"09" лютого 2015 р.Справа № 3/17-4249-2011
За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про виселення та стягнення 4345,11 грн.
За зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До відповідача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2
про визнання договору оренди недійсним та стягнення коштів
Колегія суддів у складі: Головуючий суддя Д'яченко Т.Г.
Судді Цісельський О.В., Погребна К.Ф.
Суть спору: Позивач - Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у якій просить суд виселити відповідача з не житлового підвального приміщення загальною площею 34,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 2578,75 грн., пені у розмірі 164,10 грн. та неустойки в розмірі 1602,26 грн. за договором оренди не житлового приміщення №57/1 від 11.10.2010р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2011р. було порушено провадження у справі № 3/17-4249-2011.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.2011р. по справі №3/17-4249-2011 прийнято зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності Одеської міської про визнання недійсним договору оренди не житлового приміщення №57/1 від 11.10.2010р. і стягнення 1286,05 грн. сплаченої орендної плати та 1775,00грн. у якості відшкодування збитків, об'єднано зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, крім того залучено ОСОБА_2 до участі у справі № 3/17-4249-2011 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.03.2014р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Цісельський О.В., Погребна К.Ф.) у задоволенні первісного позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відмовлено, зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсним договір оренди не житлового приміщення №57/1 від 11.10.2010р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. За рішенням суду також стягнуто з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1286 грн. 05 коп. сплаченої орендної плати, 1775 грн. коп. у якості відшкодування збитків та 2352 грн.50 коп. судового збору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2014р. апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2014р. у справі №3/17-4249-2011 без змін.
У зв'язку з набранням рішенням суду законної сили, 07.08.2014р. на виконання рішення суду від 13.03.2014р. у справі №3/17-4249-2011 господарським судом Одеської області було видано відповідний наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2014р. касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року у справі № 3/17-4249-2011 залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року у справі № 3/17-4249-2011 залишено без змін.
04.02.2015р. до господарського суду Одеської області від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла скарга в порядку ст. 121-2 ГПК України, у якій скаржник просить суд визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області № 45780438 від 11.12.2014р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 3/17-4249-2011 від 07.08.2014р. та зобов'язати прийняти до виконання наказ господарського суду Одеської області № 3/17-4249-2011 від 07.08.2014р.
В силу вимог ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Частиною 2 статті 26 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.
Як вбачається з письмових пояснень представника скаржника, наказ суду від 07.08.2014р. по справі №3/17-4249-2011 був пред'явлений до виконання Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області. Однак, постановою відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ВП № 45780438 від 11.12.2014р. відмовлено в прийнятті виконавчого документу до провадження та у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження.
Як вбачається з письмових пояснень представника скаржника, про прийняття оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 45780438 від 11.12.2014р. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 стало відомо тільки 30.01.2015р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 45780438. При цьому, оскаржувана постанова була надіслана ДВС на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, однак фактично не була отримана скаржником та повернулась до ДВС без вручення, з відміткою поштової організації про закінчення терміну зберігання, в підтвердження чого до матеріалів справи було залучено.
Між тим, доказів, які б засвідчували ознайомлення скаржника з фактом прийняття оскаржуваної постанови ДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №45780438 від 11.12.2014р. саме 30.01.2015р. матеріали справи не містять.
Як вбачається з позиції Пленуму Вищого господарського суду України, викладеної у п. 9.7 постанови Пленуму „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9 встановлений у частині першій статті 1212 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.
Відсутність у матеріалах скарги доказів, які б засвідчували дату ознайомлення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з прийняттям оскаржуваної постанови ДВС ВП №45780438 від 11.12.2014р., а також відсутність заяви скаржника про відновлення пропущеного строку на подання скарги не надає суду можливості дослідити, коли та за яких обставин скаржнику дійсно стало відомо про факт порушеного права та унеможливлює перевірку судом обставин пропуску строку для звернення зі скаргою (так як оскаржуваний документ датований 11.12.2014р., а скарга надійшла до суду 04.02.2015р.).
Приймаючи до уваги вищевикладене, на думку суду, скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подана суду без доказів, що засвідчують поважність причин пропуску 10-ти денного строку для звернення зі скаргою, а також без клопотання про відновлення такого строку, що встановлений ст. 121-2 ГПК України, що у відповідності до положень п. 9.7 постанови Пленуму „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 є підставою для залишення скарги без розгляду.
Між тим, залишення скарги без розгляду не позбавляє Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 подати скаргу до суду повторно після усунення зазначених судом недоліків.
Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -
Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в порядку ст.121-2 ГПК України (від 04.02.2015р. вх. №ГСОО 2-550/15) по справі № 3/17-4249-2011 - залишити без розгляду.
Головуючий суддя Д'яченко Т.Г.
Суддя Цісельський О.В.
Суддя Погребна К.Ф.