Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"05" лютого 2015 р. № 820/20467/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонова М.О.
за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Акціонерної компанії "Харківобленерго"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про скасування податкового повідомлення-рішення ,
Позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 17.12.2014 року № 0000084101.
В обґрунтування позову вказано, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийняте з порушенням норм чинного законодавства України.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що фахівцями СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів під час перевірки АК "Харківобленерго" були встановлені порушення норм Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Межрегіонального ГУ Міндоходів була проведена документальна планова перевірка Акціонерної компанії "Харківобленерго", ЄДРПОУ 00131954 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.
За наслідками перевірки було складено акт від 01.12.2014 року № 361/28-09-41-01-03/00131954, яким встановлено порушення позивачем :
- п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 11 091 918 грн., у тому числі за 2013 на суму 11 091 918 грн.
- п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 7 035 837грн., в тому числі по періодах:
- за січень 2013 - 703141 грн.,
- за лютий 2013 - 6965 грн.,
- за березень 2013 - 2 007 397 грн.,
- за квітень 2013 - 11032 грн.,
- за травень 2013 - 2354 грн.,
- за червень 2013 - 103181 грн.,
- за липень 2013 - 46055 грн.,
- серпень 2013 - 76175 грн.,
- за вересень 2013 - 684287 грн.,
- за жовтень 2013 - 937252 грн.,
- за листопад 2013 - 232513 грн.,
- за грудень 2013 - 2 225 485 грн.
- п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ПСК Енергобуд" на суму 558 839 грн., у тому числі по періодах:
- за березень 2013 року - на суму 225 000грн.,
- за червень 2013 року - на суму 96 831 грн.,
- за липень 2013 року - на суму 166756 грн.,
- за листопад 2013 року - на суму 29 587 грн.,
- за грудень 2013 року - на суму 40 665 грн.
За результатами розгляду Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Межрегіонального ГУ Міндоходів заперечень АК "Харківобленерго" від 05.12.2014 № 01-12/10568 на вказаний акт перевірки, що зазначені у листі від 12.12.2014 № 11486/10/28-09-41-01-09, висновки акту перевірки від 01.12.2014 № 361/28-09-41-01-03/00131954 в частині порушення АК "Харківобленерго" норм п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України переглянуті та скасовані, в іншій частині залишені незмінними.
На підставі вище зазначеного акту перевірки та прийнятого рішення за результатами розгляду заперечень від 05.12.2014 № 01-12/10568 керівником Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Межрегіонального ГУ Міндоходів 17 грудня 2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000084101, яким Акціонерній компанії "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9 493 345,50 гривень, в тому числі за основним платежем - 7 594 676 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 898 669 грн.
Суд зазначає, що підставою для вище зазначених висновків відповідача є його висновки про завищення кредиту з податку на додану вартість АК "Харківобленерго" з вартості понаднормативних технологічних витрат електроенергії та при здійсненні господарських відносин з підприємством-контрагентом ТОВ "ПСК Енергобуд".
Зі змісту акту перевірки та наданих у суді пояснень відповідача вбачається, що підставою для цих висновків стали його висновки про наявність у позивача понаднормативних технологічних витрат електроенергії, які не компенсовані споживачами, у зв'язку з чим їх вартість не належить до господарської діяльності підприємства у розумінні податкового законодавства.
Для здійснення висновків стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ "ПСК Енергобуд" було використано акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента цього підприємства з його контрагентом ТОВ "Гефест альянс".
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що основним видом діяльності АК "Харківобленерго" є передача, постачання та розподіл електричної енергії. Для здійснення такої діяльності компанія має відповідні Ліцензії на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами серії АВ № 399829 та постачання електричної енергії за регульованим тарифом серії АВ № 399830 на території Харківської області, а також відповідні матеріальні та трудові ресурси.
В процесі передачі, постачання та розподілу електричної енергії позивач використовує закуплену у ДП "Енергоринок" відповідно до договору від 30.04.2008 року № 4674/01/2/30/04 електричну енергію. При цьому частина такої електричної енергії при її передачі мережами втрачається, що пов'язано зі специфікою такого товару.
