03 лютого 2015 року Справа № 876/12696/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Глушка І.В.,
з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про стягнення заборгованості,-
19 липня 2013 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області, в якому просила зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії з включенням з 28.12.2010 року (часу призначення пенсії) до заробітку, з якого визначалась пенсія, інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації грошового доходу), на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2013 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача провести перерахунок позивачу пенсії з включенням з 28 грудня 2010 року (час призначення пенсії) до заробітку, з якого визначалася пенсія, сум матеріальних допомог, а саме на оздоровлення і на соціально-побутові потреби, а також неврахованих сум індексації заробітної плати, яка виплачувалась на протязі 2008-2010 років та на які нараховувався єдиний збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
На обгунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається із посадового окладу, доплат за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок і премії. Обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону здійснюється з урахуванням вищезазначених складових заробітної плати державного службовця. Такі виплати як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати не включається до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 28 грудня 2010 року ОСОБА_1 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
З матеріалів справи, зокрема із відповіді Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області від 07.06.2013 р. № 137/Г-15 вбачається, що при розрахунку пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати при розрахунку пенсії не враховувалися.
Також відповідно до довідки Головного управління юстиції в Івано-Франківській області № 3813/09-2567 від 26.06.2013 року позивачу за період з 01 грудня 2008 року по 30 листопада 2010 року виплачено заробітну плату в сумі 21519,77 грн., яка включає надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, матеріальні допомоги та індексацію та на яку нараховані внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплати, доходу), на які відповідно до вказаних Законів нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці, при цьому враховується основна і додаткова заробітна плата, визначена Законом України «Про оплату праці» (далі -Закон № 3723-ХІІ).
Таким чином, матеріальна допомога і грошова винагорода за працю в органах державної влади є частиною заробітної плати посадових осіб, виплачуються за рахунок та в межах фонду оплати праці, передбаченого в Державному бюджеті України, враховуються під час обчислення середнього заробітку, на них нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому останні повинні враховуватися при обчисленні пенсії державного службовця.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права з наступних підстав.
Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється нормами Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ст.37 вказаного Закону на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до ч.ч.2, 6 ст.33 Закону № 3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Також слід врахувати, що згідно пункту 1 частини першої статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
З огляду на наведене та виходячи з того, що з виплаченої позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації у 2008-2010 роках сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені виплати підлягають включенню до заробітної плати (заробітку, доходу), яка береться для обчислення пенсії.
Разом з тим колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до положень ч. ч. 1-3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 цього Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Таким чином, оскільки законами з питань пенсійного забезпечення не встановлено інших строків звернення до суду за захистом порушених прав, до спірних правовідносин слід застосувати положення ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено шестимісячний строк звернення до суду.
При цьому, відповідно до змісту наведених норм визначальною умовою початку перебігу строку звернення до суду є момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановив суд, про призначення складових заробітної плати, врахованих при обчисленні розміру її пенсії та сам розмір пенсії ОСОБА_1 було відомо при поданні зави про призначення пенсії та після її отримання. Отже, з цього часу вона повинна була дізнатись про порушення відповідачем її прав.
Враховуючи наведене вище та те, що ОСОБА_1 подала позовну заяву до суду 19 липня 2013 року, колегія суддів дійшла висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок призначеної пенсії з включенням до заробітку, з якого визначалась пенсія, інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових витань та сум індексації грошового доходу), на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за період з 28 грудня 2010 року по 18 січня 2013 року слід залишити без розгляду.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а також суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 195, 196, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 202, п. 1 ст. 203, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2013 року у справі № 345/3987/13-а - скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з включенням до заробітку, з якого визначалась пенсія, інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації грошового доходу), на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині позовних вимог за період з 28 грудня 2010 року по 18 січня 2013 року та в цій частині позовну заяву залишити без розгляду.
В решті постанову залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: Л.Я. Гудим
І.В. Глушко