статті 149 Кодексу законів про працю України закріплено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Як убачається із наданих до суду доказів, з метою дотримання вказаної норми, листом від 22.09.2014 за вих. №3.21/1242-14 реєстраційною службою Головного управління юстиції у Вінницькій області зобов'язано позивача з приводу виявлених фактів надати відповідні пояснення. На підставі чого, листом від 25.09.2014 за вих.№8-7/16 позивачем проінформовано, що на час вчинення реєстраційних дій стосовно земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею понад 1га працював один державний реєстратор речових прав на нерухоме майно, тому з великим перенавантаженням реєстраційних справ та за відсутності практики вчинення аналогічних реєстраційних дій був порушений порядок взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб.
З аналізу вказаних доказів, можна зробити висновок, що позивачем визнано порушення норм Порядку №607/5 в повному об'ємі, однак в обґрунтування правомірності своїх дій віднесено факт відсутності практики з аналогічних питань та відсутністю необхідного реєстратора, адже фактично реєстраційні дії здійснювала одна особа.
Так, розглядаючи вказані обставини, як підставу правомірності винесення рішень ОСОБА_5, колегія суддів критично відноситься до останніх, адже, позивач як посадова особа зобов'язаний забезпечувати ефективну роботу та належним чином виконувати завдання віднесені до його компетенції, в той же час, відсутність практики з аналогічних питань в частині винесення рішення, не є правовою підставою для вчинення державної реєстрації та не ставить в залежність останнього порушувати вимоги діючого законодавства.
Згідно з п.п.8.4 п.8 Положення про реєстраційну службу Барського районного управління юстиції Вінницької області керівник реєстраційної служби зобов'язаний забезпечувати виконання реєстраційною службою Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мін'юсту та Укрдержреєстру, доручень Міністра юстиції України та голови Укрдержреєстру, наказів реєстраційної служби головного управління юстиції доручень начальника реєстраційної служби головного управління юстиції.
Окрім того, п.п.8.13 п.8 зазначеного Положення наділяють керівника реєстраційної служби правом здійснювати повноваження державного реєстратора речових прав на нерухоме майно.
В розрізі зазначеного, відсутність штатних працівників, в ході вчинення реєстраційних дії начальником реєстраційної служби, не свідчить про правомірність прийняттях рішень про державну реєстрацію прав постійного користування земельними ділянками позивачем.
Таким чином, колегія суд не бере до уваги посилання представника позивача.
В судовому засіданні мали місце також посилання представника позивача щодо недотримання Державною реєстраційною службою України порядку та процедури проведення перевірки діяльності територіальних органів реєстраційних служб, у відповідності до Порядку затвердженого наказом Міністерством юстиції від 28.03.2013 №569/5, а також строків застосування дисциплінарного стягнення, що на думку представника також є підставою для скасування оскаржуваного наказу.
Надаючи правову оцінку вказаним посиланням, суд виходив з того, що статтею 147 Кодексу законів про працю в України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Системний аналіз зазначеної норми свідчить про те, що дисциплінарне стягнення може бути застосоване в межах одного місяця, але не пізніше ніж пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарне проступку.
Дослідивши матеріали справи на предмет дотримання зазначених положень, судом встановлено, що дисциплінарний проступок ОСОБА_5, згідно з рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, допущено 24.08.2014 та 25.08.2014, тоді як до дисциплінарної відповідальності притягнуто 24.10.2014, тобто, в межах строку визначеного ст. 147 Кодексу законів про працю в України, відтак суд не бере до уваги посилання представника позивача в частині недотримання строків застосування дисциплінарного стягнення.
Механізм здійснення Державною реєстраційною службою України перевірок діяльності реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України, у тому числі стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, наказів Укрдержреєстру, доручень Голови Укрдержреєстру та організації роботи щодо їх виконання врегульовано "Порядком проведення Державною реєстраційною службою України перевірок діяльності реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2013 №569/5 (надалі - Порядок № 569/5).
Приписи п.1.2 р.1 зазначеного Порядку передбачають види можливих державною реєстраційною службою України перевірок діяльності реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України, зокрема, такі як комплексна перевірка, контрольна перевірка, позапланова перевірка та цільова перевірка.
Аналіз розділу 2 Порядку №569/5 свідчить про те, що факту проведення будь - якої із зазначених вище перевірок, передує факт утворення робочої групи та винесення наказу про призначення перевірки.
Згідно з п.п.4.1 р.4 Порядку №569/5 за результатами перевірки складається довідка у трьох примірниках, яка має розкривати визначені планом перевірки питання, містити аналіз діяльності реєстраційної служби, що перевірялася, повний перелік встановлених фактів порушень чинного законодавства, висновки та пропозиції щодо покращення діяльності реєстраційної служби.