З аналізу чинного законодавства України, у тому числі і податкового, і спеціального у галузі енергетики, а також наданих сторонами пояснень та доказів вбачається, що вся закуплена позивачем електрична енергія безпосередньо використана у його господарській діяльності. Крім того у позивача відсутній небаланс (у визначені відповідача понаднормативні технологічні витрати) електричної енергії у періоді, за який проведено відповідачем перевірку. Вказане вбачається з наступного.
Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України (у чинній в період, за який проводилася відповідачем перевірка, редакції) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто, ПК України не пов'язує право на виникнення податкового кредиту із фактом отримання компенсації вартості поставлених в ході господарської діяльності товарів, робіт, послуг, так як ч.2 цього пункту прямо передбачає можливість віднесення до складу податкового кредиту вартості придбаних товарів не тільки до отримання компенсації їх вартості, але й до початку їх фактичного використання в оподатковуваних операціях (а відтак і створення хоча б підстав для отримання компенсації), що зокрема відповідає і вимогам п. 198.2 ст. 198 ПК України (у чинній в період, за який проводилася відповідачем перевірка, редакції).
Судом встановлено, що позивач купував електроенергію для її постачання споживачам на території Харківської області. Тому відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України (у чинній в період, за який проводилася відповідачем перевірка, редакції) можна точно сказати, що закуплена ним електроенергія використовувалась в оподатковуваних операціях з постачання товарів.
ПК України пов'язує право на виникнення податкового кредиту із фактом придбання товару для подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.14.1.36 ст.14 ПК України (у чинній в період, за який проводилася відповідачем перевірка, редакції) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Наведене визначення вимагає в межах господарської діяльності одержувати не прибуток (повна компенсація витрат та додаткова рентабельність), а саме дохід. Він же може бути меншим, більшим ніж сума витрат, а може і дорівнювати їм. Тобто, у разі, якщо товар придбаний за більшою ніж перепроданий вартістю, то він все одно є придбаним для господарської діяльності, а відсутність його безпосередньої компенсації не визначає неналежність такого товару до господарської діяльності.
Згідно з п.п. 138.8.4, п. 138.8 ст. 138 ПК України (у чинній в період, за який проводилася відповідачем перевірка, редакції) платники податків - ліцензіати з передачі та/або постачання електричної та/або теплової енергії у звітному податковому періоді до собівартості реалізації електричної та/або теплової енергії, надання послуг з передачі та/або постачання електричної та/або теплової енергії також включають фактично понесені в такому звітному періоді витрати з придбання електричної та/або теплової енергії.
Згідно з п. 140.3 ст. 140 ПК України (у чинній в період, за який проводилася відповідачем перевірка, редакції) до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат та витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, або іншим органом, визначеним законодавством України.
Правила цього пункту не застосовуються до електричної та/або теплової енергії при визначенні витрат платників податків, пов'язаних із передачею та/або постачанням електричної та/або теплової енергії.
Відповідач у відповідності до наведених п. п. 138.8.4, п. 138.8 ст. 138, 140.3 ст. 140 ПК України в акті не встановив жодних порушень щодо віднесення повної вартості придбаної позивачем електроенергії до складу витрат для цілей нарахування податку на прибуток підприємств. Крім того, в розділі 3.2.2 "Податковий кредит" (стор. 61 Акту) зазначив, що дане порушення не вплинуло на визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток.
Також, відповідно до розділу 3.1.2 "Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" Акта (стор.7) зазначено: "Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 не встановлено їх завищення або заниження".
Не виявлені відповідачем і порушення щодо безпідставного віднесення наявного на думку відповідача небалансу до витрат при оподаткуванні з податку на прибуток згідно розділу 3.1.4 "Висновок щодо повноти декларування і своєчасності сплати податку на прибуток" Акту.
