Справа: № 826/18579/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
05 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,
за участю представників сторін:
від позивача Русіна О.С.,
від відповідача Руденко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року у справі з позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про надання дозволу на погашення заборгованості,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Київський річковий порт» (код за ЄДРПОУ 03150071) зареєстроване Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією 19.06.1996 року за № 10711200000000366 та взято на податковий облік як платника податків в ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС 02.07.1996 року за № 275/17478.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2014 року по справі № 826/9485/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року, адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задоволено частково та стягнуто з публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (ідентифікаційний код 03150071, 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70) податковий борг на загальну суму 3 497 635 (три мільйона чотириста дев'яносто сім тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень 51 коп., з них:
- заборгованість з податку за землю у розмірі 2 251 004 (два мільйона двісті п'ятдесят одна тисяча чотири) гривні 51 коп.;
- заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 246 631 (один мільйон двісті сорок шість тисяч шістсот тридцять одна) гривня 00 коп.
шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» на р/р 34129999700008, одержувач УДКСУ у Подільському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 37975298) банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019.
Таким чином, за даними Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, за ПАТ «Київський річковий порт» обліковується податковий борг у розмірі 3 497 635, 51 грн., що включає в себе 2 251 004, 51 грн. - податок на землю та 1 246 631, 00 грн. - податок на додану вартість.
Посилаючись на ту обставину, що вказаний борг не сплачений платником податків добровільно, а також не може бути погашений за рахунок грошових коштів у зв'язку з їх відсутністю, податковий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки у відповідача на момент розгляду даної справи судом відсутні кошти на розрахункових рахунках, що унеможливлює стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, доказів про сплату заборгованості суду не подано, вимога позивача про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код за ЄДРПОУ 03150071) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, є обґрунтованою.
Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Порядок погашення податкового боргу платника податків шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, врегульовано статтею 95 Податкового кодексу України.
Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).
Згідно з ч. 2 п. 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
При цьому, у відповідності до ч. 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Положеннями п. 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було винесено першу податкову вимогу від 12.01.2010 № 1/8 на суму 409 313,90 грн. та другу податкову вимогу від 03.03.2010 № 2/615 на суму 1 340 171,35 грн., що були отримані відповідачем.
В подальшому сума податкового боргу відповідача збільшилася до 3 497 635, що підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2014 року по справі № 826/9485/14, яка набрала законної сили.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач з метою стягнення заборгованості з відповідача шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт», надіслав інкасові доручення (розпорядження) до ПАТ «АКБ «КИЇВ» (№ 372/25 від 15.10.2014 року), до Філії АТ «ІМЕКСБАНК» (№402/25 від 21.10.2014 року, № 403/25 від 21.10.2014 року, № 404/25 від 21.10.2014 року), до АТ «СВЕРБАНК РОСІЇ» (№321/25 від 07.10.2014 року, №322/25 від 07.10.2014 року), до ПАТ «ВІ Ей Бі Банк» (№373/25 від 16.10.2014 року, №374/25 від 16.10.2014 року, № 375/25 від 16.10.2014 року, № 376/25 від 16.10.2014 року, № 377/25 від 16.10.2014 року, № 378/25 від 16.10.2014 року, № 379/25 від 16.10.2014 року), до ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» (№ 323/25 від 07.10.2014 року), до ПАТ «ПУМБ» (№ 371/25 від 15.10.2014 року), до Печерської філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (№332/25 від 08.10.2014 року, №333/25 від 08.10.2014 року), до ПАТ «ОМЕГА БАНК» (№ 467/25 від 03.11.2014 року, № 468/25 від 03.11.2014 року), до ПАТ «ВЕРНУМ БАНК» (№ 421/25 від 23.10.2014 року, № 422/25 від 23.10.2014 року), до АТ «УКРЕКСІМБАНК» (№380/25 від 16.10.2014), до АТ «ТАКСОМБАНК» (№ 466/25 від 03.11.2014), які було повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача.
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду в порядку, визначеному ст. 95.3 ПК України.
Зі змісту наведених норм випливає, що достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.
Позивачем надано докази на підтвердження факту одночасного існування зазначених обставин.
Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Посилання апеляційної скарги відповідача на ту обставину, що заборгованість в розмірі 3 497 635 не є узгодженою колегія суддів відхиляє, оскільки розмір боргу підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2014 року по справі № 826/9485/14, що була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року, а, отже, набрала законної сили, та має для даної справи в силу положень ч. 1 ст. 72 КАС України преюдиційне значення.
Доводи апелянта щодо оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2014 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року по справі № 826/9485/14 до Вищого адміністративного суду України та відкриття касаційного провадження як на підставу для відмови у задоволенні позову колегія суддів вважає помилковими, оскільки згідно з вимогами ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та підлягають виконанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАС України).
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.
Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Ухвалу в повному обсязі виготовлено 09.02.2015 року
.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.