29 січня 2015 р. 12 год. 35 хв. Справа № 818/3700/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.
за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,
представника позивача - Похилько Л.В.,
представника відповідача - Сумцова А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №818/3700/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (далі - позивач, ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0009401503 від 22.09.2014 р. про застосування штрафу в розмірі 69 701, 33 грн.
Позовні вимоги ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" обґрунтовує наступним. За результатами камеральної перевірки даних податкових декларацій з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), згідно акту № 3555/1503/05747991 від 02.09.2014 р., ДПІ у м. Сумах дійшла висновку про несвоєчасну сплату до бюджету узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) в сумі 697 013, 29 грн. за травень 2014 року. На підставі зазначених висновків, відповідачем 22 вересня 2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0009401503 про застосування штрафу в розмірі 69 701, 33 грн.
На переконання позивача, згадане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Але, всупереч положенням вказаної норми, податковим органом була взята до уваги лише частина податкової звітності з плати за землю, а саме: податкова декларація з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2014 рік № 9005556320 від 10.02.2014 р., уточнюючі податкові декларації № 9013870569 від 18.03.2014 р., № 9021110238 від 17.04.2014 р., № 9028254506 від 19.05.2014 р. та № 9028254506 від 17.06.2014 р.
При перевірці 02.09.2014р. відповідачем не врахована податкова звітність з плати за землю, зокрема: уточнюючі податкові декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2011 рік № 9017305286 від 28.08.2014 р., за 2012 рік № 9087799262 від 27.08.2014 р., за 2013 рік № 9017305286 від 28.08.2014 р., а також за 2014 рік № 9049618296 від 27.08.2014 р., згідно яких позивачем було зменшено самостійно узгоджене грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 1 767 107, 51 грн. Тобто, за звітні періоди, що передують травню 2014 року (2011, 2012 та 2013 роки), за який ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" ніби то несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 697 018, 22 грн., зменшення такого зобов'язання становить 1 448 659, 49 грн., що значно більше ніж вказана в акті сума несвоєчасної сплати.
Отже, станом на 01.09.2014 р., згідно акту звірення розрахунків з бюджетом № 8337-20 від 04.09.2014 р., сума переплати по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності склала 850 777, 27 грн.
Враховуючи наведені обставини, позивач вважає, що ДПІ у м. Сумах дійшла хибного висновку про несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за травень 2014 року в розмірі 697 018, 22 грн., в зв'язку з чим в судовому засіданні представник ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.
ДПІ у м. Сумах з позовними вимогами не погодилась, в запереченні на адміністративний позов (а.с. 89-92) зазначила, що ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" самостійно узгодило податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за травень 2014 р. в сумі 697 018, 22 грн. згідно звітної податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2014 рік № 9005556320 від 10.02.2014р. та уточнюючих податкових декларацій № 9013870569 від 18.03.2014р., № 9021110238 від 17.04.2014р., № 9028254506 від 19.05.2014р. та № 9034288040 від 17.06.2014 р.
На виконання положень п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, граничним строком сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за травень 2014 р. було 30.06.2014 р. Отже, при нарахуванні по строку 30 червня 2014 р. самостійно узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за травень 2014 р. в сумі 697 018, 22 грн., враховуючи наявну переплату в сумі 4,93 грн., в особовій картці позивача виникла заборгованість в сумі 697 013, 29 грн.
Вказана сума заборгованості ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" була погашена 25.07.2014 р. та 30.07.2014 р., тобто з затримкою до 30-ти календарних днів, в зв'язку з чим, у відповідності до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання, був застосований штраф у розмірі 10%, що склало 69 701, 33 грн.
З вищезазначених підстав, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення обґрунтованим, в зв'язку з чим в судовому засіданні представник ДПІ у м. Сумах проти позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.
Заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне в задоволенні адміністративного позову ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст.ст. 75, 76, 86 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором Балій Ю.В. проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2014 рік (вхідний № 9005556320 від 10.02.2014 р.), уточнюючих податкових декларацій № 9013870569 від 18.03.2014 р., № 9021110238 від 17.04.2014 р., № 9028254506 від 19.05.2014 р. та № 9028254506 від 17.06.2014 р. За результатами перевірки 02 вересня 2014 р. складений акт № 3555/1503/05747991 (а.с. 8), згідно якого відповідач дійшов висновку про несвоєчасну сплату до бюджету узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за травень 2014 року в сумі 697 013, 29 грн.
