Справа: № 357/13714/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Бондаренко О.В.
2-а/357/329/14 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
29 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2014 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (надалі за текстом - «Управління») щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, зобов'язання відповідача зарахувати у трудовий стаж періоди роботи слюсарем в спортивному клубі «Рось» та кооперативі «Теодоліт» та про зобов'язання призначити пенсію відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (надалі за текстом - «Закон № 796-ХІІ»).
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в м. Біла Церква та з 05.02.1973 року по 07.05.1974 року та з 16.08.1976 року по 07.05.1989 року працював слюсарем в спортивному клубі «Рось» та з 21.06.1989 року по 20.10.1994 року в кооперативі «Теодоліт». Відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку. Однак відповідач не виконує вимог указаного Закону та протиправно відмовляє у призначенні пенсії та зарахуванні у трудовий стаж зазначеного періоду роботи.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Згідно паспорту серії НОМЕР_1 , виданому 16.11.2001 р. Міським відділом №1 Білоцерківського РУ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , позивач має правовий статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про надання пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням № 141/343 від 11.03.2014 р. відповідач відмовив у призначенні пенсії.
Назване рішення вмотивовано тим, що дані про роботу в м. Біла Церква в спортивному клубі «Рось» та в кооперативі «Теодоліт» та проживання на території посиленого радіоекологічного контролю не підтверджуються належними документами.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначено ст. 55 Закону № 796-XII.
Відповідно до частини 2 названої статті Закону № 796-XII особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони на станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно підпункту «ґ» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Відповідно до пункту 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Як вбачається із матеріалів справи до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 , серед іншого, додав копію трудової книжки за даними якої позивач у період з 05.02.1973 року по 07.05.1974 року та з 16.08.1976 року по 07.05.1989 року працював слюсарем, а з 21.06.1989 року по 20.10.1994 року у відділі постачання.
Запис про роботу слюсарем завірено печаткою спортивного клубу «Рось» ВО «Білоцерківшина» (Україна), а про роботу у відділі постачання печаткою кооперативу «Теодоліт» при колгоспі ім. Щорса.
Приймаючи до уваги, що ВО «Білоцерківшина» було створене лише 31.12.1986 р., держави Україна станом на травень 1989 р. не існувало, а також враховуючи що колгосп ім. Щорса знаходився в с. Яблунівка, яке відповідно до додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991 року (Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи) не віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, Управлінням здійснено перевірку зазначених позивачем відомостей.
Відповідно до довідки трудового архіву Білоцерківської міської ради № 672 від 02.08.2013 р. у документах з особового складу спортивного клубу «Рось» ВО «Білоцерківшина» інформації про роботу ОСОБА_1 не виявлено.
За змістом листа Головного управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі № 96/09 від 15.01.2014 р. провести перевірку факту роботи позивача в кооперативі «Теодоліт» не має можливості, оскільки кооператив не діє і до колгоспу ім. Щорса не відносився.
Крім того, за змістом частини 2 статті 55 Закону № 796-XII та примітки до неї пенсії із зменшенням пенсійного віку надаються особам за умови, що вони на станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років. При цьому початкова величина зниження пенсійного віку (2 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Разом з тим, згідно довідки комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 6 від 25.09.2013 р. ОСОБА_1 був зареєстрований в м. Білій Церкві з 26.08.1992 р. по 07.07.1999 р. та з 10.08.1999 р.
За даними довідки Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області № 4/175 від 24.02.2014 р. позивач став на військовий облік 26.08.1992 р. прибувши з Невинномиського РВК Ставропольського краю.
За таких обставин, враховуючи що документально не підтверджено факт проживання та роботи позивача у зоні посиленого радіологічного контролю протягом терміну, необхідного для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, судова колегія виходячи із своєї власної оцінки обставин справи поділяє висновки та мотивування Управління і знаходить спірне рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 правомірним.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції помилково послався на показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що позивач з 1976 р. проживав у м. білій Церкві.
Відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (надалі за текстом - «Закон №1382-IV»).
Цим Законом замість прописки введений режим реєстрації фізичних осіб при зміні місця їх проживання або перебування за їх заявою.
У статті ст. 3 Закону № 1382-IV міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, зокрема:
- місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;
- місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік;
- реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Із наведеного випливає, що засвідчення факту місця проживання у публічно-правових відносинах, які склались між сторонами у справі, має бути підтверджено реєстраційними відомостями, внесеними в паспортний документ чи до талона реєстрації одного з батьків.
Частиною 4 статті 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Встановлення фактів, що мають юридичне значення не належить до компетенції адміністративних судів.
Ураховуючи наведене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Постанова складена в повному обсязі 03 лютого 2015 р.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.