ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
30 січня 2015 року № 826/17376/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна"
до Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва ДПС
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) від 19.06.2014 №0000501702.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2014 відкрито провадження в адміністративній справі №826/17376/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.11.2014.
У судовому засіданні 26.11.2014 представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Відповідач участі повноважного представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, зважаючи на неприбуття у судове засідання без поважних причин належним чином повідомленого відповідача, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до наказу від 03.04.2014 №874, на підставі направлень від 15.04.2014 №1126/22-02, №1471/26-50-22-02/14, №1145/17-02, №1143/17-02, №1159/17-05, №1127/22-06 та №1128/22-06, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Сканія Кредіт Україна", ідентифікаційний код 33052443, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, про що складено акт перевірки від 06.06.2014 №218/1-26-50-22-02-33052443.
Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1, пункту 164.5, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 171.2 статті 171, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 635,31 грн.
Не погоджуючись з висновками перевірки позивач подав заперечення від 16.06.2014 №16/06 на зазначений акт перевірки, на які листом від 17.06.2014 №7469/10/26-50-22-02-11 Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві повідомила позивача про залишення його заперечень на акт перевірки від 06.06.2014 №218/1-26-50-22-02-33052443 без розгляду в зв'язку із пропущенням строку їх подання.
На підставі вказаного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2014 №0000501702, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1304,14 грн., в тому числі, 635,31 грн. за основним платежем та 668,83 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у місті Києві, а в подальшому до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 04.09.2014 №8293/10/26-15-10-09-25 "Про результати розгляду первинної скарги" скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.06.2014 №0000501702 в частині суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 119,14 грн. (основний платіж - 95,31 грн., штрафні санкції - 23,83 грн.), в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 01.10.2014 №4326/6/99-99-10-01-03-15 "Про результати розгляду повторної скарги" податкове повідомлення-рішення від 19.06.2014 №0000501702, з урахуванням рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 04.09.2014 №8293/10/26-15-10-09-25 "Про результати розгляду первинної скарги", та вказане рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.
Позивач не погоджується із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що витрати роботодавця на підвищення кваліфікації (перепідготовка) не є додатковим благом та не включаються до бази нарахування податку на доходи фізичних осіб, відтак відповідачем безпідставно включено витрати позивача на підвищення рівня володіння англійською мовою свого працівника до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб у період, який перевірявся.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити правильність обчислення позивачем, як податковим агентом, податку на доходи фізичних осіб в частині, що стосується утримання з працівників підприємства податку на доходи фізичних осіб з додаткового блага у вигляді оплати працівнику навчання.
Як убачається зі змісту акта перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, перевіркою встановлено, що за період, який перевірявся, мали місце помилки у визначенні сукупного оподатковуваного доходу громадян, визначенні податку на доходи фізичних осіб, а саме: підприємством не утриманий податок на доходи фізичних осіб, який утворився внаслідок отримання працівником підприємства ОСОБА_1 додаткового блага у вигляді оплати за навчання в розмірі 3600,00 грн. у навчальному центрі ТОВ "Британська Рада України".
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (абзаци перший, другий пункту 164.1). Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (підпункт 164.1.1).
Водночас, підпунктом 165.1.37 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.
Відповідно до статті 201 Кодексу законів про працю України для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи.
Отже, оскільки законодавством передбачена можливість направляти працівників підприємств на професійні тренінги, курси підвищення кваліфікації, семінари з метою професійної підготовки або підвищення кваліфікації працівників задля досягнення господарських цілей підприємства, витрати на підготовку, підвищення кваліфікації працівників повинні враховуватись у податковому обліку підприємства за умови, коли такі витрати пов'язані з господарською діяльністю підприємства, тобто знання та навички, які отримують працівники на професійних тренінгах, курсах підвищення кваліфікації, семінарах, мають бути необхідними при виконанні трудових обов'язків на підприємстві, мають удосконалювати рівень, знання і уміння працівників.
Позивачем надано затверджену директором підприємства посадову інструкцію фінансового представника з якої убачається, що однією із кваліфікаційних вимог до вказаної посади є вільне володіння англійською мовою. Також з інструкції вбачається, що основним обов'язком фінансового представника є організація та ведення продаж на умовах фінансового лізингу, що відповідає предмету та цілям діяльності підприємства, визначеним у його Статуті 2004 року, а також зазначеним у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №772500. Крім того, з посадової інструкції убачається, що ОСОБА_1 ознайомлений із вказаною інструкцією 02.04.2012.
Позивач звернувся до Київської школи англійської мови British Council листом від 08.11.2013 №378-1 в якому просив зарахувати ОСОБА_1 на підвищення рівня англійської мови з 6 до 7 в зв'язку з тим, що спеціалістам ТОВ "Сканія Кредіт Україна" необхідний високий рівень володіння англійською мовою.
В свою чергу, Київська школа англійської мови British Council своїм листом надала відповідь позивачу щодо можливості проведення підвищення рівня володіння англійською мовою для співробітника підприємства ОСОБА_1 та зазначила, що оскільки Британська Рада не приймає оплати від юридичних осіб банківським переказом, слід уповноважити ОСОБА_1 оплатити курс англійської мови у розмірі 4500,00 грн.
Про фактичне надання навчальних послуг свідчить укладений між Британською радою в особі менеджера навчальної та екзаменаційної служби ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку контракт від 06.11.2013 №47-13/14, предметом якого є надання Центром навчальних послуг з метою підвищення рівня знань англійської мови ОСОБА_1, а також звіт про використання коштів у сумі 3600,00 грн. від 07.11.2013 №0000000167.
При цьому, суд зазначає, що укладення контракту на підвищення рівня англійської працівника позивача безпосередньо з працівником, а не з підприємством, зумовлене особливістю прийняття оплати навчальним закладом, про що попередньо обумовлювалось у листах, і жодним чином не свідчить про підвищення ОСОБА_1 рівня англійської мови у власних цілях.
Таким чином, суд дійшов висновку, що підвищення рівня англійської мови ОСОБА_1 безпосередньо пов'язане з виконанням ним професійних обов'язків фінансового представника ТОВ "Сканія Кредіт Україна", зокрема таких як ведення комерційних переговорів з клієнтами, оформлення відповідної документації, що в свою чергу, прямо пов'язане з господарською діяльністю підприємства. Відтак, в силу підпункту 165.1.37 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України сума витрат позивача у розмірі 3600,00 грн. на підвищення рівня англійської мови свого працівника ОСОБА_1 не підлягала включенню до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку.
За таких обставин висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1, пункту 164.5, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 171.2 статті 171, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 635,31 грн., є безпідставним, відповідно податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19.06.2014 №0000501702, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1304,14 грн., в тому числі, 635,31 грн. за основним платежем та 668,83 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), підлягає скасуванню.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина перша). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга).
За висновком Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень проаналізованого законодавства України, яке визначає особливості оподаткування страховиків, та наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна" підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1827,00 грн. (платіжне доручення від 05.11.2014 №687).
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з частиною першою названої статті судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати - 1218,00 грн., визначеною згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" станом на 01.01.2014, судовий збір за подання даного адміністративного позову повинен становити 182,70 грн.
Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору відповідно до встановленого розміру у сумі 182,70 грн. Щодо переплати судового збору у розмірі 1644,30 грн., то це питання слід вирішувати у окремому порядку, водночас позивач не звертався до суду з заявою про повернення надміру сплаченого ним судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна" задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19.06.2014 №0000501702.
3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна" понесені ним судові витрати в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.) за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник