Справа № 824/3470/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
04 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Федоряка Валентина Івановича про визнання дій незаконними ,
ОСОБА_2 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Федоряка В.І. про визнання виконавчих дій щодо оцінки арештованого майна за виконавчим провадженням №30573808 незаконними. Одночасно було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення проведення торгів арештованого майна за виконавчим провадженням №30573808.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким клопотання задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 17.12.2014 року ОСОБА_2 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Федоряка В.І. про визнання виконавчих дій щодо оцінки арештованого майна за виконавчим провадженням №30573808 незаконними. Одночасно позивачем було подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення проведення торгів арештованого майна за виконавчим провадженням №30573808.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову. Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Дослідивши наявні матеріали даної справи, суд першої інстанції встановив, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову позивачем не представлено суду належних та переконливих доказів й не наведено у клопотанні обставин, які б вказували на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Крім того, за змістом частини четвертої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Однак спосіб, у який позивач просить суд забезпечити даний позов (шляхом зупинення проведення торгів арештованого майна) не відповідає змісту заявлених позовних вимог. Тобто не відповідає самому позову, предметом якого є оскарження дій державного виконавця щодо визначення вартості, оцінки майна боржника відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження». Відтак висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову є правильним і обґрунтованим.
Крім того, згідно наявної у базі даних Єдиного державного реєстру судових рішень інформації, станом на час розгляду апеляційної скарги ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2015 року позовну заяву у даній справі №824/3470/14-а залишено без розгляду за заявою позивача. Відтак очевидно, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову на даний час відсутні.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Білоус О.В.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.