Справа: № 810/3298/14 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
28 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Старової Н.Е.,
суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Завод «Імпекс Сплав» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне підприємство «Завод «Імпекс Сплав» звернулось до суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2013 року №0005701504 в частині: на суму 7787 грн. за основним зобов'язанням, та нарахованої на нього частини суми штрафних санкцій в розмірі 3893,5 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПП «Завод «Імпекс Сплав» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2013 року, результати якої оформлено Актом №2488/15-3/32687434 від 14.06.2013 року, згідно яким встановлено порушення позивачем вимог п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого позивачем безпідставно визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2013 року в розмірі 27542 грн. В акті зазначено, що за результатами попередньої документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПП "Завод "Імпекс Сплав" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2013 року, яка оформлена актом від 27.05.2013 №2139/15-3/32687434, встановлено порушення п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.6 ст.201 ПК України, підприємством завищено суму податкового кредиту за лютий 2013 року в розмірі 7787 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2013 року в розмірі 7787 грн. із врахуванням зазначеного та даних додатка 2 до податкової декларації з ПДВ за березень 2013 року, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ПП "Завод "Імпекс Сплав" постачальникам та/або до державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування складає 29459 грн.
В зв'язку з вищевикладеним та на підставі Акту перевірки від 14.06.2013, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 №0005701504, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 41313 грн. (за основним платежем - 27542 грн, за штрафними санкціями - 13771 грн).
Частково не погоджуючись з цим, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в частині (на суму 7787 грн. за основним зобов'язанням, та на нараховану на цю суму штрафну санкцію - 3893,5 грн.).
Відповідач дійшов висновку про порушення позивача в оскаржуваній частині нарахування суми заборгованості на підставі попередньої документальної перевірки правомірності нарахування бюджетного відшкодування за лютий 2013 року, яка оформлена актом від 27.05.2013 №2139/15-3/32687434, та яким встановлено завищення суми податкового кредиту за лютий 2013 року в розмірі 7787 грн. На підставі цього акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0004761504 від 05.06.2013, яке постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року визнано протиправним та скасовано. Дана постанова залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 року.
Згідно положень ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (п.200.2 ст.200 Кодексу).
До декларації з ПДВ слід відносити виключно ті результати перевірок платника податку, які на момент складання декларації з ПДВ були узгоджені відповідно до положень ст.56 ПК України.
Згідно ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
А тому, як вірно встановлено судом першої інстанції, податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 року №0004761504 визнано протиправним та скасовано, а тому визначене ним грошове зобов'язання, на суму 7787,00 грн. скасовано.
Відповідно у податкового органу відпали підстави для зменшення суми від'ємного значення в декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року на суму 7787,00 грн. визначену у зазначеному податковому повідомленні-рішенні.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та необхідності їх задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.72 КАС України, не надав до суду належні докази правомірності своїх дій та не обгрунтував їх у встановленому законом порядку.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 22.07.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.