Справа: № 826/19568/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
04 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Гончарука М.П. Костюченка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства освіти і науки України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року щодо вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом Приватного вищого навчального закладу «Київський університет культури» до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними та скасування окремих положень наказу і рішення, -
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року задоволено клопотання Приватного вищого навчального закладу «Київський університет культури» про забезпечення адміністративного позову.
Зупинено дію пункту 4, включаючи підпункти 4.1., 4.2., 4.3., наказу Міністерства освіти і науки України від 05.12.2014 року № 3090л «Про результати ліцензування, акредитації та атестації» та п. 21 рішення Акредитаційної комісії України від 25.11.2014 року, оформленого протоколом № 113, щодо анулювання ліцензії Приватного вищого навчального закладу «Київський університет культури» (код ЄДРПОУ 31028309) серії АЕ № 458499 від 07.07.2014 року.
Заборонено Міністерству освіти і науки України здійснювати будь-які дії щодо виконання пункту 4, включаючи підпункти 4.1., 4.2., 4.3., наказу Міністерства освіти і науки України від 05.12.2014 року № 3090л «Про результати ліцензування, акредитації та атестації» та п. 21 рішення Акредитаційної комісії України від 25.11.2014 року, оформленого протоколом № 113, щодо анулювання ліцензії Приватного вищого навчального закладу «Київський університет культури» (код ЄДРПОУ 31028309) серії АЕ № 458499 від 07.07.2014 року.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Положенням ч.ч. 3, 4 ст. 117 КАС України передбачено, що суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Згідно абз.2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у справі, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.
В обґрунтування заявленого клопотання, позивач зазначив, що протиправне рішення відповідача щодо анулювання ліцензії позивача може суттєво заподіяти шкоду правам позивача, а саме: реалізація положень наказу, зокрема, в частині анулювання Ліцензії позивача, який є вищим навчальним закладом, призведе до необхідності пошуку для близько восьми тисяч студентів нових закладів освіти, їх переведення в ці заклади для продовження навчання.
Окрім того, позивач зазначає, що позивач є навчальним закладом приватної форми власності, але який за власний рахунок навчає студентів з числа малозабезпечених та багатодітних сімей, переведення яких буде мати наслідком припинення навчання, оскільки самостійно фінансувати своє навчання та навчатись на платній основі така категорія студентів не в змозі. Також, незаконне позбавлення ліцензії позивача призведе до втрати робочих місць близько трьохсот співробітників.
В даному випадку, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може призвести до значних незручностей у студентів начального закладу коли вони будуть переводитись до інших навчальних закладів.
Крім цього, позивачем із студентами укладено контракти на навчання, яким не передбачено розірвання контракту з підстав позбавлення цього навчального закладу ліцензії на здійснення освітньої діяльності, та які уже сплатили кошти за відповідний термін навчання.
Разом з тим, заслуговують на увагу твердження позивача щодо навчання студентів з числа малозабезпечених та багатодітних сімей, переведення яких буде мати наслідком припинення навчання, можливої втрати робочих місць висококваліфікованого науково-педагогічного складу, а також подальшу діяльність відокремлених підрозділів приватного вищого навчального закладу, що знаходяться в інших областях України.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення в майбутньому, зокрема, знадобиться значна кількість матеріальних витрат та часу, а тому відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року щодо вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року щодо вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 06.02.2015
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.