29 січня 2015 р. Справа № 539/4204/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубнянському районі Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.12.2014р. по справі № 539/4204/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубнянському районі Полтавської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив:
- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо призначення та виплати з 08.06.2014 року, як інваліду 1 групи в розмірі меншому, ніж це встановлено ст.ст. 49,50,54,67,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області провести перерахунок та виплачувати основну (державну) пенсію в розмірі не менше 10 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі не менше 100 % мінімальної пенсії за віком по 1 групі інвалідності з урахуванням фактично здійснених виплат з 08.06.2014 року, відповідно до ст. 49,50,54,67,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.12.2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо виплати ОСОБА_1 з 08.06.2014 року по 16.08.2014 року пенсії в розмірі меншому, ніж це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії, відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та 100 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 08.06.2014 року по 16.08.2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах доводів апеляційних скарг.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 1- ї групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Інвалідність встановлена безстроково з 16.04.2009 року. Пенсію отримує через Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області .
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 08.06.2014 року по 16.08.2014 року позивачу підлягали виплати суми основної пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком, що дорівнюють розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в залежності від зміни прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ розміри пенсій для інвалідів 1 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 10 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами 1 групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 100 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 28 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 1 групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до п. 28 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими зокрема по 1 групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Тобто, визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян на 2013 рік делеговано Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Тобто положення п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" діяли протягом бюджетного року та закінчилися 31.12.2013 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" по 02.08.2014 року не було встановлено обмеження щодо виплат основної та додаткової пенсії, не внесено змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року діяли положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів 1 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 10 мінімальних пенсій за віком, а щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 100 % мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу основна та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується з 01.01.2014 року в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року.
Між тим, у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року Кабінету Міністрів України не надано право змінювати розміри пенсії, вищезазначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин, правовідносини щодо виплати основної та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому застосуванню до таких правовідносин підзаконного акту - постанови КМУ № 1210, яка суперечить Закону № 796-ХІІ, є помилковим.
Між тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області здійснити позивачу перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 03.08.2014 року по 16.08.2014 року, виходячи з наступного.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 03.08.2014 року, встановлено, що норми і положення статей 50-54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 03.2014 року було надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір державної та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, яким встановлено розмір щомісячної додаткової пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що відповідач виплачуючи позивачу з 03.08.2014 року пенсію у порядку та розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2011 року № 1210 діяв правомірно.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у період з 03.08.2014 року згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є помилковими.
Таким чином, постанова суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у період з 03.08.2014 року по 16.08.14 року згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в позові в цій частині.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубнянському районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.12.2014р. по справі № 539/4204/14-а скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду, відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та 100 % мінімальної пенсії за віком , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 03.08.2014 року по 16.08.2014 року та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволені даної частини позовних вимог відмовити.
В іншій частині постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.12.2014р. по справі № 539/4204/14-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Макаренко Я.М.
Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.