03.02.2015 р. Справа № 914/87/15
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів
до відповідача: Червоноградської центральної міської лікарні, м. Червоноград Львівської області
про: стягнення 4 848,73 грн. заборгованості за Договором № ІП-14К1 від 03.02.2014 року
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Никитюк І.С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 13.02.2013 р.)
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 03.02.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Червоноградської центральної міської лікарні про стягнення 4 848,73 грн. заборгованості за Договором № ІП-14К1 від 03.02.2014 року.
Ухвалою суду від 17.01.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 03.02.2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач не оплатив вартість здійсненого позивачем технічного обслуговування медичної техніки та обладнання згідно умов Договору № ІП-14К1 від 03.02.2014 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем. Окрім суми основного боргу у розмірі 3839,74 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 913,85 грн. інфляційних нарахувань, а також 95,14 грн. 3 % річних.
29.01.2015 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання вх.№3168/15 про долучення до матеріалів справи доказів, відповідно до якого повідомив, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та немає рішення цих органів з такого спору.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 02.02.2015 року представником відповідача через канцелярію суду подано пояснення вх.№3713/15, в якому відповідач зазначив, що він є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, причиною виникнення заборгованості є відсутність коштів у зв'язку з недофінансуванням видатків. У зв'язку з недостатністю коштів на відрядження просив суд розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Згідно приписів ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
03.02.2014 року Червоноградська центральна міська лікарня (Замовник) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Виконавець) уклали Договір про технічне обслуговування медичної техніки та обладнання № ІП-14К1 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Виконавець зобов'язався здійснювати технічне обслуговування медичної техніки та обладнання, а Замовник зобов'язався своєчасно приймати та оплачувати вартість технічного обслуговування на умовах цього договору.
Згідно з п.4.1. Договору вартість технічного обслуговування за один місяць визначається згідно додатку, що є невід'ємною частиною Договору. Вартість технічного обслуговування за період з лютого по березень 2014 року (два місяці) становить 3839,74 грн.
Відповідно до п.4.3. та п.4.4. Договору розрахунок за виконані роботи (послуги) здійснюється відповідно до сум, що вказуються у щомісячних приймально-здавальних актах по забезпечення готовності до використання медичної техніки згідно з Додатком №1 і наступних змін та доповнень, які до нього вносяться. Оплата за цим договором здійснюється щомісячно у гривнях не пізніше 30-го числа поточного місяця.
Додатком №1 до Договору про перелік медичної техніки, включеної в договір на технічне обслуговування та погодження вартості обслуговування підтверджується, що вартість такого обслуговування за лютий-березень 2014 р. становить 3839,74 грн.
Відповідно до приймально-здавального акту № ІП/14/02 від 19.02.2014 р., приймально-здавального акту № ІП/14/03 від 25.03.2014 р. технічне обслуговування виконане у точній відповідності з Додатком №1 до Договору. Замовник не має претензій та зауважень щодо обсягів та якості робіт, наданих Виконавцем.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору в частині оплати вартості здійсненого позивачем технічного обслуговування медичної техніки та обладнання у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3839,74 грн.
Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог, окрім суми основного боргу у розмірі 3839,74 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача 913,85 грн. інфляційних нарахувань, а також 95,14 грн. 3 % річних.
Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, у своєму поясненні вх.№3713/15 від 02.02.2015 року зазначив, що причиною виникнення заборгованості є відсутність коштів у зв'язку з недофінансуванням видатків.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі Договору № ІП-14К1 від 03.02.2014 року.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, що підтверджується долученими до матеріалів справи приймально-здавальними актами № ІП/14/02 від 19.02.2014 р. та № ІП/14/03 від 25.03.2014 р.
Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Пунктом 4.4. Договору встановлено, що оплата за цим договором здійснюється щомісячно у гривнях не пізніше 30-го числа поточного місяця.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 599 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 848,73 грн. заборгованості за Договором № ІП-14К1 від 03.02.2014 року, з яких: 3839,74 грн. - основний борг, 913,85 грн. - інфляційні нарахування, 95,14 грн. - 3 % річних.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки спір виник з вини відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1827,00 грн. слід покласти на нього у повному обсязі.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 229 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з боржника - Червоноградської центральної міської лікарні (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Івасюка, будинок 2; р/р 35418011001334 УДК у м. Червоноград ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014; код ЄДРПОУ 01996869) на користь стягувача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79015, АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_2 в АТ «УкрСиббанк» в м. Харків, МФО 351005; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 3839,74 грн. основного боргу, 913,85 грн. інфляційних нарахувань, 95,14 грн. 3 % річних та 1827,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.02.2015 р.
Суддя Кидисюк Р.А