03 лютого 2015 рокусправа № 804/3936/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський»»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року
по справі № 804/3936/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський»»
до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферріт-Д»
про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський»» звернулось з позовом до суду, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2013 року № 0000131502. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у Товариства всіх необхідних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ферріт-Д», а тому висновок податкового органу щодо нікчемності вказаних правочинів є безпідставним.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у задоволенні даного позову відмовлено.
На вказане судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт зазначає, що судом не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до постанови слідчого від 31 січня 2013 року та у зв'язку з не наданням позивачем пояснень на письмовий запит Нікопольської ОДПІ, посадовими особами податкового органу проведено позапланову виїзну перевірки ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський»» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Ферріт-Д» за березень та травень 2012 року за результатами якої складено акт від 13 лютого 2013 року № 545/221/36020648.
Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.185, ст. 186, ст. 198, ст. 201, ст. 209 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ по податкових деклараціях сільськогосподарських підприємств всього на суму 335531,69 грн.
Зокрема, таких висновків податковий орган дійшов з огляду на надісланий ДПІ у Бабушкінському районі акт перевірки контрагента позивача, яким встановлено, що ТОВ «Ферріт-Д» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а також відсутність у нього трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торговельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.
На підставі акту перевірки від 13 лютого 2013 року № 545/221/36020648, відповідачем 04 березня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000131502, яким ТОВ "ПК "Дніпровський" нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з ПДВ в розмірі 587180,50 грн.
Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними. Крім того, відсутність контрагента за його місцезнаходженням свідчить про відсутність оподаткованої операції.
Проте, з такими висновками суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
Судом установлено, що особливістю забезпечення технологічного режиму промислової переробки сої є дотримання відповідної якості сировини та забезпечення безперервної роботи технологічних ліній, що впливає на якість і собівартість продукції, а також строки експлуатації обладнання. Отже, для забезпечення безперервного технологічного процесу переробки цієї сільськогосподарської культури, закупівля і зберігання якої з надлишком до сировинного річного балансу призводить до значних витрат на зберігання і зниження якості продукції, позивач змушений постійно придбавати сировину у кількості, необхідній для забезпечення річного циклу до нового врожаю.
Ураховуючи наведені особливості господарської діяльності позивача, не можуть свідчити про наявність причинно-наслідкового звязку між невиконанням відповідачем умов договору та закупкою позивачем товару.
Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормамиПодаткового кодексу України.
Так, відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, між ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський»»(покупець) та ТОВ «Ферріт-Д»(продавець) був укладений договір поставки № 496 від 01 березня 2012 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар (сою українського походження), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за нього відповідну суму. Загальна кількість товару 530 т. Ціна відповідно до специфікації № 1(що є невід'ємною частиною даного договору) становить 3750,0 грн. за 1 т.
За умовами договору (п.1.3) передбачено постачання товару на умовах СРТ - ТОВ «Агропроінвест 08», запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Матросова, 22.