Згідно з п.14.1.27 ст.14 ПК України (у чинній в період, за який проводилася відповідачем перевірка, редакції) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Тобто, з аналізу норм п.п. 138.8.4, п. 138.8 ст. 138, п. 140.3 ст. 140 та п.14.1.27 ст.14 ПК України (у чинній в період, за який проводилася відповідачем перевірка, редакції) випливає право платника податку - ліцензіата з передачі та/або постачання електричної енергії на віднесення всіх фактично понесених в звітному періоді витрат з придбання електричної енергії до складу витрат, і тим самим визначається, що вся придбана електрична енергія використовується у господарській діяльності ліцензіата.
При встановленні відсутності у позивача небалансу електричної енергії суд виходив з такого.
Спеціальною формою, якою визначається інформація про небаланс електроенергії, згідно з Постановою НКРЕ "Про затвердження форм звітності НКРЕ у сферах електроенергетики та теплопостачання та інструкцій щодо їх заповнення" від 04.10.2012 N 1257, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.10.2012 за № 1791/22103, є Форма 2-НКРЕ "Звітні дані про обсяги передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та нормативні технологічні витрати електроенергії".
Суд зазначає, що відповідачем при обґрунтуванні своїх висновків про наявність небалансу використовувалась форма 1Б-ТВЕ. При цьому така форма звітності як 1Б-ТВЕ, взагалі не передбачена ні вказаною постановою НКРЕ, ні затвердженою нею інструкцією щодо заповнення форми звітності № 2-НКРЕ.
Також суд звертає увагу, що як було встановлено в судовому засіданні відповідача вибірково застосувував інформації з форм 1Б-ТВЕ, а саме - відповідач із вказаних форм про нетехнічні значення ТВЕ за різними класами напруги (всього - 6 класів) обирає тільки ті значення, за якими є позитивна різниця між нормативними (розрахунковими) значеннями та звітними ТВЕ, що протирічить названій постанові НКРЕ від 04.10.2012 N 1257 та "Порядку формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів (крім населення і населених пунктів) ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом", затвердженого постановою НКРЕ України від 22 січня 2001 р. № 47, а також п.44.1 ст.44 ПК України (у чинній в період, за який проводилася відповідачем перевірка, редакції). Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пп. 2.5 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (із змінами і доповненнями) документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Суд зазначає, що форми звітності 1Б-ТВЕ "Структура балансу електроенергії та технологічних витрат електроенергії на передачу по електричних мережах" не є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, які відображають та підтверджують проведення будь-якої господарської операції.
Згідно з преамбулою наказу Міністра енергетики України від 14.10.1999 № 289, яким, і затверджена ця форма, зазначено, що її метою є впорядкування і вдосконалення системи збору, обробки та узагальнення техніко-економічної інформації, необхідної для аналізу і функціонування підприємств енергетичної галузі в ринкових умовах незалежно від форм власності.
Тобто, форми 1Б-ТВЕ мають аналітично-технічний характер, не є первинним документом, регістром, і взагалі не відносяться до бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно з "Порядком формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів (крім населення і населених пунктів) ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом", затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 січня 2001 р. № 47 при розрахунку величини відхилення величини сплати за куповану електроенергію використовується сума нормативних значень технологічних витрат електроенергії на 1 та 2 класах напруги, розрахованих за затвердженими (НХТВЕ) і фактичним балансом електроенергією за звітний період, та сума нормативних значень технологічних витрат електроенергії на 1 та 2 класах напруги, розрахованих за допомогою економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії, затверджених НКРЕ. Тобто, при розрахунку роздрібного тарифу на електроенергію нормативні технологічні витрати електроенергії не поділяються на ступені напруги. Відповідно, фактичні витрати електроенергії в сумарному значенні враховуються в обсягах купованої електроенергії у ДП "Енергоринок". Такі ж роз'яснення надає і сам державний орган виконавчої влади, що здійснює регулювання відповідних відносин, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (існуюча раніше НКРЕ після реорганізації. НКРЕКП) у своєму листі від 18.12.2014 № 3580/24/61-14.
