73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
02 лютого 2015 р. Справа № 923/1805/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області
до
відповідача-1: комунального підприємства "Генічеська житлово-експлуатаційна контора-1", м. Генічеськ Херсонської області
відповідача-2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Макіївка Донецької області
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Генічеська міська рада Херсонської області, м. Генічеськ Херсонської області
про розірвання договору оренди та повернення комунального майна
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_3, представник, дов. від 27.05.2014 року;
від відповідача - 1 - Ващенко В.В., представник, дов. від 05.01.2015 року;
від відповідача -2 - ОСОБА_5, представник, договір від 22.12.2014 року;
від 3-ї особи - Порохня Є.С., представник, дов. від 30.01.2015 року.
В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до комунального підприємства "Генічеська житлово-експлуатаційна контора-1" (відповідач-1) та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач-2), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Генічеської міської ради Херсонської області, яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.01.2015 р. (а.с. 58-65), просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме зобов'язати відповідача-1 та відповідача-2 повернути один одному все, що ними одержано на виконання договору оренди нерухомого майна № 1 від 26.02.2014 р.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що договір оренди нерухомого майна від 26.02.2014 р. є нікчемним у зв'язку з тим, що: сторонами при укладанні даного договору не дотримано обов'язкової нотаріальної форми та посилається на положення ст.ст. 215, 216, 220 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-2, 54-56 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.01.2015 р. Ухвалою суду від 19.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 02.02.2015 р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.01.2015 р., у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю.
Відповідач-1 надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вони не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на нормах права, не порушують права та інтереси позивача (а.с. 70-78).
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву просить суд в задоволенні позову відмовити повністю за необґрунтованістю (а.с. 79).
Третя особа надала суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки вони не ґрунтуються на нормах права, не відповідають обставинам справи, виходять за межі прав та інтересів позивача, який обрав невірний спосіб захисту власних прав у справі, яка жодним чином не стосується його майнових або інших інтересів (а.с. 66).
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно протоколу № 6 засідання конкурсної комісії Генічеської міської ради від 04.12.2013 року вирішено визначити переможцем конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності - приміщення по АДРЕСА_1 фізичну особу-підприємця ОСОБА_2
Рішенням Генічеської міської ради Херсонської області № 817 від 26 грудня 2013 року "Про укладання договору оренди на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 затверджено результати конкурсу та надано дозвіл ФОП ОСОБА_2 на укладання договору оренди строком на п'ять років на об'єкт комунального майна: нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 з орендною платою 6000 грн. з податком на додану вартість, без права передачі цього майна в суборенду.
Рішенням Генічеської міської ради Херсонської області № 853 від 13 лютого 2014 року "Про укладання договору оренди на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1", внесено зміни до п. 2 рішення міської ради від 26.12.2013 року № 817 та викладено у наступній редакції. Надати дозвіл ФОП ОСОБА_2 на укладання договору оренди строком на два роки шість місяців, з подальшим пролонгуванням даного договору на два роки шість місяців об'єкт комунального майна: нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 з орендною платою 6000 грн. з податком на додану вартість, без права передачі цього майна в суборенду.
26.02.2014 р. між комунальним підприємством "Генічеська житлово-експлуатаційна контора-1" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди нерухомого майна № 1, що належить до комунальної власності.
Пунктом 1 даного договору зазначено, що на підставі Положення про порядок проведення конкурсу на право оренди об'єктів комунального майна територіальної громади міста та протоколу засідання конкурсної комісії міської ради від 04.12.2013 р. № 6, орендар (відповідач-2) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачка посилається, що 26.11.2013 р. вона до виконавчого комітету Генічеської міської ради подала заяву з пакетом документів для участі у конкурсі на оренду об'єктів комунальної власності - нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.
Конкурс на вищезазначений об'єкт комунальної власності було оголошено на 28.11.2013 р.
28.11.2013 р. конкурс було перенесено та призначено проведення конкурсу на 04.12.2013 р.
Позивачка зазначає, що її не було повідомлено про проведення конкурсу, чим, порушена процедура його проведення.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.07.2014 р., залишено без змін Одеським апеляційним адміністративним судом, задоволено позов позивачки про скасування рішення Генічеської міської ради № 817 від 26.12.2013 р., прийнятого на підставі протоколу № 6 від 04.12.2013 р. та рішення № 853 від 13.02.2014 р. в частині надання згоди на укладання договору оренди приміщення по АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_2
У зв'язку з вищенаведеним позивачка, посилаючись на порушення її прав звернулась до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме зобов'язати відповідача-1 та відповідача-2 повернути один одному все, що ними одержано на виконання договору оренди нерухомого майна № 1 від 26.02.2014 р.
При цьому позивачка посилається, що договір оренди нерухомого майна № 1 від 26.02.2014 р. укладений строком на 5 років, у зв'язку з чим відповідно до ст. 793 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Статтею 793 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 794 Цивільного кодексу України в редакції від 15.01.2011 року, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Як встановлено судом, пунктом 9.1 Договору визначено, що строк дії договору встановлений на 2 роки 6 місяців з 26.02.2014 року по 26.08.2017 року з подальшим пролонгуванням даного договору на 2 роки 6 місяців з 27.08.2017 р. по 27.02.2020 р. Тобто, договір укладено на строк більший трьох років.
Таким чином, суд дійшов висновку, що договір оренди нерухомого майна від 26.02.2014 року №1 підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Дослідивши копію примірнику договору, наданого позивачем, судом встановлено, що сторонами договору при укладенні договору оренди нерухомого майна від 26.02.2014 року №1 не дотримано вимог ст.ст. 793, 794 Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору.
Частиною 1 ст. 210 Цивільного кодексу України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Правила ст. 220 Цивільного кодексу України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210, 640 Цивільного кодексу України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки.
Аналогічної правової позиції дотримуються Вищий господарський суд України у постанові від 17.03.2009 року у справі № 15/261(1/445-21/71) та Верховний Суд України у постанові від 18.04.2011 року у справі № 3-28гс11.
Частиною 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Таким чином, враховуючи те, що договір оренди нерухомого майна від 26.02.2014 року №1 підлягав державній реєстрації, проте сторонами при укладенні Договору не дотримано вимог ст. 794 Цивільного кодексу України щодо державної реєстрації договору, враховуючи положення ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що договір оренди нерухомого майна від 26.02.2014 року №1 є неукладеним та не породжує для сторін договору права та обов'язки.
Отже, вимога позивача про застосування наслідків недійсності правочину до договору оренди нерухомого майна від 26.02.2014 року №1 є безпідставною, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 09.02.2015 р.
Суддя Л.І. Александрова