На підтвердження отримання від ТОВ «Ферріт-Д» сої врожаю 2011 року позивачем надано наступні документи: прийомний акт №18, видаткову накладну №698 від 05.03.2012 року про передачу 50212 кг, на суму 188295 грн., в тому числі 31382,50 грн. ПДВ із рахунком фактурою №0503/2, податковою накладною №15; прийомний акт №17, видаткову накладну №883 від 14.03.2012 року про передачу 25070 кг, на суму 97020,90 грн., в тому числі 16170,15 грн. ПДВ із рахунком фактурою №149, податковою накладною №71; прийомний акт №16, видаткову накладну №936 від 15.03.2012 року про передачу 51720 кг, на суму 200156,40 грн., в тому числі 33359,40 грн. ПДВ із рахунком фактурою №151, податковою накладною №100; прийомний акт №15, видаткову накладну №1072 від 21.03.2012 року про передачу 27490 кг, на суму 109959,89 грн., в тому числі 18326,65 грн. ПДВ, податкова накладна №233; видаткову накладну №1071 від 22.03.2012 року про передачу 25180 кг, на суму 100719,90 грн., в тому числі 16786,65 грн. ПДВ, із рахунком фактурою №168, податковою накладною №232; прийомний акт №13, видаткову накладну №1126 від 23.03.2012 року про передачу 24000 кг, на суму 95999,90 грн., в тому числі 15999,98 грн. ПДВ із рахунком фактурою №172, податковою накладною №288; видаткову накладну №1137 від 24.03.2012 року про передачу 23370 кг, на суму 93479,90 грн., в тому числі 15579,98 грн. ПДВ, із рахунком фактурою №174, податковою накладною №295; видаткову накладну №2468 від 15.05.2012 року про передачу 54150 кг, на суму 238260,22 грн., в тому числі 39710,04 грн. ПДВ, із рахунком фактурою №276, податковою накладною №78; прийомний акт №107, видаткову накладну №2469 від 16.05.2012 року про передачу 26630 кг, на суму 117172,10 грн., в тому числі 19528,68 грн. ПДВ, із рахунком фактурою №278, податковою накладною №79; прийомний акт №108, видаткову накладну №2481 від 17.05.2012 року про передачу 38100 кг, на суму 167640,16 грн., в тому числі 27940,03 грн. ПДВ із рахунком фактурою №280, податковою накладною №87; прийомний акт №109, видаткову накладну №2592 від 18.05.2012 року про передачу 59090 кг, на суму 259996,24 грн., в тому числі 43332,71 грн. ПДВ із рахунком фактурою №281, податковою накладною №190; прийомний акт №110, видаткову накладну №2593 від 21.05.2012 року про передачу 25720 кг, на суму 113168,10 грн., в тому числі 18861,35 грн. ПДВ із рахунком фактурою №282, податковою накладною №191; видаткову накладну №2594 від 23.05.2012 року про передачу 52573 кг, на суму 231321,41 грн., в тому числі 38553,57 грн. ПДВ, із рахунком фактурою №238, податковою накладною №192;
Крім того, позивачем також надані копії товарно-транспортних накладних: №039614 від 03.03.2012 року, КАМАЗ АЕ8815ВС причеп АЕ1085ХТ, подорожній лист відсутній, вантаж соя маса нетто 23860 кг, важення здійснено 04.03.2012 року, передано у бункер 05.03.2012 року; №039615 від 03.03.2012 року, КАМАЗ 383-12АА причеп 266-86АВ, подорожній лист відсутній, вантаж соя маса нетто 26840 кг, важення здійснено 04.03.2012 року; №0399625 від 12.03.2012 року причеп АЕ1085ХТ, подорожній лист відсутній, маса нетто 11490 кг, важення здійснено 14.03.2012 року; №039599 від 12.03.2012 року, КАМАЗ АЕ8815ВС, маса нетто 13580 кг, важення здійснено 14.03.2012 року; №039597 від 14.03.2012 року, СА5448АЕ причеп СА5673ХХ, маса нетто 25390 кг, важення здійснено 15.03.2012 року; №039598 від 14.03.2012 року, КАМАЗ 13785СК причеп ВІ4412ХТ, маса нетто 26330 кг, важення здійснено 15.03.2012 року; №039616 від 21.03.2012 року, КАМАЗ АЕ8815ВС причеп АЕ1085ХТ, маса нетто 25180 кг, важення здійснено 22.03.2012 року; №039618 від 23.03.2012 року, МАЗ СА7585АМ причеп СА0936ХР, маса нетто 24000 кг, важення здійснено 23.03.2012 року; №039619 від 23.03.2012 року, КАМАЗ АЕ8815ВС причеп АЕ1085ХТ, маса нетто 23370 кг, важення здійснено 24.03.2012 року; №039621 від 15.05.2012 року, КАМАЗ АЕ7663АС причеп АЕ16-38ХХ, маса нетто 28450 кг, важення здійснено 15.05.2012 року; №039621 від 15.05.2012 року, КАМАЗ АЕ7663АС причеп АЕ16-38ХХ, маса нетто 28450 кг, важення здійснено 15.05.2012 року; №768010 від 15.05.2012 року, КАМАЗ АЕ7663АС причеп АЕ1085ХТ, маса нетто 26630 кг, важення здійснено 16.05.2012 року; №768004 від 15.05.2012 року, КАМАЗ 383-12АА причеп 266-86АА, маса нетто 25700 кг, важення здійснено 15.05.2012 року; №768015 від 17.05.2012 року, АА38-94НА причеп АА65-40ХХ, маса нетто 38100 кг, важення здійснено 17.05.2012 року; №768008 від 15.05.2012 року, ВІ2812ВІ причеп ВІ7569ХТ, маса нетто 33600 кг, важення здійснено 18.05.2012 року; №768003 від 17.05.2012 року, КАМАЗ АЕ7663АС причеп АЕ1638ХХ, маса нетто 25490 кг, важення здійснено 18.05.2012 року; №768001 від 20.05.2012 року, КАМАЗ АЕ8815ВС причеп АЕ1085ХТ, маса нетто 25720 кг, важення здійснено 21.05.2012 року; №768018 від 22.05.2012 року, КАМАЗ АЕ8815ВС причеп АЕ1085ХТ, маса нетто 26870 кг, важення здійснено 23.05.2012 року; №768017 від 22.05.2012 року, КАМАЗ АЕ7663АС причеп АЕ1638ХХЇ, маса нетто 263180 кг, важення здійснено 23.05.2012 року.
