02.02.15р. Справа № 904/9516/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОГАЗ", м. Дніпропетровськ
до Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-5" Дніпропетровської міської ради,
м. Дніпропетровськ
про стягнення 22436,22 грн.
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі судового засідання - помічник судді Бобир Ю.В.
Представники:
Від Позивача: представник Тимченко К.О., довіреність № 130 юр від 30.12.2014 р.
Від Відповідача: представник Васюта К.С., довіреність № 479 від 24.11.2014 р.
Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОГАЗ" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-5" Дніпропетровської міської ради (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму 22436,22 грн., з яких основний борг у розмірі 20097,41 грн., інфляційні трати у розмірі 2025,22 грн., 3% річних у розмірі 313, 59 грн. та судовий збір в сумі 1827,00 грн.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю невиконаних Відповідачем грошових зобов'язань за договором №15383/24/147509 від 01.04.13р. на постачання та транспортування природного газу для побутових потреб населення (для підприємств, установ та організацій, на балансі яких знаходиться гуртожитки).
В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:
доказ сплати судового збору;
докази надсилання позову та доданих до нього документів Відповідачу (опис та копію фіскального чека);
акт звіряння взаємних розрахунків;
розрахунку штрафних санкцій: інфляція, 3% річних;
копію договору від 01.04.2013 року № 15383/24/147509 з додатками;
копію актів прийому-передачі природного газу з січня 2014 року по серпень 2014 року;
розрахунок основного за спожитий газ гуртожитками по вул. Коксова, 20;
копію витягу зі статуту;
копію свідоцтва про державну реєстрацію;
копія виписки з ЄДР;
роздруківка з інформаційно-ресурсного центру ЄДР на відповідача;
копію довіреності представника ПАТ "Дніпрогаз", який подав позовну заяву.
Представник Позивача 13.01.2015 р. надав до справи додаткові документи (а.с. 43-49):
розрахунок заборгованості за спожитий природній газ;
банківські виписки;
акт звірки.
28.01.15р. Позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Відповідача на свою користь основний борг за період з 01.03.2014 року по 31.08.2014 року у розмірі 16097,41 грн., інфляційні втрати 2025,22 грн., 3% річних у розмірі 313,59 грн. та судові витрати по справі у розмірі 3232,96 грн., оскільки під час розгляду справи Відповідач частково оплатив суму основного боргу в сумі 4000,00 грн.
До заяви про уточнення розміру позовних вимог Позивач подав (а.с. 54-68):
акт звірки по договору №15383/24/147509 від 01.04.13р., з доказами його направлення на адресу Відповідача;
розрахунок заборгованості по договору;
розрахунок штрафних санкцій;
банківську виписку по сплатам за січень 2015 року;
довіреність представника Позивача.
Зазначена заява про уточнення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов зазначив про те, що станом на січень 2015 року заборгованість мешканців гуртожитку по вул. Коксова, буд. 20, перед балансоутримувачем становить 6160,81 грн. Строк виконання зобов'язань щодо внесення плати за надані послуги з газопостачання в гуртожиток наступає тільки після отримання повної вартості спожитого газу від мешканців гуртожитку, що передбачено п. 7.1 договору №15383/24/147509 від 01.04.13р. Також, Відповідач зазначив про те, що 24.11.2014р. та 20.01.2015р. КП "ЖИЛСЕРВІС-5" перерахувало на рахунок Позивача 7800,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №1212 від 24.11.2014р. та №41 від 20.01.2015р. (а.с. 77, 82) та свідчить про необґрунтованість вимог останнього щодо суми заборгованості.
До відзиву на позов Відповідач надав:
копію договору № 15383/24/147509 від 05.01.2013р.;
копії додаткових угод від 22.05.2014р. та від 07.02.2014р.;
копію акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів;
копію довідки про відкриття рахунків від 31.07.2013р.;
копію сальдової відомості станом на січень 2015р.;
копію сальдової відомості станом на серпень 2014р.;
копію платіжного доручення №1212;
копію довіреності;
акт звіряння;
копію платіжного доручення №4041.
Під час судового засідання Відповідач подав оборотно-сальдові відомості за січень-серпень 2014р., грудень 2014р. та січень 2015 року.
У судовому засіданні 28.01.2015р. оголошено перерву до 02.02.2015р. в порядку ст.77 ГПК України. Сторони не заперечують проти закінчення розгляду справи 02.02.15р.
