Справа: № 826/16668/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
03 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Богуш М.К. Семенець Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Екопроф» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Екопроф» до Служби безпеки України про визнання протиправними вимог, -
В жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Екопроф» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Служби безпеки України в якому просило визнати протиправними вимоги від 10.09.2012 № 8/3/5-11188 та від 09.10.2014 № 8/3/5-12167.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.09.2014 Головним управлінням контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби Безпеки України до ТОВ «НВП «Екопроф» скеровано вимогу №8/3/5-11188 про надання завірених копій матеріалів щодо укладання та виконання договору від 01.10.2011 №335 укладеного між ТОВ «НВП «Екопроф» та ДП «Львівській бронетанковий ремонтний завод» про підготовку до реалізації на зовнішньому ринку комплекту нормативно-технічної та проектної документації для капітального ремонту танку Т-72 та повідомлення найменування технічних засобів, на яких виконувались роботи з підготовки до реалізації на зовнішньому ринку комплекту нормативно-технічної та проектної документації для капітального ремонту танку Т-72.
Листом від 07.10.2014 №14107/1 позивачем відмовлено у наданні витребуваних матеріалів та інформації.
09.10.2014 Головним управлінням контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби Безпеки України до ТОВ «НВП «Екопроф» скеровано вимогу 8/3/5-12167 про надання завірених копій матеріалів щодо укладання та виконання договору від 01.10.2011 №335 укладеного між ТОВ «НВП «Екопроф» та ДП «Львівській бронетанковий ремонтний завод» про підготовку до реалізації на зовнішньому ринку комплекту нормативно-технічної та проектної документації для капітального ремонту танку Т-72 та повідомлення найменування технічних засобів, на яких виконувались роботи з підготовки до реалізації на зовнішньому ринку комплекту нормативно-технічної та проектної документації для капітального ремонту танку Т-72.
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем вимогами, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено порушення відповідачем положень чинного законодавства України при прийнятті оскаржуваних вимог.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року №2229-ХІІ, Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
Згідно статті 2 цього Закону, на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 25 Закону встановлено загальну норму, що Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов'язків надається право одержувати на письмовий запит керівника відповідного органу Служби безпеки України від міністерств, державних комітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об'єднань дані і відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України, а також користуватись з цією метою службовою документацією і звітністю.
Згідно ст. 6 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», підставами для проведення контррозвідувальної діяльності є: виконання визначених законом завдань щодо: контррозвідувального забезпечення економічного, інформаційного, науково-технічного потенціалу, оборонно-промислового і транспортного комплексів та їх об'єктів, національної системи зв'язку, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, військово-технічного співробітництва, дотримання міжнародних режимів нерозповсюдження, а також закордонних дипломатичних установ України і безпеки громадян України за кордоном; інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (щодо загроз державній безпеці України).
Положеннями ч. 2 ст. 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» визначено, що для виконання визначених законом завдань та за наявності підстав, передбачених статтею 6 цього Закону, в ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники Служби безпеки України мають право, зокрема, витребовувати, збирати і вивчати, за наявності визначених законом підстав, документи та відомості, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, джерела і розміри їх доходів для попередження і припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України.
Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави колегії суддів дійти висновку, що з метою виконання покладених на СБ України завдань, за наявності підстав визначених ст. 6 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», відповідач наділений правом витребовувати, збирати і вивчати, документи та відомості, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій.
При цьому, чинним законодавством не встановлено обов'язку співробітників, органів та підрозділів СБУ зазначати у запитах інше обґрунтування, а також наводити додаткові (крім вищезазначених) підстави.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач наділений повноваженнями щодо витребування копій матеріалів щодо укладання та виконання договору від 01.10.2011 №335 укладеного між ТОВ «НВП «Екопроф» та ДП «Львівській бронетанковий ремонтний завод» про підготовку до реалізації на зовнішньому ринку комплекту нормативно-технічної та проектної документації для капітального ремонту танку Т-72 та повідомлення найменування технічних засобів, на яких виконувались роботи з підготовки до реалізації на зовнішньому ринку комплекту нормативно-технічної та проектної документації для капітального ремонту танку Т-72.
Необхідно звернути увагу на те, що чинне законодавство містить наступні підстави та вимоги до форми запиту, відповідно до якого органи, підрозділи та співробітники СБУ мають право витребовувати копії документів, зокрема:
- при здійсненні заходів із забезпечення державної безпеки та по боротьбі з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності (п. 3 ч. 1 ст. 25, п. 1 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України»), а також при здійсненні заходів боротьби з організованою злочинністю спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України (п/п. «б» п. 2 ст. 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю») - письмова форма запиту;
- при здійсненні оперативно-розшукової діяльності (п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність») - ухвала слідчого судді;
- при здійсненні контррозвідувальної діяльності (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність»), а також при здійсненні досудового розслідування в рамках кримінального провадження (ст. 93 КПК України) - форма запиту не визначена, водночас, практика реалізації зазначених положень свідчить про витребування копій документів на запити, виконані у письмовій формі.
Такі запити суб'єктам підприємницької діяльності про витребування копій документів, з посиланням на вищевказані норми законів, підписуються, зокрема, при виконанні завдань контррозвідувальної діяльності: у Центральному управлінні СБУ - Головою СБУ, його першими заступниками та заступниками, керівниками функціональних підрозділів Центрального управління СБУ, їх першими заступниками і заступниками (ст. 8 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність». Обов'язковим є посилання у запитах на норми чинного законодавства, що передбачається право органів та підрозділів СБ України.
При цьому, посилання у запитах на вищезазначені норми чинного законодавства, що передбачають відповідне право органів та підрозділів СБУ, є обов'язковим.
Твердження позивача про обов'язок відповідача зазначати у вимозі на отримання копій документів інше, крім нормативного, обґрунтування необхідності отримання витребуваної інформації, колегія суддів оцінює критично, оскільки, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну таємницю», відомості за окремими показниками про зміст, форми, методи, організаційні положення, оперативну тактику здійснення органами СБ України контррозвідувальної діяльності, а також відомості про організацію, завдання, результати оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності становлять державну таємницю, що унеможливлює зазначення такої інформації у вимогах на отримання інформації.
Крім цього, як вірно встановлено судом, безпідставними є також посилання позивача на порушення відповідачем при оформленні оскаржуваних вимог Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1242, оскільки СБ України не є центральним органом виконавчої влади.
Враховуючи, що СБУ діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, дії відповідача в частині надіслання запитів щодо надання позивачем витребовуваних документальних матеріалів є правомірними та відповідають вимогам законодавства України, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Екопроф» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 06.02.2015
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.