15 січня 2015 рокум. Ужгород№ 807/3180/14
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ващиліна Р. О.,
при секретарі судового засідання - Меренич І. А.,
за участю сторін, які беруть участь у справі:
позивача: Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, представник - Савицький С. І.,
відповідача: фізична особа - підприємець ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 33947,90 грн., в тому числі пеня в розмірі 410,00 грн., -
Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 33947,90 грн., в тому числі пеня в розмірі 410,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
В судовому засіданні відповідач позов визнав лише в частині суми 1001,83 грн. по платежу 50 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб", що нарахована згідно податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 № 0001011701. Податковий борг по платежу 50 13050500 "Орендна плата з фізичних осіб" у розмірі 32946,07 грн., в тому числі пеня в сумі 410,00 грн., відповідач не визнав, мотивуючи тим, що заборгованість за оренду земельної ділянки в с. Минай Ужгородського району вже розглядалася Господарським судом Закарпатської області. Зазначив, що по спору було винесено рішення, яке він оскаржив до апеляційної інстанції.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідач перебуває на обліку як платник податків в Ужгородській об'єднаній державній податковій інспекції.
Згідно облікових карток платника податків за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 33947,90 грн., в тому числі пеня в сумі 410,00 грн. по: платежу 50 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" у розмірі 1001,83 грн.; платежу 50 13050500 "Орендна плата з фізичних осіб" у розмірі 32946,07 грн., в тому числі пеня в сумі 410,00 грн., який виник у зв'язку з наступним.
Працівниками Ужгородської МДПІ було проведено камеральну перевірку по питанню дотримання встановлених законодавством строків подання податкової декларації платника єдиного податку 3 групи фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, під час якої встановлено порушення ним термінів подання податкової декларації за четвертий 2012 року.
За наслідками проведеної перевірки складено акт від 22.04.2013 № 685 та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 № 0001011701 про збільшення суми грошового зобов'язання по єдиному податку в розмірі 1020,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручено - 08.06.2013, однак сплачено ним лише частково, зокрема, 18,17 грн., залишок несплаченої суми складає 1001,83 грн.
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було самостійно задекларовано шляхом подання до інспекції: уточнюючої податкової декларації від 09.01.2013 № 54950 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, відповідно до якої задекларований ним розмір орендної плати становить 13903,49 грн. (в тому числі самостійно визначений штраф у розмірі 404,96 грн.). Проте, самостійно визначена відповідачем сума орендної плати в розмірі 13836,15 грн. у зазначеній декларації ним не була сплачена. Згідно ст. 129 Податкового кодексу України в обліковій картці було проведено нарахування пені в сумі 410,00 грн., яка також залишається не погашеною відповідачем; податкової декларації від 09.01.2013 № 24653 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, відповідно до якої задекларований відповідачем розмір орендної плати становить 18529,92 грн. Однак, самостійно визначена відповідачем сума орендної плати в розмірі 18529,92 грн. у наведеній декларації ним не була сплачена.
Крім цього, працівниками Ужгородської МДПІ було проведено камеральну перевірку по питанню дотримання відповідачем встановлених законодавством граничних строків подання податкової декларації з плати за землю. Під час перевірки встановлено порушення термінів подання податкової декларації з плати за землю за 2012 рік.
За наслідками проведеної перевірки складено акт від 25.03.2013 № 481/1701 та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.04.2013 № 0000211701 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 170,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем особисто 03.04.2013, про що свідчить його підпис на корінці податкового повідомлення-рішення.
Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - ПК України), передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст. 57 ПК України).
Згідно п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до пп.14.1.153 п.14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно пп.20.1.19 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 ст. 102 ПК України, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
На адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення було направлено податкову вимогу від 14.01.2013 № 14, яку вручено 17.01.2013.
Суд констатує, що суму в розмірі 1001,83 грн. по платежу 50 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб", що нарахована згідно податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 № 0001011701, відповідач визнав.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 01.04.2013 № 0000211701, то воно відповідачем не оскаржувалося ні в адміністративному, ні в судовому порядках, а отже є узгодженим та підлягає сплаті.
Що стосується уточнюючої податкової декларації від 09.01.2013 № 54950 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, відповідно до якої задекларований відповідачем розмір орендної плати становить 13903,49 грн. (в тому числі самостійно визначений штраф у розмірі 404,96 грн.) та податкової декларації від 09.01.2013 № 24653 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, згідно якої задекларований відповідачем розмір орендної плати становить 18529,92 грн., то слід зазначити, що у відповідності до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний був самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, однак відповідач її не погасив.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 33947,90 грн., в тому числі пеня в розмірі 410,00 грн. - задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь державного бюджету суму податкового боргу в розмірі 33947,90 грн., в тому числі пеня в розмірі 410,00 грн. по платежу 50 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" у розмірі 1001,83 грн. (одна тисяча одна гривня вісімдесят три копійки) та по платежу 50 13050500 "Орендна плата з фізичних осіб" у розмірі 32946,07 грн. (тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок шість гривень сім копійок), в тому числі пеня в розмірі 410,00 грн. (чотириста десять гривень).
3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін