"02" лютого 2015 р.Справа № 916/5021/14
За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1)
про стягнення заборгованості у розмірі 23 438,28 грн., з якої 16 790,89 грн. - основна сума заборгованості, 4 013,83 грн. - відсотки, 1 560,06 грн. - пеня, 1 073,50 грн. - комісія за користування кредитом
Суддя Шаратов Ю.А.
Представники:
Від позивача - Сухінін С.В. (довіреність від 2708.2013 №3010-О);
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором банківського обслуговування від 12.03.2011 у розмірі 23 438,28 грн., з якої 16 790,89 грн. - основна сума заборгованості, 4 013,83 грн. - відсотки, 1 560,06 грн. - пеня, 1 073,50 грн. - комісія за користування кредитом.
Ухвалою суду від 16.12.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 13.01.2015.
Ухвалою суду від 13.01.2015 відкладено розгляд справи на 02.02.2015.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 12.03.2011 зі сплати сум заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, пені, у загальному розмірі 23 438,28 грн.
Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 27.01.2015 №3031/15 (а.с. 56). Надав заяву в якій визнав позов у повному обсязі та просив розглядати за його відсутності /а.с. 36-37/.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд,
встановив:
03.03.2011 Відповідачем було підписано та надано Позивачу заяву про відкриття поточного рахунку (а.с. 10-11). На підставі вказаної заяви, в наслідок затвердження ліміту кредитування, Позивач та Відповідач уклали договір банківського обслуговування від 12.03.2011 відповідно до Умов та правил надання банківських послуг та тарифів банку, внаслідок чого між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір банківського обслуговування. На підставі вказаного договору Відповідачу було відкрито поточний рахунок, у гривнях № НОМЕР_2.
Відповідно до пунктів 3.18.1.1, 3.18.1.3 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом Позивача від 06.03.2010 № СП-2010-256, які є частиною Договору банківського обслуговування від 12.03.2011, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, шляхом здійснення його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетовання поточного рахунку. При цьому виникає дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з його повернення, сплати процентів та винагороди.
Згідно із пунктами 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3 вказаних Умов та правил надання банківських послуг при необнулінні дебетового сальдо в одну із дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з наступної дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 24% річних. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91 дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягала обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Сторони в порядку частини першої статті 212 Цивільного кодексу України дійшли взаємної згоди про те, що відсоткова ставка за користування кредитом може бути підвищена банком, у разі якщо збільшується облікова ставка НБУ на 1 чи більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 чи більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 чи більше відсотків. Сторони погодились, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених в даному пункті, а клієнт не погасить існуючу перед банком заборгованість в порядку та строки, передбачені Умовами. Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених в даному пункті, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку банку та клієнта (п.3.18.2.3.1 Умов).
З 01.07.2014 підвищено облікову ставку НБУ, тому банком збільшено процентні ставки з 24% до 36% та з 48,00% до 56,00% із внесенням відповідних змін до Умов (п.3.2.1.4.1.3), про що клієнта повідомлено через засоби електронного зв'язку та шляхом розміщення нової редакції Умов на сайті www.pb.ua.
За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення що регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 10561 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Судом встановлено, що сума заборгованості за кредитом Відповідача станом на 21.10.2014, дату визначену Позивачем, складає 16 790,89 грн., що підтверджується випискою банку з поточного рахунку № НОМЕР_2 на якому, як випливає з письмових пояснень Позивача відповідно до вимог Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №280, відображено надання кредитів за овердрафтом.
Загальна сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами 24 % річних за період з 26.03.2014 по 04.06.2014, 36% річних за період з 05.06.2014 по 01.07.2014 та 56% річних за період з 02.07.2014 по 21.10.2014, складає 4 013,83 грн. Судом перевірено правильність розрахунку вказаної суми виконаного Позивачем /а.с. 20-26/.
Пунктом 3.18.4.4 Умов та правил надання банківських послуг, які є частиною Договору банківського обслуговування від 12.03.2011, встановлено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту першого числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, наявного на кінець банківського дня за минулий місяць.
Сума заборгованості зі сплати вказаної винагороди банку за період з 01.04.2014 по 21.10.2014, становить 1 073,50 грн. Судом перевірено правильність розрахунку вказаної суми виконаного Позивачем /а.с. 20-26/.
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно із частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правові наслідки порушення зобов'язання визначені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 3 частини першої, зазначеної статті встановлена сплата неустойки.
Пунктами 3.18.5.1, 3.18.5.4 Умов та правил надання банківських послуг, які є частиною Договору банківського обслуговування від 12.03.2011, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагород, зокрема, за використання ліміту, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування неустойки здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано клієнтом.
Судом встановлено, що пеня на суму заборгованості за Договором банківського обслуговування від 12.03.2011 за період з 02.06.2011 по 21.10.2014 становить 1 560,06 грн. Судом перевірено правильність розрахунку вказаної суми виконаного Позивачем /а.с. 20-26/.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за договором банківського обслуговування від 12.03.2011 у розмірі 16 790,89 грн. - основна сума заборгованості, 4 013,83 грн. - відсотки, 1 560,06 грн. - пеня, 1 073,50 грн. - комісія за користування кредитом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 06 лютого 2015 р.
Керуючись статтями 11, 16, 509, 525, 526, 536, 549, 610, 611, 1046, 1048, 1050, 1054, частиною першою статті 10561 Цивільного кодексу України, статтями 20, 193, 217, 230 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором банківського обслуговування від 12.03.2011 у розмірі 16 790,89 грн. (шістнадцять тисяч сімсот дев'яносто гривень 89 коп.), відсотки у розмірі 4 013,83 грн. (чотири тисячі тринадцять гривень 83 коп.), пеню у розмірі 1 560,06 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят гривень 06 коп.), комісію за користування кредитом у розмірі 1 073,50 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 50 коп.).
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.А. Шаратов