"03" лютого 2015 р. Справа № 908/3109/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Черленяк М.І.
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.
за участю представників сторін:
позивача - Гренчук Г.В. за дорученням № 5/138 від 26.12.2014 року
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4320 З/1-32) на рішення господарського суду Запорізької області від 04 листопада 2014 року у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго", м.Вишгород, Київська обл.
до Приватного підприємства "Попаснаенергомонтаж", м. Запоріжжя
про стягнення 40093,10 грн.
ПАТ "Укргідроенерго" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про розірвання Договору на виконання робіт (підряду) №29 П від 10 липня 2012 року та стягнення з стягнення з ПП "Попаснаенергомонтаж" 40093,10 грн., з яких: пеня у розмірі 25307, 82 грн. та 7 % штрафу від ціни невиконаних зобов'язань - 14785, 27 грн., також просить стягнути з відповідача суму оплаченого судового збору у розмірі 3045,00 грн.(а.с.5,6).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04 листопада 2014 року (суддя Топчій О.А.) позов задоволено частково. Розірвано Договір на виконання робіт (підряду) №29 П від 10 липня 2012 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Укргідроенерго" та Приватного підприємства "Попаснаенергомонтаж". Стягнуто з ПП "Попаснаенергомонтаж" на користь ПАТ "Укргідроенерго" 1218,00 грн. судового збору. В інший частині позовних вимог відмовлено (а.с.137-139).
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 04 листопада 2014 року скасувати в частині відмови у стягненні пені та штрафних санкцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Вказує на те, що нарахування штрафних санкцій по спірному договору не ставить в залежність початок та дату виконання робіт, оскільки їх нарахування відповідно до ст. 253 ЦК України відбувається з моменту порушення виконання зобов'язання, а саме з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (а.с.144-148).
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду повернуто до канцелярії з відміткою поштового відділення «адресат вибув».
З Реєстру поштових відправлень вбачається, що ухвалу суду направлено на адресу відповідача, зазначену в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Запорізької області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2012 року між ПАТ "Укргідроенерго" (замовник) та ПП "Попаснаенергомонтаж" (підрядник) укладено Договір на виконання робіт (підряду) № 29 П (а.с.11-18).
Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник забезпечує, відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору виконання робіт: "Монтаж обладнання електропідігріву повітрозбірників 0,8 МПа на філії "Дніпровська ГЕС" ПАТ "Укргідроенерго".
Згідно п. 1.2 Договору підрядник зобов'язується своїми силами та за допомогою матеріально - технічних засобів виконувати роботи, що обумовлені в Договорі та затверджені проектно - кошторисною документацією.
У п. 2.2 Договору зазначено, що ціна Договору динамічна та становить 407928,72 грн.
Відповідно до п. 2.4 Договору розрахунок за роботи проводиться протягом 30 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ № - 2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 про кінцевий результат робіт.
Згідно з п.7.1.1 Договору підрядник зобов'язаний на власний ризик виконувати якісно всі обумовлені Договором роботи у повній відповідності до нормативних вимог, умов Договору і вказівок Замовника та передати роботи по їх закінченню у встановленому порядку і у встановлений строк.
Відповідно до п. 7.1.10 Договору підрядник зобов'язаний інформувати Замовника в установленому Договором порядку про обставини, що перешкоджають виконанню зобов'язань згідно умов Договору, а також про заходи, необхідні для їх усунення.
У п. 13.1 Договору зазначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2012р., але у будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
З матеріалів справи також вбачається, що Додатками №6 та №7 до Договору сторони узгодили Відомості об'ємів робіт №1 та №2 (а.с.127-130).
Додатком № 8 до Договору сторонами узгоджено календарний графік виконання робіт, в якому зазначено, що останні роботи проводяться у ІІІ кварталі, вересні 2012 року (а.с.106).
В обґрунтування позовних вимог про розірвання Договору на виконання робіт (підряду) № 29 П позивач посилається на те, що станом на 01.10.2012 року відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, виконав лише частину робіт на суму 201750,94 грн., що підтверджується Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року на суму 61745,45 грн., Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року на суму 134965,49 грн. та Актом приймання - передачі змонтованого генпідрядником обладнання за вересень 2012 року на суму 5040,00 грн. Залишок невиконаних робіт станом на 01.10.2012 року складав 206 178,19 грн. У травні 2013 р. відповідачем було додатково виконано роботи на суму 50272,97 грн., що підтверджується Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року на суму 38 451,65 грн. та Актом приймання-передачі №1 змонтованого генпідрядником обладнання за травень 2013 року на суму 11821, 32 грн. Вартість робіт, які не виконані підрядником складають 155905,22 грн. (а.с.3-6).
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи та відносинам сторін, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ст. 525 Цивільного кодексу України зазначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що підрядник свої зобов'язання за умовами Договору виконав частково, що підтверджується складеними та підписаними сторонами Актами виконаних робіт.
З Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року вбачається, що підрядником виконано роботи на суму 61745,45 грн. (а.с.24-27)
У Акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року зазначено, що підрядником виконано роботи на суму 134 965,49 грн. (а.с.28-34).
З Акту приймання - передачі змонтованого Генпідрядником обладнання за вересень 2012 року вбачається, що підрядником виконано роботи на суму 5040,00 грн.(а.с.35).
26.12.2012 року позивач направив на адресу відповідача Лист № 5-2/10702 в якому зазначив, що в порушення умов Договору підрядник виконав лише частину робіт на суму 196710,53 грн., вартість невиконаних робіт складає 211218,19 грн. (а.с.41).
З Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року вбачається, що підрядником виконано роботи на суму 38 451,65 грн.(а.с.36-39).
У Акті приймання - передачі № 1 змонтованого Генпідрядником обладнання за травень 2013 року вбачається, що підрядником виконано роботи на суму 11 821,32 грн. (а.с.40).
Таким чином, загальна сума виконаних робіт складає 252023,50 грн., а вартість не виконаних підрядником робіт складає 155905,22 грн.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Додатком № 8 до Договору сторонами узгоджено календарний графік виконання робіт, з якого вбачається, що останні роботи проводяться у ІІІ кварталі, вересні 2012 року.
З Листа № 5-2/2004 від 25.03.2014 року вбачається, що у зв'язку з істотними порушеннями підрядником умов Договору № 29 П від 10.07.2012 року позивач повідомив відповідача про те, що він виконує роботи із значним порушенням умов Договору і вартість не виконаних підрядником робіт складає 155905,22 грн., у зв'язку з чим замовник відмовляється від Договору і останній вважається розірваним з моменту отримання ПП "Попаснаенергомонтаж" вказаного листа (а.с.46-48).
Позивач вказує на те, що зазначений лист повернувся на адресу позивача з відміткою поштового відділення "Повернення в зв'язку із закінченням терміну зберігання".
Згідно зі ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
З п. 7.2.7. Договору вбачається, що замовник має право відмовитись від договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши підряднику виконану частину робіт.
Відповідно до п. 7.2.8. Договору замовник має право ініціювати внесення змін у Договір, вимагати його розірвання та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору.
У п. 7.2.9. Договору сторони визначили, що замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений цим Договором стає неможливим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України зазначено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Приймаючи до уваги вищевикладене, встановлені судом обставини істотного порушення відповідачем умов Договору на виконання робіт (підряду) № 29 П, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про розірвання Договору на виконання робіт (підряду) № 29 П від 10.07.2012 року.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 25307,82 грн. та 7 % штрафу в розмірі 14785,27 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В ч. 6 ст. 232 ГК України зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 року "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, в тому числі порушення строків виконання підрядних робіт, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від ціни невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення виконання зобов'язання, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Якщо прострочення зобов'язання перевищує 30 календарних днів, підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від ціни невиконаних зобов'язань.
З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку штрафних санкцій вбачається, що позивач нарахував пеню за період з 01 жовтня 2012 року по 20 серпня 2014 року в розмірі 25307, 82 грн. та 7 % штрафу в розмірі 14785,27 грн. (а.с.10).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору строки виконання робіт, передбачених п. 1.1 договору, становлять 90 календарних днів з дати початку робіт. Початок робіт оформлюється двохстороннім актом про початок проведення робіт. Строк виконання робіт не може перевищувати 100 календарних днів з дати початку виконання робіт за цим Договором.
Таким чином, дата початку виконання робіт, від якої починаються відраховуватися строки виконання підрядних робіт, повинна бути зазначена в Акті про початок проведення робіт.
Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції передбаченого умовами спірного Договору вищевказаного Акту про початок проведення робіт, у зв'язку з чим неможливо встановити дату, з якої почалось порушення строків виконання зобов'язання за Договором (підряду) №29 П від 10.07.2012 року для вірного визначення розміру штрафних санкцій.
Приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства та умови укладеного між сторонами Договору, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 25307, 82 грн. та 7 % штрафу від ціни невиконаних зобов'язань у розмірі 14785, 27 грн.
Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не не підтверджені належними доказами.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
За таких обставин, рішення господарського суду Запорізької області від 04 листопада 2014 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 04 листопада 2014 року у справі № 908/3109/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Повна постанова складена 06.02.2015 року.
Головуючий суддя Шепітько І.І.
Суддя Медуниця О.Є.
Суддя Черленяк М.І.