Розгляд результатів перевірки врегульовано п.5 Порядку №569/5, зокрема, згідно з п.5.4 начальник (заступник начальника) територіального органу Міністерства юстиції України протягом місяця з дати отримання довідки за результатами перевірки реєстраційної служби у разі потреби вносить Міністру юстиції подання, погоджене з Головою Укрдержреєстру, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника реєстраційної служби, що перевірялася; інформує Міністерство юстиції про проведену роботу з усунення виявлених недоліків та порушень, а також про вжиті заходи.
Як встановлено колегією суддів в ході судового розгляду справи, за наслідками проведеного аналізу Державної реєстраційної служби України виявлено порушення норм Порядку №607/5 з боку начальника реєстраційної служби Барського управління юстиції Вінницької області ОСОБА_5, про що на адресу реєстраційної служби головного управління юстиції у Вінницькій області направлено лист від 23.09.2014 за вих. №2/08-11-11. В свою чергу, реєстраційною службою головного управління юстиції у Вінницькій області 22.09.2014 сформовано лист за вих. №3.21/1242-14, яким зобов'язано позивача надати письмові пояснення.
З урахуванням зазначеного, позивачем надано письмові пояснення викладені в листі від вих. №8-7/16 від 25.09.2014, на основі якого, реєстраційною службою головного управління юстиції у Вінницькій області проінформувала відповідача листом від 29.09.2014 за вих. №8173/30-14 про факти визнання посадовою особою порушень та підготовки подання від 30.09.2014, яким запропоновано начальника реєстраційної служби Барського управління юстиції Вінницької області ОСОБА_5 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
З урахуванням чого, 24.10.2014 наказом Державної реєстраційної служби України за №66/14 начальнику реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницькій області ОСОБА_5 за не належне виконання службових обов'язків, оголошено догану.
Дослідивши зазначені докази через призму зазначених вище норм, колегією суддів встановлено, що Державною реєстраційною службою України не дотримано приписи Порядку №569/5 в частині призначення, проведення та оформлення результатів перевірки діяльності реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницькій області, однак, враховуючи виявлені та підтверджені належними доказами порушення позивачем норм Порядку №607/5, суд не вважає вказане як правову підставу для скасування оскаржуваного акту.
Вирішуючи питання щодо наявності/відсутності порушень позивачем Порядку №607/5, судом враховано також той факт, що ОСОБА_5 визнано допущені порушення, про що свідчать письмові пояснення згідно з листом за вих.№8-7/16 від 25.09.2014 та не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні.
Критично суд також відноситься до посилань представника позивача, що в основі дисциплінарного проступку ОСОБА_5 лежать незначні порушення, оскільки, як встановлено вище факт виявленого відповідачем в ході проведеного аналізу порушення підтверджується наданими до суду доказами, не заперечується представником позивача в судовому засіданні. Окрім того, допущені порушення не свідчить про належне, точне та неухильне, як того вимагає діюче законодавство, виконання посадовою особою встановлених обов'язків.
Визначаючись щодо заявлених повних вимог, суд враховує факт допущених порушень, натомість не бере до уваги ступінь його тяжкості, адже зазначене не спростовує останнього. Варто зазначити, що будь-яких інших належних обґрунтувань протиправності оскаржуваного наказу представником позивача не наведено.
Суд акцентує увагу позивача, що при вирішенні заявлених позовних, колегія суддів керувалась приписами ст.19 Конституції України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідачем в тягар доказування, згідно з ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України доведено правомірність прийняття наказу від 24.10.2014 за №66/14 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5, а відтак, заявлені позовні вимоги в частині визнання його протиправним та скасування не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог щодо відшкодування на користь позивача моральної шкоди в сумі 5000 грн., судом встановлено таке.
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Із наведеного слідує, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання працівника, або втрата ним нормальних життєвих зв'язків, або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав працівника.
В процесі розгляду справи порушень зі сторони відповідача що б спричинили зазначені вище наслідки не встановлено, а позивач не довів заподіяння йому моральної шкоди. Наведені в позові обставини на увагу суду не заслуговують, оскільки не узгоджуються зі змістом статті 237-1 КЗпП України та спростовуються встановленими фактичними обставинами справи. Так, позивач не назвав суду, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіянні, чому позивач оцінив моральну шкоду на таку суму та з чого він при цьому виходив, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині, відтак, суд за фактом правомірності оскаржуваного наказу не вбачає правових підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди в сумі 5000 грн.
Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд в узгодження з вимогами статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -
В позові ОСОБА_5 до Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним і скасування наказу в.о. голови Державної реєстраційної служби України №66/11 від 24 жовтня 2014р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5" відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Крапівницька Н. Л.
Судді: Дончик В.В.
Заброцька Л.О.