В судовому засіданні 02.02.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -
Між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (далі-Постачальник) та Комунальним підприємством "ЖИЛСЕРВІС-5" Дніпропетровської міської ради (далі-Покупець) був укладений договір №15383/24/147509 від 01.04.13р. на постачання та транспортування природного газу для побутових потреб населення (для підприємств, установ та організацій, на балансі яких знаходиться гуртожитки), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався безперервно транспортувати та постачати Покупцю природний газ для побутових потреб населення у гуртожитки за адресами вул.Коксова, 20, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 4.5 Договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному звітному періоді, в якості визначеній до положень п. 4.2 цього Договору оформлюється сторонами щомісячними актами приймання-передачі газу та актами виконаних робіт. Пункт 4.6 Договору встановлює, що вказані акти приймання-передачі газу та акти виконаних робіт представники сторін складають з 25 по 30 числа поточного місяця, в 2-х примірниках, один з яких повертається Постачальнику. Акти приймання-передачі та акти виконаних робіт є підставою для розрахунків.
Пункт 7.1 Договору встановлює, що оплата за газ, його транспортування та постачання здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника вартості спожитого газу до 25 числа місяця, наступного за звітним, але не раніше отримання повної вартості спожитого газу від мешканців.
Так, за період з 01.01.2014 року по 31.08.2014 року Позивачем поставлено Відповідачу природній газ в обсязі 21792 м3 на загальну суму 22163,38 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с. 19-22). Акти мають підписи з боку Позивача та Відповідача та скріплені печатками обох суб'єктів господарювання.
Відповідач оплату отриманого природнього газу здійснив частково на суму 4000,0грн. Вартість отриманого, але не сплаченого газу у спірний період складає 16097,41 грн., що припадає на період: березень 2014року - серпень 2014року.
На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 313,59 грн. 3% річних, які нараховані по кожному акту прийому-передачі природного газу окремо та 2025,22 грн. індексу інфляції за період з березня 2014р. по жовтень 2014р. Нараховані Позивачем 3% річних та індекс інфляції відповідають вимогам чинного законодавства.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно з положеннями ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 7.1 укладеного між сторонами Договору встановлено, що оплата за газ, його транспортування та постачання здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника вартості спожитого газу до 25 числа місяця, наступного за звітним, але не раніше отримання повної вартості спожитого газу від мешканців.
Правочини, щодо яких правові наслідки пов'язуються з настанням певної обставини, регулюються статтею 212 ЦК України. Так, законом передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки що за оборотно-сальдовою відомістю за січень 2015р., поданою Відповідачем (а.с.100), станом на 27.01.2015року, борг мешканців гуртожитку, які є кінцевими споживачами поставленого Позивачем газу, складає 5631,21грн., недобросовісність Відповідача щодо своєчасної оплати цієї суми не доведена з боку Позивача, на цю суму позовні вимоги суд вважає необґрунтованими. Основний борг на суму 10466,20 грн. підлягає стягненню з Відповідача, оскільки виникнення грошових зобов'язань на цю суму доводиться матеріалами справи і не спростовано Відповідачем. Таким чином, борг Відповідача за липень 2014року встановлений судом лише на суму 977,92грн. Наявність боргу Відповідача за серпень 2014року на суму 754,73грн. не доводиться матеріалами справи, оскільки борг мешканців гуртожитку за спожитий газ перевищує суму отриманого, але не сплаченого газу за цей період.
Згідно з приписами частин 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст. ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 ЦК України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Позивача про стягнення суми 313,59 грн. 3% річних та 2025,22 грн. інфляційних втрат суд задовольняє частково на суму: інфляційні - 1857,34грн., та 3% річних - 286,21грн., які розраховані судом з урахуванням остаточно визначеної суми боргу Відповідача - 10466,20грн., у тому числі борг за липень 2014року - на суму 977,92грн. Наявність боргу Відповідача за серпень 2014року на суму 754,73грн. не доводиться матеріалами справи, оскільки накопічений борг мешканців гуртожитку за спожитий газ перевищує суму отриманого, але не сплаченого газу за цей період. Отже, сума 3% річних та інфляційних втрат судом встановлена з урахуванням цих обставин.
Судові витрати у справі покладаються на Відповідача пропорційно задоволеній частині суми позову в порядку ст. 49 ГПК України .
Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-5" Дніпропетровської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" 10466,20 грн. основного боргу, 286,21 грн. 3% річних та 1857,34 грн. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 1249,60 грн.
В частині позовних вимог про стягнення 5631,21 грн. основного боргу, 27,38грн. - 3% річних, 167,88грн. інфляційних втрат - відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Б. Кеся
Повне рішення складено-09.02.15р.