про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
09 лютого 2015 р. Справа № 802/258/15-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: старшого слідчого СВ Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області майора міліції ОСОБА_2
про: скасування постанови та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до старшого слідчого СВ Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області майора міліції ОСОБА_2 про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з даним позовом, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки подану заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 просить скасувати постанову від 04 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження та постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності старшого слідчого СВ Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області майора міліції ОСОБА_2.
Разом із тим, згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Водночас органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому відповідно до приписів Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Завданнями кримінального провадження відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з цим необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Крім того, захист прав заявників, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла заява, перевірити, чи містить звернення викладені ознаки суспільно небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України, відповідність заяви вимогам статті 95 Кримінально-процесуального кодексу України, дотримання відповідачем інших приписів, установлених Кримінально-процесуальним кодексом України.
Адміністративний суд немає повноважень на здійснення такої перевірки та на відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.
Отже, вимоги заявника про скасування постанови від 04 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження та постановлення окремої ухвали про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності старшого слідчого СВ Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області майора міліції ОСОБА_2 повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Заявлений позивачем адміністративний позов стосується оскарження процесуальних дій (бездіяльності) органів державної влади під час перевірки його повідомлення про злочин, для оскарження яких встановлено спеціальний порядок, що виключає можливість вирішення такого позову за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В зв'язку з чим, відповідно до вимог частини 6 статті 109 КАС України, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку визначеному кримінально-процесуальним законом.
Керуючись ст.ст. 109, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до старшого слідчого СВ Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області майора міліції ОСОБА_2 про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії.
2. Роз'яснити позивачеві, що розгляд даного спору відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку визначеному кримінально-процесуальним законом.
3. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мультян Марина Бондівна