Аналогічно, листом від 03.11.2014 № 03/32-6842 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України надано роз'яснення, що форма 1Б-ТВЕ є відомчою формою звітності, яка відображає технічний баланс електроенергії компанії, тому неможливо розглядати окремі класи напруги для оцінювання діяльності компанії. Кожний клас напруги у розрізі звітних та нормативних ТВЕ не може розглядатися окремо. Виникнення небалансу у рядку 11 форми 1-Б ТВЕ "Структура балансу електроенергії та технологічних витрат електроенергії на передачу по електричних мережах" (далі - форми 1-Б ТВЕ), які і використовував податковий орган із розбивкою на окремі класи для обґрунтування своїх висновків, за звітний період (місяць) на ступенях напруги та в цілому по ліцензіату (у разі наявності) є наслідком наявності метрологічних похибок, сезонної складової під час визначення під час визначення і віддачі електроенергії та інформаційних похибок під час обчислення НЗТВЕ. Тому значення рядка 11 форми 1-Б ТВЕ не відображає реальну різницю між звітними та нормативними технологічними витратами електроенергії по класах напруги. Враховуючи викладене, Міненерговугілля повідомляє, що діяльність компанії з передачі електроенергії споживачам, у т.ч. показники ТВЕ, слід розглядати за всіма класами напруги в цілому та виходячи з часового періоду - за рік.
Також Державне Донбаське підприємство з пуску, налагодження, удосконалення технології та експлуатації електростанцій і мереж ДонОРГРЕС, яке згідно з листом Міністерства палива та енергетики України від 13.12.2012 № 03/32-5509 є експертною організацією, яка узгоджує нормування технологічних витрат електроенергії в електричних мережах ліцензіатів, затверджує НХТВЕ та нормативні значення технологічних витрат електроенергії НЗТВЕ та затверджує протоколи НХТВЕ, своїм листом від 21.10.2014 № 1072-01/5кор роз'яснило, що аналіз різниці між звітними та розрахунковими ТВЕ достовірно відображається в цілому по компанії, а не по класам напруги. Таким чином, для об'єктивної оцінки структур балансу електроенергії компанії слід проводити аналіз даних форм звітності 1Б-ТВЕ не по місяцях, а в цілому за рік.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що використання відповідачем інформацію з форм 1Б-ТВЕ для аналізу діяльності позивача з точки зору сплати відповідних податків та зборів є необгрунтвованим, оскільки звітним бухгалтерським документом на якому потім базується податковий облік позивача є форма № 2-НКРЕ.
Судом встановлено, що відповідно до законодавчо визначених та наданих до НКРЕ форм звітності № 2-НКРЕ у позивача протягом 2013 року небалансу (або "понаднормативних технологічних витрат", як це називає відповідач) електричної енергії за кожний місяць 2013 року, і в цілому за 2013 рік немає. Це підтверджується:
- самими формами N 2-НКРЕ;
- листом НКРЕКП від 12.11.2014 на запити відповідача від 30.09.2014 № 9263/10/28-09-41-01-09 та від 03.10.2014 № 9370/10/28-09-41-01-09, в якому стверджується, що по АК "Харківобленерго" у кожному місяці 2013 року, а також у цілому за 2013 рік величина загального обсягу звітних (фактичних) витрат електроенергії була нижча ніж відповідна величина нормативних технологічних витрат електроенергії.
Крім цього суд зазначає, що судом встановлено, що відповідач звертався до НКРЕКП як до відповідного державного органу з метою визначення своєї позиції в ході перевірки та отримав відповідь, яка повністю підтверджує правомірність дій позивача;
- затвердженням НКРЕ України у 2013 році для АК "Харківобленерго" джерела фінансування інвестиційних програм, що формується за рахунок частини від запланованого обсягу надходжень коштів, пов'язаних із зменшенням фактичних технологічних витрат електричної енергії, що виникли при її передачі електричними мережами, порівняно з нормативними у розмірі 32,4 млн. грн. Підтверджено додатком № 2 "Джерела фінансування Інвестиційної програми на 2013 рік з передачі та постачання електричної енергії АК "Харківобленерго" до постанови НКРЕ "Про встановлення тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та тарифів на постачання електричної енергії за регульованим тарифом для АК "Харківобленерго" від 25.12.2012 № 1717 .