Таким чином, реальність придбання товару у ТОВ «Ферріт-Д» та подальше його використання в господарській діяльності товариства підтверджується належним чином завіреними копіями виписки з реєстру вагової книги по вхідним вантажам ТОВ «Агропроінвест 08», копіями карток аналізу зерна № 47, копіями договору на переробку давальницької сировини № 193/1 від 30 серпня 2010 року, актами випуску продукції з давальницької сировини за березень, травень 2012 року, копіями товарно-транспортих накладних на переміщення переробленої сировини та копіями актів приймання-передачі товару між ТОВ «Агропроінвест 08» та ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський»» за березень, травень 2012 року.
Виходячи із змісту вказаних вище документів, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ТОВ «Ферріт-Д» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, відповідають положенням Наказу ДПА України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 за № 1401/18696 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».
На момент укладення та реалізації договору контрагент позивача мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи, цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством та був зареєстрований як платник податку на додану вартість.
Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентам дотримані. Також господарські зобов'язання з поставки товару не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки товару відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.
Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.
Колегією суддів встановлено, що укладені позивачем з ТОВ «Ферріт-Д» угоди відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.
Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента - ТОВ «Ферріт-Д», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Відповідач, зробивши в акті перевірки висновок про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами, зокрема, рішеннями суду.
Посилання відповідача на факти, виявлені податковим органом під час проведення перевірки ТОВ «Ферріт-Д», не приймається колегією суддів до уваги, оскільки інформація, що міститься в матеріалах такої перевірки, за встановлених вище фактичних обставин не може бути підставою для висновку про недійсність укладеного позивачем з вказаним підприємством правочину.
В даному випадку позиція податкового органу базується на виявлених податковим органом порушеннях, допущених при здійсненні господарської діяльності контрагентами позивача, проте, статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.
Із змісту вищенаведених норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку на додану вартість до бюджету.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).
Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем виконані всі умови для віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту з операцій поставки товару ТОВ «Ферріт-Д».
Окрім того, при винесенні оскаружавного рішення судом першої інстанції не враховано вимоги п.86.9 ст. 86 ПК України, яка встановлює особливості оформлення результатів податкових перевірок, у разі якщо такі перевірки призначені відповідно до кримінально - процесуального закону.
А відтак, враховуючи те, що перевірка позивача в межах спірних правовідносин призначена на підставі постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, судова колегія вважає, що Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби не мала підстав приймати оспорюване податкове повідомлення - рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на те, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення слід скасувати та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ч.3 ст.160,ст.195, ст.196,ст.198,ст.202,ст.205,ст.207 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський»» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року по справі № 804/3936/13-а - скасувати.
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000131502 від 04 березня 2013 року, яким ТОВ "ПК "Дніпровський" нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з ПДВ в розмірі 587180,50 грн.
Стягнути з державного бюджету на користь ТОВ "ПК "Дніпровський" судові витрати у розмірі 3441,00 грн.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 05 лютого 2015 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров