Справа № 2-а-9059/11/2218
Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук В.В.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
02 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Сторчак В. Ю.
судді: Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про перерахунок пенсії,
В травні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання протиправними дій Відповідача; зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії у відповідності до ст. ст. 50, 54, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 01.10.2010 року.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.07.2011 року позов задоволено: визнано протиправними дії Відповідача щодо відмови у перерахунку Позивачу пенсії, та зобов'язано Відповідача нарахувати та виплачувати позивачу як інваліду 2 групи захворювання, державну та додаткову пенсії, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком починаючи з 19.10.2010 року по 22.07.2011 рокуз урахуванням виплачених сумм.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.10.2011 року в постанові від 12.07.2011 року виправлено описку в резолютивній частині: інвалід 2 групи замінено на інвалід 1 групи.
Не погодившись з постановою суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 1 групи з втратою працездатності, що пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з письмовою заявою про перерахунок пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі, віднесеної до 1 категорії, відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з огляду на відсутність підстав для такого перерахунку, вказавши, що пенсію позивачу обчислено відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, являючись особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1, є інвалідом 1 групи, має право на отримання пенсії у відповідності до положень статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі основної пенсії по інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - 100% мінімальної пенсії за віком, із змінами внесеними п.п. 12, 15 ст. 28 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року.
Визнаючи ж дії відповідача незаконними суд першої інстанції, керувався Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, яким у справі № 1-28/2008, положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про держаний бюджет на 2008 рік", зокрема, до статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано неконституційними та нечинними з моменту їх ухвалення. При цьому Конституційним судом України було зазначено, що внесення змін до законів України, зупинка їх дії чи скасування при прийнятті Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, який не має вищої юридичної сили стосовно інших законів, є неприпустимим оскільки вказані дії створюють протиріччя в законодавстві і як наслідок призводить до обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з того, що відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Разом з тим в резолютивній частині суд першої інстанції зобов'язавши відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію, вірно визначивши період задоволення вимог, невірно визначив розміри виплат, які підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами 1 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.
В силу ст. 54 вказаного Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 100 мінімальних пенсій за віком.
Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У зв'язку зі зверненням позивача до суду 19.04.2011 року, враховуючи положення ч. 2 ст. 99 КАС України та зміст позовних вимог, право позивача на отримання додаткової пенсії підлягає захист за період з 19.10.2010 року по 22.07.2011 року.
Крім того, 19 червня 2011 року набув чинності Закон України від 14.06.2011 №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", яким передбачено, зокрема, що у 2011 році положення статтей 39,50,51,52,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог вищезазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.06.2011 №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23.07.2011 року
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року у справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII "Прикінцеві положення" ЗУ "Про державний бюджет України на 2011 рік" положення Закону України від 14.06.2011 №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" визнані такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
В силу п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, беручи до уваги положення ст. 195 КАС України, яким суду апеляційної інстанції надано право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в м. Хмельницькому задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про перерахунок пенсії, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому протиправними щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених ст.ст. 50,54 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_2 державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вимог, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 10 мінімальних пенсій за віком та 100% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 19.10.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Ватаманюк Р.В.
Мельник-Томенко Ж. М.