Так згідно з пп. 2.2. "Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії", затвердженого Постановою НКРЕ від 13.12.2012 № 1627, одним із джерел фінансування інвестиційної програми ліцензіата є частина від запланованого обсягу надходжень коштів, пов'язаних із зменшенням фактичних технологічних витрат електричної енергії, що виникли при її передачі електричними мережами, порівняно з нормативними.
Згідно пп.2.2 листа НКРЕ від 17.08.2012 № 5218/18/47-12 "Щодо інвестиційних програм на 2013 рік" при формуванні джерел фінансування інвестиційних програм на 2013 рік, енергопостачальним компаніям необхідно врахувати запропонований далі алгоритм розрахунку: 50% коштів, що мають бути отримані внаслідок перевищення нормативних ТВЕ над фактичними. У разі, якщо фактичні витрати електроенергії перевищували нормативні, то вартість перевищення приймається нарівні нулю.
Зазначена позиція суду також підтверджується даними комплексного експертного електротехнічного і економічного дослідження та поясненнями експертів В.О. Горбунко та І.Г Завдов'євої які в судовому засіданні підтвердили свої висновкі викладені в висновках від 21.11.2014 № 8/14 комплексного експертного електротехнічного і економічного дослідження встановлено наступне, а саме, що здійснити передачу електричної енергії мережами АК "Харківобленерго" без її витрат на передавання не можливо…. (на 1, 2 питання); електроенергія, що витрачена в мережах АК "Харківобленерго" для транспортування всієї електричної енергії є складовою надходження електроенергії в мережі енергопостачальника, проходить через прилади обліку надходження електроенергії в мережі АК "Харківобленерго" по всім пунктам і-го ступеня напруги; відповідна частина - проходить через прилади обліку електроенергії на власні потреби підстанцій та розподільчих пунктів АК "Харківобленерго", але не проходить через прилади обліку відпуску електроенергії із мереж АК "Харківобленерго" споживачам (через лічильники комерційного обліку споживачів) (на 8 питання); отримані за результатами проведеного дослідження числові дані оціночних розрахунків можуть служити лише для задекларованої мети цього дослідження - якісного аналізу величини складової звітних (понаднормативних) витрат, яка пов'язана з інструментальними похибками загального обліку електричної енергії в мережі. (на 11 питання); якщо протягом звітного періоду по деяких ступенях напруги звітні витрати електроенергії перевищують нормативні значення ТВЕ (значення "нетехнічних витрат", зазначених у макеті 41971 рядок № 11, зі знаком "плюс"), а по інших ступенях напруги - звітні витрати менше нормативного значення ТВЕ (значення "нетехнічних витрат" зі знаком "мінус"), що в сумі по компанії за цей період не призводить до виникнення "нетехнічних витрат" зі знаком "плюс", то це є свідченням наявності похибок при визначенні ЗЗТВЕ, НЗТВЕ і небалансу (значення нетехнічних витрат) і не є відповідним свідченням наявності у компанії в цілому "понаднормативних витрат" (на питання 16,17,18); форми звітності 1Б-ТВЕ "Структура балансу електроенергії та технологічних витрат електроенергії на передачу по електричних мережах" є "відомчою формою звітності" і 2-НКРЕ "Звітні дані про обсяги передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та нормативні технологічні витрати електроенергії" не є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, які відображають та підтверджують проведення будь-якої господарської операції. Вони не підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку і їх наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві, встановленими законодавством України (питання 19); визначені та задекларовані витрати та податковий кредит по придбаній електричній енергії АК "Харківобленерго" у 2013 році відповідають первинним документам та вимогам Податкового кодексу України (питання 21).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ПСК Енергобуд", судом встановлено, що між АК "Харківобленерго" та ТОВ "ПСК Енергобуд" було укладено договори підряду від 12.03.2013 р. №1/12/03 та від 11.03.2013 № 26/11/03, за умовами яких ТОВ "ПСК Енергобуд" (Підрядник) для позивача (Замовника) виконав роботи з реконструкції ВЛ 110 кВ "Залютино - т. Каз. Лопань" та технічному переоснащенню кабельних ліній КЛ 6 кВ ПС "ІПЗ" до РП6 (шляхом модернізації).
