Справа: № 826/18443/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
04 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Петрика І.Й.
Суддів: Борисюк Л.П.,
Собківа Я.М.,
При секретарі: Валяєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України про скасування постанови,-
ОСОБА_3 пред'явила позов до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та скасування Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей».
Позивачем також подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії вказаної Постанови.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2014 року у задоволені клопотання про вжиття заходів забезпечення відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та задовольнити вказане клопотання. Обґрунтовуючи його тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та очевидні ознаки протиправності оскаржуваного припису. Апелянт посилались на те, що оскаржуваний припис заподією шкоду праву позивача на здачу в оренду приміщень, експлуатація яких заборонена приписом відповідача.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що під час дії постанови вона не отримує пенсію, яка є для неї єдиним джерелом доходу. Зупинення дії оскарженого акту дозволить зупинити порушення її прав.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, колегія суддів зазначає, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову не надано жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України до прийняття рішення по суті не відновить стан позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. ст. 117, 118, 196, 199, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2014 року залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Собків Я.М.
Борисюк Л.П.