Не погоджуючись з порушеннями, визначеними актом перевірки, ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" подало відповідачу заперечення (а.с. 9-10), які згідно відповіді (а.с. 11-12) залишились без задоволення, а висновки акту № 3555/1503/05747991 від 02.09.2014 р. визнані правомірними.
На підставі вказаних висновків, 22 вересня 2014 року ДПІ у м. Сумах було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0009401503 про застосування штрафу в розмірі 69 701, 33 грн. (а.с. 6)
Отже, стверджуючи про необґрунтованість застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" зазначає на тому, що відповідачем камеральна перевірка проведена не суцільним порядком, під час цієї перевірки безпідставно не враховані уточнюючі податкові декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2011 рік № 9017305286 від 28.08.2014 р., за 2012 рік № 9087799262 від 27.08.2014 р., за 2013 рік № 9017305286 від 28.08.2014 р., а також за 2014 рік № 9049618296 від 27.08.2014 р., згідно яких було зменшено самостійно узгоджене грошове зобов'язання на загальну суму 1 767 107,51 грн., в зв'язку з чим станом на 01.09.2014 р., сума переплати по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності склала 850 777, 27 грн.
Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, з огляду на нижченаведене.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковим зобов'язанням, згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 згаданого Кодексу є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
У відповідності до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
На виконання п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).
На виконання п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, виходячи зі змісту вказаних норм, умовами застосування штрафу за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань є: наявність узгодженого грошового зобов'язання та несплата цього зобов'язання у визначені строки.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, згідно податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік № 9005556320 від 10.02.2014 р. (а.с. 114-116), ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" самостійно узгодило суму грошового зобов'язання за травень 2014 року в розмірі 691 383, 21 грн. Враховуючи уточнюючі податкові декларації № 9013870569 від 18.03.2014 р., № 9021110238 від 17.04.2014 р., № 9028254506 від 19.05.2014 р. та № 9034288040 від 17.06.2014 р. (а.с. 117-128), сума узгодженого грошового зобов'язання по платі за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за травень 2014 року визначена позивачем в розмірі 697 018, 22 грн., граничним строком сплати якої є 30 червня 2014 року.
Оскільки станом на 29.06.2014 р. в особовій картці ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності обліковувалася переплата в сумі 4, 93 грн., сума грошового зобов'язання за травень 2014 року, яка підлягала сплаті в строк до 30 червня 2014 року, склала 697 013, 29 грн. (а.с. 129-131)
Вказана сума грошового зобов'язання фактично була погашена позивачем 25 липня 2014 року та 30 липня 2014 року (а.с. 131-132), тобто з порушенням встановленого строку, з затримкою до 30-ти календарних днів.
З огляду на наведені обставини, матеріалами справи підтверджено, що станом на 30 червня 2014 року, день який є граничним строком сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за травень 2014 року, ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" мало узгоджене грошове зобов'язання в сумі 697 013, 29 грн., яке фактично було погашене позивачем з порушенням встановленого строку. В зв'язку з цим, суд доходить висновку, що ДПІ у м. Сумах мала право застосовувати штраф, встановлений п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.
Подання позивачем в серпні 2014 року уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2011 рік № 9017305286 від 28.08.2014 р., за 2012 рік № 9087799262 від 27.08.2014 р., за 2013 рік № 9017305286 від 28.08.2014 р., а також за 2014 рік № 9049618296 від 27.08.2014 р. (а.с. 49-88), згідно яких було зменшено самостійно узгоджене грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності та внаслідок чого виникла переплата в сумі 850 777, 27 грн., на переконання суду, не спростовує факту несплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання за травень 2014 року у визначені Податковим кодексом України строки та не звільняє ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" від відповідальності за порушення цих строків.
Згадані уточнюючі податкові декларації за 2011, 2012, 2013 та 2014 роки мали б враховуватись відповідачем при проведенні камеральної перевірки та вплинули б на наявність несплаченого у визначені строки грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за травень 2014 року, лише в разі їх подання до закінчення граничного строку сплати цього грошового зобов'язання, тобто до 30.06.2014 року.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.В. Воловик
З оригіналом згідно
Суддя С.В. Воловик
повний текст постанови складений 03.02.2015 р.