Кіровоградської області
04 лютого 2015 рокуСправа № 912/4876/14
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 912/4876/14
за позовом: публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк";
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;
про стягнення 52 027 грн. 81 коп.
Представники:
позивача - старший юрисконсульт філії "Кіровоградське регіональне управління ПАТ КБ "ПриватБанк" Чернишова Т.І., довіреність № 3924-О від 01.10.13;
відповідача - ОСОБА_1 особисто.
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 34 000 грн. заборгованості за кредитом наданим по договору від 22.05.13, 10 947 грн. 23 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 561 грн. 41 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 2 519 грн. 17 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, всього - 52 027 грн. 81 коп. та 1 827 грн. судового збору.
Відповідач вимоги заявника не визнав.
У запереченнях на позов, поданих 12.01.15, відповідач повідомив про неотримання копії позовної заяви та про відсутність договору про надання кредиту, а також про те, що в цивільному суді розглядається справа за позовом банку про той же предмет і з тих же підстав, тому просив залишити позов без розгляду на підставі частини 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. В ухвалі від 14.01.15 господарський суд зазначив про те, що матеріали справи містять належні докази надіслання позивачем копії позовної заяви і доданих до неї документів. Докази на підтвердження того, що в провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда знаходиться справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав відсутні. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не доведено підстав для залишення господарським судом позову публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" без розгляду на підставі частини 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
У доповненнях до заперечення на позов, наданих господарському суду 03.02.15, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зазначила, що вона не згодна із твердженням заявника позову про існування між сторонами договору і при наданні кредиту банком договір не обговорювався, а інструкція "Про умови та правила надання банківських послуг" протирічить вимогам статей 626, 631, 632 Цивільного кодексу України щодо добровільності укладення угоди, визначення ціни та строку її дії. Не заперечуючи проти отримання від позивача коштів ("певної суми"), підприємець вважає кредитну угоду такою, що не відповідає ч. 2 ст. 1055 Цивільного кодексу України, тобто нікчемною, тому згодна відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, повернути позивачу в порядку реструктуризації несплачений борг у сумі 16 000 грн., тоді як останній зобов'язаний повернути сплачені нею відсотки за користування кредитом.
Контррозрахунок ціни позову відповідачем на наданий.
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" із твердженнями, викладеними у запереченнях на позов, не погодилося, обґрунтовуючи свою позицію тим, що
у заяві від 22.05.13, з якою фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до банку, вона погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, розташованим на сайті банку, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування, тобто згідно з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ці форма для даного виду договору не вимагалась; отримання кредиту відповідачем не спростовано, а користування кредитними коштами підтверджується, зокрема, випискою по банківському рахунку боржника; наявність будь-яких форс-мажорних обставин, які б перешкоджали своєчасному поверненню банку коштів, підприємець не надала.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.
22.05.13 сторонами підписана заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, з якою вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1, яка підписала заяву, налає свою згоду з Умовами і Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом із такою заявою складають Договір банківського обслуговування, та зобов'язалась виконувати умова, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах - Договорі банківського обслуговування в цілому. Також 22.05.13 сторонами підписана заява про відкриття рахунку. "Умова та правила надання банківських послуг" , як і "Тарифи Банку" підписані головою правління публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк".
Відповідач, посилаючись на ч. 2 ст. 1005 Цивільного кодексу України, згідно із якою кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, вважає, що між сторонами не виникло зобов'язань. Однак, таке твердження не є вірним.
Як встановлено ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільна права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язками є, зокрема, договору ти інші правочини Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; дво - чи багатостороннім правочином є погоджена діє двох або більше сторін, що передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України.
Правочини між фізичною та юридичною особами, крім правочинів, передбачених частиною першою ст. 206 Цивільного кодексу України, належить вчиняти у письмовій формі, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 208 названого Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо підписаний його стороною (сторонами).
Виходячи із викладеного, сторонами вчинено у письмовій формі двосторонній правочин (договір), з якого у його сторін виникають цивільні права та обов'язки.
статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір); до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи, яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За кредитним договором в силу ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити за нього проценти.
Відповідно до змісту п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. За п.п. 3.2.1.1.3., 3.2.1.1.6. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди; ліміт овердрафту встановлюється Банком на кожний операційний день; Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування (п.п. 3.2.1.1.3., 3.2.1.1.6. Умов).
Пунктом 3.2.1.1.8. Умов обумовлено, що проведення платежів Клієнтом у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов. При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами, Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту, про що направити Клієнту повідомлення. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених Умовами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.
Банк на виконання умов Договору встановив клієнту кредитний ліміт з наданням відповідних коштів 23.05.13 в розмірі 30 000 грн., 20.09.13 - 32 000 грн., 31.01.14 - 34 000 грн., 01.03.14 - 34 000 грн., та 02.03.14 - 33 767 грн. 26 коп. (довідка № 08.7.0.0.0/141119172324 від 19.11.14, надана клієнту ФОА ОСОБА_1 та банківська виписка). Доведення відповідачем того, що на відкриті відповідачеві рахунки від позивача надходили інші, ніж кредит (кредитний ліміт) кошти, відсутнє.
Отже, вищевикладене свідчить про те, що сторонами вчинений правочин, складовою якого є кредитний договір.
За ч. ч. 1. ч. 4 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору; закінчення строк договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Як передбачено п.п. 3.2.1.6.1 "Умов та правил надання банківський послуг", цей договорі, а саме - обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань Сторонами за цим Договором.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться.
Порядок розрахунків за користування кредитом визначений у р. 3.2.1.4. Умов.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.
Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. В разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Банк звернувся до господарського суду з вимогами про примусове стягнення з позичальника заборгованості, що утворилася станом на 19.11.14, згідно наданих розрахунків у сумах: 34 000 грн. - заборгованість за кредитом, 10 947 грн. 23 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 561 грн. 41 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 2 519 грн. 17 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Розрахунок ціни позову відповідачем не спростовані, докази сплати таких сум у добровільному порядку суду не подано.
Господарський суд вважає доводи відповідача, викладені у запереченнях на позов такими, що не спростовують підстави та суми вимог заявника, тому задовольняє позов у повному обсязі.
Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у сумі 1827 грн. судового збору покладаються на відповідача і стягуються із нього на користь позивача.
У засіданні 04.02.14 господарським судом проголошені вступна і резолютивна частини рішення.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: 25013, АДРЕСА_1; і. н. НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; і. к. 14360570) 34 000 грн. заборгованості за кредитом, 10 947 грн. 23 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 561 грн. 41 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 2 519 грн. 17 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1 827 грн. судового збору.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 09.02.15.
Суддя Н. В. Болгар