Справа: № 826/18941/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
04 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Петрика І.Й.
Суддів: Борисюк Л.П.,
Собківа Я.М.,
При секретарі: Валяєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанов,-
ОСОБА_3. пред'явила позов Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, в якому просить суд: визнати дії старшого державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бубели А.М. щодо прийняття Постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2014 р., Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.09.2014 р. та Постанови про розшук майна боржника від 22.10.2014 р. протиправними; скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2014 р., Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.09.2014 р. та Постанову про розшук майна боржника від 22.10.2014 р., які були винесені старшим державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Бубелою А.М.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року у відкритті провадження відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Згідно з ч.1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тому до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Відповідно п.2 до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України, законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу», від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677- VI), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.
За правилами статті 383 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Відповідно до вимог статті 384 ЦПК України розгляд таких скарг віднесено до юрисдикції того суду, який видав виконавчий документ.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачем оскаржуються дії Відповідача щодо винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2014 р., Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.09.2014 р. та Постанови про розшук майна боржника від 22.10.2014 р. у виконавчому проваджені №44439787.
Так, зазначене виконавче провадження №44439787 було відкрито для виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
Водночас, відповідно до абз.6 п.2 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13.12.2010 р. до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Таким чином, вирішення вищевказаного спору не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами КАС України, дані вимоги підлягають розгляду в порядку передбаченому ЦПК України.
Колегія суддів встановила, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали, виключний перелік яких визначений статтею 202 КАС України, відсутні.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не зумовлюють скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 109, 160, 195, 196, 199, 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.