В межах згаданих договорів були проведені господарські операції з виконання робіт на адресу позивача, що підтверджується:
За договором підряду від 12.03.2013 № 1/12/03 - актами виконаних робіт за формою № КБ 2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ 3, виписаних ТОВ "ПСК Енергобуд". Оплата робіт за договором в сумі 3 733 082,40 грн. підтверджується даними "Книги расхода"
Поставка обладнання для виконання робіт підтверджується наявністю видаткової накладної № РН-0000017 від 28.10.2013 на суму 355 000 грн. (з ПДВ), а також службової записки щодо поставки обладнання у м. Ізюм.
За договором підряду від 11.03.2013 №26/11/03 - актами виконаних робіт за формою № КБ 2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ 3, виписані ТОВ "ПСК Енергобуд". Оплата робіт за договором в сумі 4 340 224,80 грн. підтверджується даними "Книги расхода".
Для визначення суб'єктів господарювання, які мали здійснювати роботи, на виконання вимог Законів України "Про здійснення державних закупівель" та "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності", позивачем були проведені відкриті торги на закупівлю цих робіт. Оцінка пропозицій конкурсних торгів здійснювалась на основі єдиного критерію - ціна пропозиції. В результаті оцінки пропозицій конкурсних торгів найбільш економічно вигідними пропозиціями по обом закупівлям було визнано пропозиції ТОВ "ПСК Енергобуд".
Зауважень щодо форми і змісту вищенаведених первинних документів акт перевірки відповідача не містить.
Суд зазначає, що відповідач в судовому засіданні не заперечував факт фактичного виконання робіт за вище зазначено угодою між позивачем та ТОВ "ПСК Енергобуд", належний розрахунок та підтвердження робіт належним чином оформленими первинними документами.
Крім того фактичне виконання робіт ТОВ "ПСК Енергобуд" підтверджується наступним.
1. Протоколом наради комісії до інвентаризації згідно з наказом від 27 листопада 2014 р. №691 ос (робочої комісії) від 01.12.2014,
Протоколом наради комісії до інвентаризації згідно з наказом від 27 листопада 2014 р. №691 ос (робочої комісії) від 01.12.2014.
Iінвентаризаційним описом №1 основних засобів
Iінвентаризаційним описом №б/н основних засобів
Протоколом наради комісії до інвентаризації (центральної комісії) від 03.12.2014.
Вказані протоколи та описи були складені підставі наказу від 27.11.2014 №691ос "Про проведення інвентаризації виконаних робіт", а також розпоряджень від 28.11.2014 №278 та від 27.11.2014 №75 позивача із залученням депутатів органів місцевого самоврядування. Для спостереження за процесом інвентаризації листом № 04-12/10221 від 28.11.2014 р. було запрошено представників СДПІ ОВП у місті Харкові МГУМД. Проте представники податкового органу на проведення інвентаризації не з'явилися.
2. Висновками комплексних експертних електротехнічних і економічних досліджень Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області від 02.12.2014 № 16/1 та від 29.04.2014 № 7/1.
Згідно з вказаними висновками встановлено, що (мова оригіналу):
1) На основании натурного и документального обследования строительных работ, выполненных ООО "ПСК ЕНЕРГОБУД" для АК "Харьковоблэнерго" по договору №26/11/03 от 11.03.2013 г. установлено, что работы, которые фактически не выполнялись, или, факт выполнения которых установить не представляется возможным, не выявлено. По 70,70% стоимости работ, объёмы определены на основании визуального обследования и натуральных обмеров и совпадают с данными, приведенными в актах практически полностью. Отклонения находятся в пределах допустимой погрешности вычислений. По 20, 29% стоимости работ объёмы работ подтверждаются на основании анализа проектной и исполнительной документации. По 0,10% стоимости работ, установлен факт их выполнения на основании анализа причинно-следственных связей с нормальной работой объекта в целом и его основных элементов. Объёмы по данным работам приняты как соответствующие проведенным в акте выполненных работ.
2) ООО "ПСК ЕНЕРГОБУД" имеет все необходимые и достаточные условия и возможности для выполнения работ по Договору.
3) В бухгалтерском учёте АК "Харьковоблэнерго" хозяйственные операции по получению и дальнейшему вводу в эксплуатацию объекта основных средств, модернизацию которых выполнял ООО "ПСК ЕНЕРГОБУД" по договору №26/11/03 от 11.03.2013г. отражены обоснованно, на основании надлежащим образом оформленных первичных документов и в соответствии с требованиями нормативно-правовых документов. С учётом выводов строительно-технической части исследования, факт выполнения работ по договору №26/11/03 от 11.03.2013г. документально подтверждается в общей сумме 4 177 342, 00 гривен.
4) На основании натурного и документального обследования строительных работ, выполненных ООО "ПСК ЕНЕРГОБУД" для АК "Харьковоблэнерго" по договору №1/12/03 от 12.03.2013г. установлено, что работы, которые фактически не выполнялись, или, факт выполнения которых установить не представляется возможным, не выявлено. По 76,04% стоимости работ, объёмы определены на основании визуального обследования и натуральных обмеров и совпадают с данными, приведенными в актах правктически полностью. Отклонения находятся в пределах допустимой погрешности вычислений. По 23, 97% стоимости работ объёмы работ подтверждаются на основании анализа проектной и исполнительной документации. Объёмы по данным работам приняты как соответствующие проведенным в акте выполненных работ.
5) ООО "ПСК ЕНЕРГОБУД" имеет все необходимые и достаточные условия и возможности для выполнения работ по Договору.
6) В бухгалтерском учёте АК "Харьковоблэнерго" хозяйственные операции по реконструкции ВЛ 110 кВ "Залютино - т. Казачья Лопань" інв. № 00505661/01 (Залютино-Дергачи-Холодногорская ХКЗ) с заменой опор 22-32, которые выполнял ООО "ПСК ЕНЕРГОБУД" по договору №1/12/03 от 12.03.2013г. отражены обоснованно, на основании надлежащим образом оформленных первичных документов и в соответствии с требованиями нормативно-правовых документов. С учётом выводов строительно-технической части исследования, факт выполнения работ по договору №1/12/03 от 12.03.2013г. документально подтверждается в общей сумме 3 733 082, 40 гривен.
3. Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 20.12.2013 р. № ХК 143133530916 за договором від 12.03.2013 № 1/12/2013 та актом готовності про приймання-здавання технічно переоснащених або замінених складових частин об'єктів електричних мереж від 21.12.2013 р. № 1116 за договором від 11.03.2013 р. № 26/11/03.
Податковий кредит за договором підряду №1/12/03 від 12.03.2013 р. був сформований Позивачем та задекларований у відповідних деклараціях на підставі наступних податкових накладних:
№9 від 14.03.2013 р. на суму 1866624,00 грн., в тому числі ПДВ - 311104,00 грн.;
№27 від 22.06.2013 р. на суму 1401003,00 грн., в тому числі ПДВ - 233500,50 грн.;
№22 від 31.07.2013 р. на суму 303566,40 грн., в тому числі ПДВ - 50594,40 грн. ;
№37 від 30.08.2013 р. на суму 73927,80 грн., в тому числі ПДВ - 12321,30 грн. ;
№24 від 29.11.2013 р. на суму 87961,20 грн., в тому числі ПДВ - 14660,20 грн.
