03.02.2015 р. Справа № 914/4274/14
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна», м. Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів
про: стягнення 41 220,65 грн. заборгованості за Договором про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 02.01.2014 року
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Никитюк І.С.
Представники сторін:
від позивача: Пасько В.Ф. (довіреність №0201/15 від 02.01.2015 р.), Фещенко А.А. (довіреність №1012/14 від 10.12.2014 р.)
від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_4 (довіреність від 02.02.2015 р.)
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 03.02.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 41 220,65 грн. заборгованості за Договором про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 02.01.2014 року.
Ухвалою суду від 08.12.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.01.2015 року. Ухвалою суду від 13.01.2015 року розгляд справи відкладено на 27.01.2015 року. В судовому засіданні 27.01.2015 року оголошено перерву до 03.02.2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 02.01.2014 року в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих позивачем послуг, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.
Представники позивача в судове засідання з'явилися, подали через канцелярію суду заяву вх.№3744/15 від 02.02.2015 р. про долучення до справи документів, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач та його представник в судове засідання з'явились, проти задоволення позову заперечили повністю з підстав, наведених в поданому 27.01.2015 року через канцелярію суду запереченні вх. № 2877/15 на позовну заяву, а також відзиві вх.№3987/15 від 03.02.2015 р. на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що з врахуванням заборгованості, яка визначена сторонами в Додатковому договорі від 04.04.2014 р., а також Актами виконаних робіт від 30.04.2014 р., від 30.05.2014 р., від 27.06.2014 р., відповідач зобов'язаний був перерахувати на користь позивача суму коштів в розмірі 84198,67 грн. Після підписання договору Додаткового договору від 04.04.2014 р. відповідачем сплачено позивачу 86854,91 грн., що підтверджується долученою до справи копією банківської виписки. Таким чином, у відповідача не лише відсутня заборгованість перед позивачем за надані консультаційні послуги, а й наявна переплата в розмірі 2656,24 грн. Відтак, відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
02.01.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна» (Виконавець) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Замовник) уклали Договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг (Договір), відповідно до п.1.1. якого Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а Виконавець зобов'язується відповідно до завдання Замовника надавати йому за плату на умовах, визначених цим Договором, інформаційні (консультаційні) послуги.
Пунктом 2.2.1. Договору визначено обов'язок Замовника своєчасно оплачувати Виконавцеві вартість наданих послуг відповідно до розділу 4 цього Договору.
Відповідно до п.3.1. Договору виконання умов цього Договору, передбачених у п.1.1. цього Договору, оформлюється актом здавання-приймання виконаних робіт.
Пунктом 4.2. Договору встановлено, що оплата послуг Виконавця, передбачених пп.1.1 цього Договору, здійснюється Замовником протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Виконавця.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу інформаційні (консультаційні) послуги на загальну суму 45 072,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РУ-0000194 від 30.04.2014 р. на суму 15218,40 грн., №РУ-0000238 від 30.05.2014 р. на суму 13930,80 грн., №РУ-0000282 від 27.06.2014 р. на суму 15922,80 грн.
Як зазначив позивач у позовній заяві, в порушення умов Договору відповідач не повністю сплатив кошти за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 38224,33 грн. Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог, окрім суми основного боргу у розмірі 38224,33 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача 2558,71 грн. інфляційних нарахувань, а також 437,61 грн. 3 % річних. Станом на 12.11.2014 р. сума заборгованості відповідача перед позивачем за невиконаними зобов'язаннями по Договору складає 41220,65 грн.
04.04.2014 р. між сторонами укладено Додатковий договір до Договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 01.01.2014 р. (Додатковий договір).
Відповідно до п.1 Додаткового договору Покупець підтвердив існування перед Постачальником простроченої заборгованості за надані послуги в розмірі 39126,67 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто двадцять шість гривень 67 коп.) з ПДВ, згідно Акту звірки взаємних розрахунків, станом на 04.04.2014.
Відтак, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги згідно Договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 02.01.2014 року становить 84198,67 грн., з яких: 39126,67 грн. - заборгованість станом на 04.04.2014 р., встановлена в Додатковому договорі від 04.04.2014 р. до Договору, 15218,40 грн. - вартість послуг згідно Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РУ-0000194 від 30.04.2014 р., 13930,80 грн. - вартість послуг згідно Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РУ-0000238 від 30.05.2014 р., 15922,80 грн. - вартість послуг згідно Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РУ-0000282 від 27.06.2014 р.
З долученої відповідачем до матеріалів справи виписки по рахунку НОМЕР_1 в АТ «Сбербанк Росії» ФОП ОСОБА_1 з 01.02.2014 р. по 01.08.2014 р. від 26.01.2015 р. (заперечення вх.№2877/15 від 27.01.2015 р. на позовну заяву) вбачається, що відповідачем перераховано на рахунок позивача кошти з призначенням платежу «оплата згідно Договору №РУ-0000063 від 02.01.2014 р.» на загальну суму 86854,91 грн., а саме:
- 09.04.2014 - 17877,14 грн.;
- 14.05.2014 - 8334,31 грн.;
- 15.05.2014 - 2877,14 грн.;
- 16.05.2014 - 4073,90 грн.;
- 16.05.2014 - 15000,00 грн.;
- 16.05.2014 - 11690,40 грн.;
- 26.05.2014 - 127,67 грн.;
- 02.07.2014 - 17000,00 грн. (оплата згідно додаткового договору до договору про надання інформаційних послуг від 01.01.2014 р.);
- 02.07.2014 - 9874,35 грн. (оплата згідно додаткового договору до договору про надання інформаційних послуг від 01.01.2014 р.).
Дослідивши представлені суду докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі Договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 02.01.2014 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В позовній заяві позивач зазначив, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору в частині оплати вартості наданих послуг станом на 12.11.2014 р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 41220,65 грн., з яких: 38224,33 грн. - основний борг, 2558,71 грн. - інфляційні нарахування, 437,61 грн. - 3 % річних.
Однак, як вбачається з наданих відповідачем пояснень, а також долученої до справи виписки по рахунку НОМЕР_1 в АТ «Сбербанк Росії» ФОП ОСОБА_1 з 01.02.2014 р. по 01.08.2014 р. від 26.01.2015 р. (заперечення вх.№2877/15 від 27.01.2015 р. на позовну заяву) у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за Договором про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 02.01.2014 року.
В рахунок оплати наданих позивачем послуг згідно Договору від 02.01.2014 р. відповідачем перераховано на рахунок позивача 86854,91 грн., що на 2656,24 грн. перевищує розмір заборгованості згідно Договору.
Оскільки станом на 02.07.2014 р. відповідач повністю погасив наявну перед позивачем заборгованість, у позивача відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій за період по 12.11.2014 р. включно.
З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на позивача у повному обсязі.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Відмовити в задоволенні позову повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.02.2015 р.
Суддя Кидисюк Р.А