Головуючий у 1 інстанції - Жамбровський С.І.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
03 лютого 2015 року справа №223/789/14-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Гайдара А.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 12 грудня 2014 року у справі № 223/789/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 12 грудня 2014 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області №2372 від 17.11.2014 року про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком, відповідно до ч.1 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із не зарахуванням до спеціального підземного стажу періоду служби у складі Збройних сил СРСР за період з 1 грудня 1988 року по 20 грудня 1990 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області зарахувати до спеціального підземного стажу ОСОБА_2 період служби у складі Збройних сил СРСР за період з 1 грудня 1988 року по 20 грудня 1990 року та призначити йому пенсію за віком відповідно до ч.1 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до норм діючого законодавства період строкової військової служби зараховуватися до пільгового стажу, якщо особа на момент призову на строкову військову службу працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Враховуючи те, що позивач перед армією працював за професією, яке не дає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому підстави для включення строкової військової служби до пільгового стажу відсутні.
Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, 07.11.2014 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням відповідача від 17.11.2014 р. (а.с.6) позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Відповідачем враховано пільговий стаж 23 роки 9 місяців 19 днів.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується самим відповідачем, останнім не було зараховано до пільгового стажу позивача період проходження строкової військової служби у складі Збройних сил СРСР за період з 1 грудня 1988 року по 20 грудня 1990 року.
З трудової книжки позивача вбачається, що в період з 1 грудня 1988 року по 20 грудня 1990 року позивач проходив строкову військову службу у складі Збройних сил СРСР (арк. справи 8).
Згідно даних трудової книжки позивача та уточнюючої довідки № 400 від 31.10.2014 року, позивач з 21.01.1991 року працював на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії за ст. 14. По теперішній час продовжує працювати (арк. справи 9-11, 38).
Вказані обставини знайшли підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції та не заперечуються відповідачем.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що період служби позивача у складі Збройних сил СРСР за період з 1 грудня 1988 року по 20 грудня 1990 року за діючим на той час законодавством підлягає зарахуванню до пільгового стажу, а тому наявні підстави для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги виходячи з наступного.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058-ІV і відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Згідно з приписами ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту «к» частини 1 пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року №590, крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР. При призначені на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти «а» та «б» пункту 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л», дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що служба в складі Збройних сил СРСР підлягає зарахуванню до пільгового стажу, як після роботи на пільгових умовах, так і до роботи на пільгових роботах.
Як зазначалося вище, трудовою книжкою позивача підтверджується, що після служби в армії він працював на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому період служби позивача у складі Збройних сил СРСР за період з 1 грудня 1988 року по 20 грудня 1990 року за бажанням особи підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що з урахуванням визнаного відповідачем пільгового стажу, дає право на призначення позивачу пенсії на підставі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 12 грудня 2014 року у справі № 223/789/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
А.В. Гайдар