Зауважень щодо форми і змісту зазначених податкових накладних Акт не містить.
Податковий кредит за договором підряду №26/11/03 від 11.03.2013 р. був сформований Позивачем та задекларований у відповідних деклараціях на підставі наступних податкових накладних:
- №10 від 14.03.2013 р. на суму 2170112,40 грн., в тому числі ПДВ - 361685,40 грн.;
- №10 від 23.04.2013 р. на суму 1085056,20 грн., в тому числі ПДВ - 180842,70 грн.;
- №14 від 30.04.2013 р. на суму 176238,90 грн., в тому числі ПДВ - 29373,15 грн.;
- №16 від 31.05.2013 р. на суму 345442,20 грн., в тому числі ПДВ - 57573,70 грн.;
- №25 від 27.06.2013 р. на суму 134564,10 грн., в тому числі ПДВ - 22427,35 грн.;
- №21 від 31.07.2013 р. на суму 179445,00 грн., в тому числі ПДВ - 29907,50 грн.;
- №14 від 28.10.2013 р. на суму 6578,70 грн., в тому числі ПДВ - 1096,45 грн.;
- №31 від 31.10.2013 р. на суму 47791,20 грн., в тому числі ПДВ - 7965,20 грн.
Суд зазначає, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело на його думку до завищення податкового кредиту в частині взаємовідносин з ТОВ "ПСК Енергобуд" стала неможливість встановити зв'язок понесених позивачем витрат з таким суб'єктом господарювання з огляду на те, що актом ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 14.08.2014 № 387/26-52-22-03/37312719 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гефест Альянс", код ЄДРПОУ 37312719, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р." встановлено нереальність первинного формування активу у ТОВ "Гефест Альянс" та визначення іншими податковими органами ідентифікованості послуг зазначених в документах, які виписані по ланцюгу взаємовідносин ТОВ "Гефест Альянс", ТОВ "Запорізька механізована колона № 1", ТОВ "ПСК Енергобуд" та АК "Харківобленерго".
З вище зазначеними висновками відповідача суд не погоджується, оскільки у відповідності до ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
3гідно з ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.
Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
В силу висновків Верховного Суду України, викладених у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Суд зазначає, що зміст договорів позивача з ТОВ "ПСК Енергобуд" не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідав би дійсним намірам сторін, і такі наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Наявна у матеріалах справи первинна бухгалтерська документація складена у відповідності до вимог чинного на час її складення законодавства та повністю підтверджує реальність виконаних робіт з боку ТОВ "ПСК Енергобуд".
Більше того, відповідачем на виконання приписів ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду доказів протилежного.
На час складення податкових накладних відомості про контрагента позивача містились в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних.
Щодо посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гефест Альянс", то зазначене посилання суд вважає безпідставним, оскільки у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагентів позивача не вказує на факт невиконання ТОВ "ПСК Енергобуд" угоди з позивачем.
Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Тобто, взаємовідносини між ТОВ "ПСК Енергобуд" та його контрагентами за ланцюгом постачання робіт (ТОВ "Запорізька механізована колона №1", ТОВ "Гефест Альянс") не мають значення для оцінки реальності господарських операцій між Позивачем та ТОВ "ПСК Енергобуд".
Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про непідтвердженість господарської операції між позивачем та ТОВ "ПСК Енергобуд" не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень згідно з актом перевірки не покладено, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем ст. 198 Податкового кодексу України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.
У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
У відповідності до п. 198.1, 2 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
· дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
· дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).
Суд звертає увагу, що в акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.12.2014 року № 0000084101, прийняте Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів з порушенням норм чинного законодавства України.
Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов Акціонерної компанії "Харківобленерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 17.12.2014 року № 0000084101.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" сплачений судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 лютого 2015 року.
Суддя Спірідонов М.О.