м. Вінниця
02 лютого 2015 р. Справа № 802/4437/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області
до: ФОП ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (далі - позивач, Вінницька ОДПІ) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в загальному розмірі 1544,98 грн., яка станом на день звернення до суду у добровільному порядку не погашена, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження (вх. №1895 від 02.02.2015р.).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином шляхом направлення на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Проте до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку із зазначенням причин повернення - "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про час, дату та місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Вінницької міської ради 16.02.2005 р. та перебуває на податковому обліку в Вінницькій ОДПІ.
Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку в розмірі 1544,98 грн.
На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Виконуючи зазначену норму Закону, позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 07.08.2014 року № 3525-25 в сумі 570,58 грн. (а.с.10). Конверт з вимогою повернувся на адресу позивача з відміткою поштового відділення зв'язку :"за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно п. 59.5 цього ж Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відкликання вказаної податкової вимоги в передбаченому ст. 60 ПК України порядку, погашенню підлягає сума податкового боргу відповідача, що існує на момент вирішення справи по суті.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. (п. 87.11 ст. 87 ПК України).
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 1544,98 грн. відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.
Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 1544,98 грн. (тисячу п'ятсот сорок чотири гривні 98 коп.) до місцевого бюджету.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович