Головуючий у 1 інстанції - Посохов І.С.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
03 лютого 2015 року справа №425/3983/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії судів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Гайдара А.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 листопада 2014 року у справі № 425/3983/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 листопада 2014 року у справі № 425/3983/13-а позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.10.2012 року по 03.05.2013 року, задоволені. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання як судді у відставці з 01 жовтня 2012 року по 03 травня 2013 року в розмірі 80 % заробітної плати судді Рубіжанського міського суду Луганської області, що працює на відповідній посаді, за довідкою Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області, але не більше десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
Відповідач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Посилається на відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії та пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовом.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, залишивши позовні вимоги без розгляду, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно норм ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до довідки, виданою Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Луганській області, заробітна плата, що враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складається з: окладу - 8944,00 грн.; надбавки за вислугу років (50%), а разом - 13416,00 грн. (а.с. 11).
26.06.2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій вимагав здійснити перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці та листами відповідача від 05.07.2013 року № 3821/08 та № 3822/08 позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці (а. с. 12, 13).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача, однак колегія суддів вважає, що за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів зауважує, що порушенням прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, є не відмова в задоволенні його заяви від 26.06.2013 р. про перерахунок суми щомісячного грошового утримання, а виплата йому довічного грошового утримання судді у відставці не в повному обсязі, а оскільки ця виплата є щомісячною, то про порушення своїх прав позивач повинен був дізнаватися не з відповіді Управління ПФУ на його заяву, а при кожному щомісячному отриманні сум грошового утримання судді у відставці у меншому розмірі, ніж передбачено законом.
При цьому колегія суддів виходить з того, що підстави для здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким його розмір пов'язується зі зміною грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді. В свою чергу розмір цього грошового утримання залежить від встановленою законом розміру мінімальної заробітної плати, що загальнодоступною інформацією. При цьому підставою для здійснення перерахунку є саме зміна розміру мінімальної заробітної плати, а не звернення суддею у відставці до відповідного органу ПФУ із заявою.
Враховуючи те, що з вказаним позовом позивач звернувся до суду 04.11.2013 року, то позовні вимоги про зобов'язання відповідача зробити нарахування та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці за період з 01.10.2012 року по 03.05.2013 року підлягають залишенню без розгляду, оскільки заявлені з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду, та позивачем не наведено жодної поважної причини щодо пропуску цього строку.
Доказів, що засвідчують тривале захворювання, що не давало можливості звернутися з позовом та призначити представника, інші причини, які не залежали від волі позивача, до суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні справи припустив порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та залишенню адміністративного позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 99, 100, 183-2, 195, 198, 200, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області - задовольнити частково.
Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 листопада 2014 року у справі № 425/3983/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
А.В. Гайдар